Підлітка, якого обвинувачують у замаху на Маргариту Симоньян, катували струмом
Михайло Балашов — один з головних підозрюваних у справі щодо замаху на Маргариту Симоньян. Як розповіли друзі Балашова, ще до того як до Михайла приїхала опергрупа, ефесбівці цілу ніч били хлопця та катували струмом.
Побиття та катування
13 липня співробітники ФСБ вистежили хлопця й затримали біля гаражів на вулиці Вавілова у Москві. Друзі постраждалого кажуть, що силовики затягли Михайла до одного з гаражів й почали бити. Ефесбівці вдавалися до тих самих методів, до яких вдавалися під час допитів на тимчасово окупованих територіях України: хлопцю стягли руки за спиною кайданками та били електрошокером по руках, ребрах та статевих органах. Крім цього, ефесбівці били постраждалого в обличчя й стояли на голові затриманого.
Як зазначав постраждалий, ефесбівці затримали його близько 11 години вечора, а офіційна опергрупа з понятими прибула аж на світанку. Від побоїв і тортур підліток втратив лік часу і не пам’ятав, скільки перебував у гаражі, що перетворився на катівню. Постраждалий також наголошував, що автомат АК-47, який силовики нібито знайшли під час обшуку, йому не належав. Самі силовики могли підкинути його під час обшуку, казав Михайло.
Як повідомляли журналістські джерела, Балашов досі потерпає від наслідків побоїв і тортур. Михайло скаржився, що йому часто важко зібрати думки до купи, він майже не відчуває два пальці на лівій руці, а самі руки пошрамовані. “Ну і нижче поясу коли били електрошокером, там усе спалили”, — описують стан постраждалого журналісти.
Постановчі відео
Катуючи Михайла в гаражі, ефесбівці записали один із відеороликів, де хлопець нібито “зізнається” у скоєному. Хоча обличчя підлітка розмите, близькі підтвердили, що на відео саме він. У першому ролику Балашов задихається і каже, “<…> створив неонацистське угруповання ‘Параграф 88’, після чого я зв’язався з українською СБУ. Ми клеїли листівки з Будановим, після чого ми отримали завдання убити Маргариту Симоньян і Ксенію Собчак. Здійснили розвідку, за що я отримав 20 тисяч рублів”.
Невдовзі після того ФСБ оприлюднила ще один допит, відзнятий вже після катувань у гаражі. На другому відео Балашов сидить на стільці у кабінеті слідчого. Хлопець переодягнений у чисту білу футболку з написом “Waffen SS World Tour”. Він повторює приблизно той самий текст, що і в гаражі. Цього разу обличчя хлопця вже неприховане. На момент фільмування цього відео синці ще не встигли виступити на обличчі, пояснював Михайло друзям. Проте вже в наступному сюжеті російських пропагандистів, відзнятому того ж вечора в залі суду, на обличчі та шиї Балашова помітні синці та інші сліди катувань.
Ефесбівські “допити” на тимчасово окупованих територіях України
За свідченнями вцілілих і свідків, зібраних у доповіді Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН з розслідування порушень в Україні, так звані “допити” і катування на тимчасово окупованих територіях України з-поміж інших проводили співробітники російської ФСБ. “Як розповідав один вцілілий, якого незаконно утримували в управлінні поліції у Новій Каховці на Херсонщині, ‘усі, хто були в тому місці утримання, знали: кожен приїзд білого автобуса Федеральної служби безпеки РФ означав, що людей катуватимуть’”, — мовилося в доповіді ООН. Крім ефесбіців, незаконно затриманих людей катували військовослужбовці російських збройних сил, особовий склад Національної гвардії РФ, особовий склад “Групи Вагнера”, а також військові самопроголошеної “Донецької народної республіки”, цілком і повністю підконтрольної РФ. Детальніше про зібрані ООН дані щодо катувань можна почитати у нещодавньому матеріалі Харківської правозахисної групи.
Раніше Mobile Justice Team (група міжнародних слідчих, що разом з Офісом Генпрокурора України займаються злочинами, ймовірно скоєними представниками РФ в Україні) встановила, що Російська Федерація планувала та фінансувала мережу катівень на Херсонщині. Міжнародні слідчі підтверджували, що катівнями керували співробітники ФСБ, ФСВП (Федеральної служби виконання покарань) і місцеві жителі, які співпрацювали з окупаційною владою.
