Меню
• Кримінально-виконавча система   • Події
Андрій Діденко, 12 грудня 2023

Система вбиває двічі. Помер Сергій Троцько

10 грудня в реанімаційному відділенні Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова помер Сергій Троцько. Чоловік із тяжкою черепно-мозковою травмою, якого тюремні лікарі лікували від бронхіту.

Сергій Троцько в реанімації. Фото: Андрій Діденко

Сергій Троцько в реанімації. Фото: Андрій Діденко

Ми писали про цю справу. Інтернетом розлетілося приголомшливе відео, на якому молода людина з вм’ятиною на голові неспроможна самостійно рухатися, не може говорити і насилу відповідає на запитання “Так чи ні?”, по обличчю повзають мухи. Він перебував тоді в Софіївській багатопрофільній лікарні №45 філії ДУ “ЦОЗ ДКВС України” в Дніпропетровській та Донецькій областях. І зовсім не через тяжкі неврологічні проблеми, а через бронхіт.

Нам не вдалося його врятувати. Його двічі вбила система бездіяльності і байдужості: вперше — допустивши жорстоке побиття, вдруге — приховавши тяжку травму і не надавши належного лікування. Ми звертаємося до Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження із закликом провести судово-медичне дослідження причини смерті, наявність тілесних ушкоджень, їхнє походження, характер і ступінь тяжкості.

Історія боротьби за життя людини

З Сергієм Володимировичем Троцьком ми вперше зустрілися під час моніторингового візиту до Софіївської багатопрофільної лікарні №45 ЦОЗ ДКВС в Дніпропетровській і Донецькій областях. Сергій лежав у напівсвідомому стані, нікому не потрібний. Від нього страшенно смерділо, по обличчю повзали мухи, він не міг від них навіть відмахнутися.

Згідно з результатами медичного обстеження, яке провів наш спеціаліст із судово-медичної експертизи Костянтин Запорожцев, станом на 19 жовтня Троцьку не надавалася необхідна медична допомога за спеціальністю “Неврологія”. І це недивно: адже в закладі, який люди називають “Лікарня МОРГ”, такого спеціаліста немає в штаті. За даними медичної документації, Троцька лікували в Софіївській лікарні №45 від бронхіту.

Троцько перебував в статусі засудженого, і саме держава несла відповідальність за його життя і здоров’я. Адвокатка ХПГ Таміла Беспала звернулася до місцевого суду з вимогою зобов’язати державу лікувати хворого. Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2023 року суд зобов’язав ДУ “Дніпровська багатопрофільна лікарня № 4” філії ДУ “Центр охорони здоров’я ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій областях” провести належне медичне (клінічне) обстеження засудженого Троцька із залученням невропатолога, психіатра та реабілітолога, а також здійснити подальше належне лікування.

Ми публічно звернулися до Міністра юстиції, Генерального прокурора України, керівництва ЦОЗ ДКВС, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з закликом втрутитися у ситуацію і врятувати життя людини. Після цього Сергія перевезли до Дніпровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, зробили операцію, встановили діагноз: “Об’ємне новоутворення правого мосто-мозжечкового кута. Оклюзійна гідроцефалія”.

За поданням ДУ “Дніпровська багатопрофільна лікарня №4” 6 грудня місцевий суд звільнив Троцька від відбування покарання, відповідно до статті 84 КК, у зв’язку з тяжким захворюванням. Але ще сім днів Троцько мав перебувати в статусі засудженого — час апеляційного оскарження судового рішення.

Що ж насправді відбулося з Сергієм Троцьком і що має встановити прокуратура?

Сергій Троцько народився у 1989 році. Протягом життя його кілька разів судили за дрібні крадіжки і пограбування. 26 листопада 2020 року Крюківським районним судом міста Кременчука він був засуджений до чотирьох років і трьох місяців позбавлення волі за скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України. Він відбував покарання в ДУ “Кропивницька виправна колонія (№6)”.

