У Німеччині сексуальне насильство переслідуватимуть як воєнний злочин і злочин проти людяності

03.11.2023

Марина Гарєєва

Поки у світі змінюють міжнародне кримінальне право, аби воно відповідало викликам сучасного світу, в РФ вертають до погроз ядерною зброєю. Детальніше про це — у статті Харківської правозахисної групи.

Ілюстративне зображення. Фото з відкритих джерел.

Зміни у міжнародному кримінальному праві

Міністерство юстиції Німеччини розробило законопроєкт, який запроваджує зміни у міжнародному кримінальному праві. Відтепер сексуальне насильство, вчинене в зонах воєнних дій, буде вважатися воєнним злочином і злочином проти людяності.

1 листопада федеральний уряд схвалив відповідний проєкт закону. Він передбачає, що склади злочинів проти людяності та воєнних злочинів, які були встановлені в кримінальному праві, будуть адаптовані. Зокрема, до злочинів проти людяності та воєнних злочинів будуть включені “сексуальне насильство, сексуальне рабство і примусовий аборт”, пише українська редакція DW. Відповідно до принципів міжнародного права, таке визнання дозволить притягати винних до відповідальності у Німеччині, навіть якщо вони вчиняли подібні злочини в інших країнах.

Читайте також: Як у Фінляндії та Німеччині розслідують скоєні в Україні воєнні злочини

Посилення прав постраждалих

Як зауважила федеральна міністерка у справах сім’ї Ліза Паус агентству AFP, терористи, які беруть участь у збройних конфліктах у всьому світі, вже давно використовують “сексуалізоване насильство як тактичну зброю”, особливо коли йдеться про насильство стосовно жінок. Щобільше, пані Паус відмітила, що ухвалений законопроєкт є відповідною реакцією федерального уряду Німеччини на злодіяння, вчинені під час війни РФ проти України.

Ірина Діденко, начальниця Управління з організації розслідування злочинів сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, Офісу генпрокурора, неодноразово наголошувала, що “сексуальне насильство — це не лише класичне зґвалтування, це різні види сексуального насильства, зокрема й каліцтво статевих органів, це примусове оголення, спільне утримання чоловіків та жінок”. Діденко відмічала, що 14 видів сексуального насильства визначено самими Женевськими конвенціями, а сексуальне насильство має чимало проявів. Представниця Офісу Генпрокурора також підкреслювала, що вкрай важливо зважати на те, що сексуальне насильство вчиняється саме в контексті війни, адже тоді йдеться не про задоволення потреб злочинця, а “про знущання та моральне знищення людини”. Тим часом Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень прав людини в Україні підтверджувала, що представники РФ скоювали злочини проти дітей, включно з широким спектром сексуального насильства. Більше про сексуальне насильство як тактику ведення російської війни можна почитати у статті ХПГ, доступній за посиланням.

Своєю чергою Міністр юстиції ФРН Марко Бушманн відмітив, що “після початку агресивної війни Росії проти України міжнародне кримінальне право набуло особливої актуальності”. Бушманн пояснив, що ухвалений законопроєкт посилює права постраждалих у міжнародних злочинах, полегшує німецьке судочинство за “Кодексом злочинів проти міжнародного права”, а також усуває прогалини у німецькому законодавстві стосовно кримінальної відповідальності, пише DW.

Захист представників ЛГБТІ

Окрім цього, ухвалений законопроєкт ініціює внесення змін до складу злочину проти людяності в Міжнародному кримінальному кодексі, що передбачає переслідування певних груп або спільнот. Згідно з законопроєктом, “сексуальна орієнтація” має бути додана як неприпустима підстава для переслідування. За словами представника парламентської групи з питань політики щодо ЛГБТІ Фалько Дросманна, це історична поправка, а Німеччина стає “першою і поки що єдиною державою у світі, яка має намір взяти представників ЛГБТІ-спільноти під захист міжнародного кримінального права”.

Три подання до Федеральної прокуратури Німеччини

Нагадаємо, що наприкінці жовтня цього року Фонд Джорджа Клуні “За справедливість” передав до Федеральної прокуратури Німеччини три подання щодо злочинів, скоєних російськими командирами в Україні. Одна зі справ була подана спільно з українською правозахисною організацією “Truth Hounds”. Усі подання стосуються середньої та вищої ланки командування російських збройних сил.

