Рада Європи закликала Україну вирішити проблему з нелюдськими умовами в тюрмах

Переповненість місць ув’язнення, вкрай погані умови утримання, а також відсутність ефективних засобів правового захисту – Комітет міністрів Ради Європи знову нагадав українському уряду про застарілі системні проблеми. Про це йдеться в ухваленій третього грудня Резолюції.  

«Комітет міністрів Ради Європи наполегливо закликав владу України на найвищому політичному рівні подолати нинішню інерцію та дотримуватися своїх зобов’язань щодо вирішення повторюваної структурної проблеми щодо переповненості, поганих матеріальних умов ув’язнення та відсутності ефективних засобів правового захисту. Він висловив глибокий жаль з приводу відсутності конкретного прогресу у виконанні кількох груп рішень Європейського суду, включаючи пілотне рішення у справі «Сукачов проти України», в якій Суд встановив крайній термін до 30 листопада 2021 року для впровадження превентивних та компенсаційних засобів правового захисту щодо умов утримання, несумісних з вимогами абсолютної заборони жорстокого поводження згідно з Європейською конвенцією з прав людини», – повідомляє пресслужба Ради Європи.

Українська влада зробила певні кроки для покращення умов тримання під вартою, зазначають у Комітеті міністрів Європейської Ради, але їх недостатньо для того, щоб досягти конкретного прогресу, особливо в термін, визначений Судом.

У Європейській Раді вважають, що це є результатом збоїв у функціонуванні української кримінально-виконавчої системи. Комітет міністрів нагадав про абсолютну природу заборони катувань та нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження та наголосив, що зобов’язання дотримуватися рішень Суду відповідно до статті 46 Європейської конвенції тягне за собою обов’язок для держави знайти відповідні засоби для вирішення проблеми. 

Комітет наполегливо закликав органи влади в першочерговому порядку і без подальших зволікань прийняти загальні заходи, необхідні для виконання пілотного рішення «Сукачов проти України», а також конкретних рішень з різних суміжних питань до виконання в цих групах справ.

Комітет міністрів вирішив відновити розгляд цих груп справ не пізніше вересня 2022 року.

Нагадаємо, у грудні минулого року Комітет Міністрів Ради Європи розглянув ситуацію з виконанням Україною рішень Європейського суду з прав людини. Йшлося одразу про 55 справ, об’єднаних у кілька груп: група Невмержицького (Заява № 54825/00), група Яковенка (Заява № 15825/06), група Логвіненка (Заява № 13448/07), група Ісаєва (Заява № 28827/02) та група Мельника (Заява № 72286/01). Усі ці справи в основному стосуються неадекватної медичної допомоги, нелюдського та (або) такого, що принижує гідність, поводження у місцях несвободи.

Перше рішення проти України щодо таких порушень ЄСПЛ ухвалив ще у 2005 році. Йдеться про справу Невмержицького: зокрема, у ній заявник скаржився на незаконність та тривалість тримання під вартою, умови цього тримання, відсутність належної медичної допомоги. За наступні роки таких справ назбиралося так багато, що з часом судді стали їх просто об’єднувати, зазначаючи, що «Суд вже розглядав аналогічні ситуації». 31 січня 2020 року Європейський суд ухвалив пілотне рішення у справі Сукачов проти України, в якому наголосив на існуванні структурної проблеми щодо неналежних умов тримання під вартою в пенітенціарних установах України.  Суд постановив, що українська влада має до 30 листопада 2021 року зробити конкретні кроки для введення ефективних засобів правового захисту ув'язнених.

У пілотних рішеннях ЄСПЛ йдеться про системні проблеми, які призводять до масових порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема коли органи правової системи держави функціонують неправильно. В пілотних рішеннях зазначаються заходи, які потрібно вжити державі-порушнику, щоб усунути ці системні порушення.