MENU

Подібні статті

Правозахисники: Україна воює з одним із основних «провайдерів» гомофобії у світі – росієюГарнізон «Маріуполь» виконав бойове завдання: з «Азовсталі» евакуювали 53 важкопоранених військовослужбовцівМаріуполь: окупанти вимагають неправдиво свідчити проти ЗСУ в обмін на компенсації за пошкоджене майно‘У нас немає зброї. Наша зброя — це Біблія’. Жителька Броварського району згадує російську окупаціюНові обмеження права на свободу та особисту недоторканністьЧоловік, який пішки вивів 117 людей із Маріуполя: ‘Друзі називають мене Мойсеєм’Окупанти вбили в’язня у Херсонському СІЗО, до камер закидали світлошумові гранати Рада ООН з прав людини закликала рф надати доступ до депортованих громадян УкраїниЖителів Маріуполя майже місяць тримають у ‘фільтраційному’ таборі в селі Козацьке, — дівчина одного з утримуванихЗа вбивство цивільного судитимуть першого російського військового – Офіс Генпрокурора«Цинк наш» – дайджест російських протестівМаріуполька розповідає, як знаходила вбитих снайпером цивільних«Збирали сніг, топили і готували на ньому їжу» – багатодітна мама з МаріуполяТимчасово окупована Херсонщина: півтисячі осіб катують «у підвалах»Рома України: голоси з пекла війни. Дискримінація, епідемія, війна«Я побачила російський БТР і стояла як укопана», – харківська художниця Галина БулгаковаОкупанти забирають у місцевих мешканців телефони на «перевірку» – Омбудсман«Один братик народився під бомбардуванням. І другий…»Звільнена Руська Лозова: звідси окупанти гатили по Харкову (фото)«Маріуполь все одно буде українським» – дружина військового Юлія Белей

5 діб арешту за заявлення відводу судді в українських судах? ЄСПЛ виніс рішення у справі «Міхайлова проти України»

06.03.2018
ХПГ-інформ

6 березня 2018 року Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі «Міхайлова проти України». Справа була підтримана Фондом стратегічних справ Харківської правозахисної групи. Представник Заявниці перед ЄСПЛ – пан Андрій Крістенко.

Заявниця, пані Олена Міхайлова, стверджувала, що національний суд, який призначив їй 5 діб адміністративного арешту за неповагу до суду, зробив це у порушення принципу неупередженості. Також заявниця не мала достатньо часу для підготовки свого захисту, і що її право на правову допомогу, а також на виклик та допит свідків не було дотримано. Пані Міхайлова також скаржилась, що її покарання являло собою незаконне та непотрібне втручання в її свободу вираження поглядів у порушення статті 10 Конвенції, і що вона не мала можливості оскаржити цей арешт всупереч статті 2 Протоколу № 7.

Фабула справи наступна: Заявниця, виступаючи перед судом у власних інтересах, заявила відвід головуючому. Як підставу відводу вона вказала упередженість судді при розгляді іншого спору, у якому вона брала участь як юрист, а також висловила свою точку зору щодо справедливості розгляду цим же суддею інших справ. Зокрема, пані Міхайлова зацитувала статтю «Батько за сина, брат за брата» у виданні «Ділові новини», де досліджувалося одна зі справ, яку розглядала суддя М. та винесла, на думку одного з героїв статті, упереджене рішення.

До того ж, як підтвердження підстав для відводу, Заявниця вказала, що вона була з іншою особою в коридорі та вони почули, що суддя протягом розмови промовляв її прізвище та сміявся, з чого вона зробила додатковий висновок про наявність упередженості до її персони. Суддя перервав промову пані Міхайлової та попередив, що розцінює викладені нею факти як вираження неповаги до суду. Слухання було відкладене на 9:30 ранку наступного дня. Суддя Б. доручила своїй помічниці скласти на Заявницю протокол за неповагу до суду відповідно до ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Протокол був складений о 10:04, а слухання справи по суті суддею Б. відбулося о 10:27. Коли Заявниця намагалася пояснити свої причини для відводу судді М., суддя Б. перервав її промову та погрожував їй ще одним звинуваченням у зневазі до суду. Суддя Б. визнав пані Міхайлову винною у прояві неповаги до судді М. та призначив покарання у вигляді адміністративного арешту на 5 діб.

Дуже детально дослідивши обставини справи, Європейський Суд визнав, що у даній справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо вимоги неупередженості суду, порушення пункту 1 статті 6 та пункту 3 (b) статті 6 Конвенції у зв’язку з тим, що Заявниці не було надано достатньо часу та можливостей для підготовки захисту, а також порушення статті 10 Конвенції у розрізі права на свободу вираження своєї думки. Також Суд знайшов порушення статті 2 Протоколу № 7, оскільки українське законодавство на той момент не передбачало можливості оскаржити рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ призначив Заявниці компенсацію нематеріальної шкоди в сумі 3000 євро.

 Поділитися