У першому поданні йшлося про невибірковий ракетний обстріл курорту в Одеській області, в результаті якого влітку 2022-го загинули 22 мирні людини, а 40 людей зазнали тяжких поранень. Друге подання стосувалося командирів російських сухопутних військ, які під час окупації частин Харківщини з березня до вересня 2022-го незаконно затримали, катували та стратили чотирьох чоловіків. У третьому поданні були ідентифіковані командири російських підрозділів, які могли бути причетні до низки злочинів: страт, катувань, сексуального насильства, мародерства та інших злочинів, скоєних під час окупації Київської області у березні 2022-го.

Як зазначали у Фонді, “Німеччина має потужне національне законодавство, яке криміналізує такі діяння, і за останні десятиліття є лідеркою у притягненні до відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини”. З огляду на це Фонд подав детальні досьє стосовно правопорушників і представляє інтереси 16 постраждалих і родин загиблих від катувань чи невибіркових атак. Відповідні подання були передані й до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС).

РФ і ядерні випробування

25 жовтня 2023 року. Кадр з відео, оприлюднений Міноборони РФ під час так званих військових навчань.

Поки світ робить крок вперед і адаптує міжнародне право до сучасних викликів, Росія упевнено рухається назад.

Саме так у Європейському Союзі відреагували на рішення РФ відкликати ратифікацію глобального Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ).

Як заявив Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, рішення Кремля є “суттєвим порушенням зобов’язань Росії стосовно архітектури міжнародної безпеки, що підриває нинішні зусилля з нерозповсюдження та роззброєння”.

У ЄС закликали РФ “продовжувати поважати мету та завдання Договору”, адже “як держава-учасниця Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), Росія взяла на себе зобов’язання працювати над якнайшвидшим набуттям чинності Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань”, а також просувати Договір на найвищому політичному рівні та через усі доступні канали. Відповідне рішення Росії є “істотним кроком назад у виконанні цих зобов’язань”, а статус Росії, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, лише погіршує ситуацію, вважають у ЄС.

Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав рішення РФ безвідповідальним і заявив, що дії РФ щодо відкликання ратифікації Договору — це “значний крок у неправильному напрямку”.

У МЗС Польщі також відреагували на дії Росії, назвавши їх “невиправданим і безпрецедентним кроком”, що послаблює міжнародну архітектуру безпеки. У МЗС Польщі також відмітили, що таке рішення було ухвалене “після місяців безвідповідальної риторики та ядерних погроз” і “під час невпинної й незаконної агресії проти України”.

Про агресивну й злочинну війну РФ проти України згадував і Держсекретар США, і Верховний представник ЄС.

Ба більше, ще 1 листопада Жозеп Боррель наголошував, що інші світові кризи не відвернуть увагу ЄС від України. “Російська агресія проти України сягнула нового піку жорстокості: за 24 години її цілями стали понад 100 міст і сіл. Москва не повинна мати ілюзій: інші кризи не відвернуть нашу увагу від України. Наша підтримка триває: [і триватиме] стільки, скільки буде потрібно”, — писав Боррель у колишньому твітері.

Нагадаємо, що, згідно з опитуванням GlobeScan, наразі майже сім із десяти людей у світі вважають, що їхні країни повинні підтримувати Україну, яка захищається від збройної агресії РФ.

Передісторія

Президент Путін підписав закон про відкликання ратифікації Договору 2 листопада. До того, у середині жовтня цього року, російська Держдума схвалила відповідний проєкт закону. Його підтримали усі 415 депутатів, які були присутні на засіданні. Вже 25 жовтня законопроєкт схвалила Рада Федерації. Того ж дня у Кремлі заявили, що Росія провела навчання, під час яких перевіряла свою здатність завдавати ядерного удару у відповідь (із землі, моря й повітря) та запускала балістичні й крилаті ракети.

Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) був ухвалений у вересні 1996-го Генеральною Асамблеєю ООН. Його підписали 187 країн і ратифікували 178. Хоча США лише підписали і не ратифікували договір, з 1992 року Сполучені Штати дотримуються мораторію на випробування ядерної зброї.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”