Командувачу дальньої авіації військово-повітряних сил повітряно-космічних сил Збройних сил РФ заочно повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним убивством. Якщо суд визнає російського військовокомандувача винним, він може отримати довічне ув’язнення.
Про чергову підозру російському генералу повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Хоча в Офісі Генпрокурора не назвали імені підозрюваного, слідчі Служби безпеки України не приховують його особу. Як зазначають есбівці, йдеться про Сергія Кобилаша. Речниця Управління СБУ в Черкаській області Катерина Дрога також розповідала про підозрюваного російського генерала журналістам “Суспільного”.
Як повідомляла СБУ цього січня, Сергій Кобилаш разом з іншим російським генералом і колишнім командувачем Чорноморського флоту РФ Ігорем Осиповим стали першими російськими військовими, яким українські правоохоронці оголосили підозру саме за обстріл цивільної інфраструктури. Тоді російським генералам повідомили про підозри за статтями про планування, підготовку та ведення агресивної війни та про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Як зазначали есбівці, Сергій Кобилаш виконує вказівки вищого російського військово-політичного керівництва “щодо знищення українських міст”. “Саме за його наказом російські загарбники здійснюють масовані ракетні удари по житлових будинках, лікарнях та об’єктах критичної інфраструктури у різних регіонах України. Для проведення повітряних атак ворог використовує стратегічні ракетоносці Ту-160, Ту-95МС, а також дальні ракетоносці-бомбардувальники Ту-22М3, на озброєнні яких крилаті ракети типів Х-555, Х-101, Х-55 і Х-22”, — повідомляла Служба безпеки України на початку 2023 року.
Нова підозра російському генералу стосується обстрілу багатоповерхівки в Умані.
Як зазначили в Офісі Генпрокурора, “командувач віддав злочинний наказ підпорядкованим підрозділам дальньої авіації РФ атакувати ці об’єкти високоточними ракетами”.
Російський бомбардувальник Ту-95МС виконав злочинний наказ і о пів на п’яту ранку 28 квітня 2023 року випустив дві крилаті ракети Х-101 по житловій дев’ятиповерхівці, мешканці якої мирно спали. Російські ракети забрали життя 23 людей, з-поміж яких було шестеро дітей. Ще дев’ятеро людей отримали поранення, а одну людину досі вважають зниклою безвісти.
“Мета ударів досягнута” — так Міноборони Росії прокоментувало масований ракетний обстріл України, здійснений російськими військами 28 квітня 2023 року.
Як зазначали в Офісі Генпрокурора, під час атаки 28 квітня пошкоджень зазнали сім житлових будинків і шість підприємств. Ракети також влучили в автомобільну стоянку. Загалом постраждали 70 транспортних засобів.
За даними слідчих, “російський генерал одержав від військово-політичного керівництва держави-агресора бойові розпорядження завдавати удару по конкретних об’єктах цивільної інфраструктури Умані, що на Черкащині”. Відповідні об’єкти цивільної інфраструктури “були визначені в бойових документах з координатами місць розташування”.
Наразі правоохоронці встановлюють усіх причетних до ракетної атаки. Досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюють слідчі Управління СБУ в Черкаській області.
Невибіркові атаки РФ
Раніше Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні зазначала, що удари по житловому будинку в Умані 28 квітня 2023 року — так само як і удари по супермаркету та заправці в Херсоні 3 травня 2023 року — належать до невибіркових атак.
Як встановили міжнародні слідчі, Російська Федерація не вжила можливих заходів, аби перевірити обрані цілі та захистити цивільне населення. Як наголошували представники Комісії, такі напади порушують міжнародне гуманітарне право.
Згідно з документами та свідченнями жителів Умані, ще двадцять років тому уражений російськими силами склад був військовою технічною базою, а розташований поруч будинок слугував гуртожитком для її військових та цивільних працівників. Однак орієнтовно у 2002 році будинок приватизували. На момент російського обстрілу дев’ятиповерхівка з понад 99 житловими квартирами була цивільним об’єктом, а на місці, де колись розташовувалася військова база, вже багато років були склади.
Таким чином, “російські збройні сили здійснили невибірковий напад на житловий будинок в Умані та не вжили можливих застережних заходів, аби упевнитися в тому, що ціль [їхньої атаки] не була цивільною”, мовилося в доповіді.
У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ вчиняють в Україні, припадають на обстріли. На той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У надісланому до Гааги поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами. Лише від 24 лютого минулого року до 30 квітня поточного року ініціатива T4P задокументувала 32 451 обстріл цивільних об’єктів та цивільного населення із різних видів озброєння. Станом на 30 квітня поточного року в базі даних T4P було зафіксовано 24 637 жертв серед цивільного населення: ішлося про вбитих, поранених і зниклих безвісти людей. У приблизно 90% випадків ці жертви були спричинені обстрілами. Найбільше постраждали мирні мешканці прикордонних областей України, які РФ обстрілює з різних видів озброєнь. З повною статистикою цивільних втрат, яку вдалося зібрати документаторам ініціативи за вказаний період, можна ознайомитися за посиланням.