Крім цього, ефесбівці постійно беруть участь в затриманнях і катуваннях мешканців окупованого Криму. Так звані “судді” окупованого півострова виносять вироки на підставі слів таємних “свідків”, яких часто запрошують свідчити самі ж співробітники ФСБ, не зважають на плутані покази й ігнорують підкинуті докази, перетворюючи правосуддя на театр абсурду. Проте апогею абсурдності досягли твердження ефесбівців, які незаконно затримали та знущалися з кримської журналістки Ірини Данилович. Тоді ефесбівці викрали і таємно утримували жінку у підвалі ФСБ, не повідомляючи рідним, де вона перебуває. Під час незаконного затримання співробітники ФСБ вдавалися до фізичного насильства: Ірина Данилович розповідала, що її били та намагалися задушити. Крім цього, Ірині погрожували. Журналістку годували один раз на день, змушували зізнатися у зв’язках з українськими спецслужбами й підписати папери, не читаючи, або поїхати до лісу, де її вб’ють, “бо час вже звільняти камеру для наступних в’язнів”. Коли Ірина підписала папери, новоявлені чекісти змусили жінку заявити на камеру, що в неї немає претензій до співробітників ФСБ і що вони не вчиняли нічого протиправного щодо неї.
При цьому самі ефесбівці представили зовсім інший сценарій розвитку подій. Працівники ФСБ розповідали, що Данилович добровільно сіла в їхню автівку, погодилася брати участь в оперативно-розшукових заходах стільки, скільки буде потрібно, добровільно поїхала до різних міст у Криму, а потім… Могла піти з приміщення ФСБ, однак, “у зв’язку з тим, що вона не мала місця постійного проживання на території Сімферополя, вона самостійно і без жодного примусу лишалася на території ФСБ протягом усього періоду проведення оперативно-розшукових заходів”. Журналістка буцімто воліла лишатися в приміщенні ФСБ, адже їй було “надано спальне місце, душову кімнату, їжу”, стверджували “слідчі”.
Записи з камер спостереження спростовували версію так званого “слідства”. На відео було зафіксовано, як декілька чоловіків схопили журналістку за руки й за ноги, а потім закинули її до автівки. Такий відеоряд аж ніяк не відповідав твердженню, що Ірина Данилович “прослідувала в автівку самостійно”.
ФСБ у фільтраційних таборах
Крім цього, співробітники ФСБ могли брати участь у так званій “фільтрації”, якої постійно зазнають українці в російській окупації. Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, “фільтрація — це насильницький, неврегульований процес з’ясування персональних даних затриманих людей, їхніх соціальних контактів, поглядів та ставлення до держави-окупанта, їхньої безпечності для влади або служб держави-окупанта, а також їхньої готовності та згоди до співпраці з владою або службами держави-окупанта”. Сама фільтрація відбувається в два етапи: спочатку в людей перевіряють документи, беруть відбитки пальців й опитують на так званих “фільтраційних пунктах”. Потім “затриманих під конвоєм відправляють для подальшого поглибленого проходження фільтрації на 30 діб до фільтраційних таборів — місць несвободи, як правило, неофіційних, де вкрай погані умови утримання: перенаселеність, погане харчування, часто немає доступу до води, до освітлення, до туалетів, до свіжого повітря, відсутній також доступ до медичної допомоги”. У фільтраційних таборах так звані “допити” можуть відбуватися за участі працівників ФСБ, які вдаються до насильства і різного виду катувань, потрібних для того, аби зламати людину й домогтися визнання в лояльності до РФ. “Ті, хто пройшли цей другий етап фільтрації, через 30 діб звільнюються й можуть їхати до Росії. Ті ж, хто не пройшли другий етап фільтрації, безслідно зникають, і про їхню подальшу долю нічого невідомо. Є версія, що їх засуджують російські суди ‘за протидію спеціальній воєнній операції’ (так в Росії називають цю війну), принаймні один такий випадок відомий”, — розповідав Євген Захаров.