Потім був ще один вирок Ленінського районного суду міста Кропивницького від 18 квітня 2022 року: нібито Троцько, перебуваючи в установі виконання покарань, вчинив новий злочин. Судячи з тексту судового рішення, 3 грудня 2021 року об 11:20 Троцько перебував на території навчального центру, де навчався за спеціальністю “Верстатник широкого профілю”. Він заліз на дах цеху виготовлення цвяхів, намагався розігнути прути в попереджувальній огорожі та втекти. Його помітив молодший інспектор і об 11:48 затримав. Тобто відповідно до судового вироку, на даху він провів 28 хвилин. Із вироку також відомо, що Троцько визнав свою провину і пішов на угоду з прокурором, був покараний до трьох років і одного місяця позбавлення волі.

Ми не знаємо, чи реалістично здійснити втечу з колонії середнього рівня безпеки для тримання раніше судимих чоловіків у такий спосіб? Чи можливо вилізти на дах цеху, подолати охоронювану зону? Взагалі, чи можливо здійснити втечу серед білого дня з об’єкта, який охороняють солдати з автоматами на вишках, не маючи крил або гелікоптера? Ми не будемо вдаватися в розслідування, наскільки це реально. Але те, що після цих подій Троцька жорстоко побили, — це факт, на який, ми сподіваємося, вже звернула увагу прокуратура у рамках слідства.

За нашими даними, це побиття відбулося в одній із камер ДІЗО установи. Троцька добряче гамселили співробітники колонії (можливо, оперативники). Після цього побиття у Сергія залишилася на скроні вм’ятина розміром як каблук від чоловічого чобота. Під час спілкування у СВК-45 Троцько знаками пояснив, що його били ногами — і це слід від черевика.

Потім цю черепно-мозкову травму почали всіляко приховувати, інакше виникло б запитання — хто її завдав і за яких обставин? Троцька перевели до Миколаївської області, у ДУ “Казанська виправна колонія (№ 93)”.

Але через те, що цю черепно-мозкову травму ніхто не лікував, Троцьку стало зле і його відвезли до Дніпровської багатопрофільної лікарні № 4. Потім була друга група інвалідності і вже як інваліда Сергія було переведено до ДУ “Софіївська виправна колонія (№45)”.

З висновку спеціаліста з судово-медичної експертизи Костянтина Запорожцева, зробленого на підставі обстеження пацієнта і дослідження медичної документації в багатопрофільній Софіївській лікарні №45, станом на 19.10. 2023 року, на 15-й день перебування у лікарні, в медичній карті стаціонарно хворого Троцька С. В. наявні лише дані про діагноз при направленні, результати обстеження при надходженні, щоденні вимірювання температури тіла й артеріального тиску, результати загальноклінічних аналізів крові й сечі, листок лікарських призначень із відмітками про їхнє виконання, навіть за наступний день (за 20.10. 2023 року), виставлений діагноз (гострий бронхіт) і зазначено дату виписки — 20.10. 2023 року.

Решта нормативно передбачених відомостей, серед яких — щоденникові записи лікаря, консультації спеціалістів тощо, — відсутні. Ми розуміємо, що життя Троцька не повернути і він вже не може змінити свою правосвідомість, покаятися і навернутися до правослухняної поведінки. Але в належний спосіб, ретельно і принципово розслідувавши ці обставини — причину черепно-мозкової травми у Троцька, неналежне надання медичної допомоги в багатопрофільній лікарні №45, — органи прокуратури можуть зупинити десятки смертей від бездіяльності і байдужості.

За останні два роки через байдужість і бездіяльність влади померли багато засуджених. Деякі з них нам відомі, бо ми боролися за їхні життя, але врятувати їх нам теж не вдалося: Володимир РубченкоВіталій Матухно, Іван Ястребов, Микита Мезенцев. Тепер і Сергій Троцько.

Редакторка: Ірина Скачко.

поширити інформацію

Подібні статті

• Кримінально-виконавча система   • Події

Заклик врятувати життя Сергія Троцька

Без належного лікування засуджений за крадіжку телевізора помре у молодому віці. Відкрите звернення до представників державної влади.

• Кримінально-виконавча система   • Події

Людину з черепно-мозковою травмою лікують від… бронхіту

Під час моніторингового візиту до сумнозвісної Софіївської лікарні №45, де мають надавати медичну допомогу ув’язненим з усієї країни, правозахисники знайшли чоловіка з вм’ятиною у скроні. Місцеві “спеціалісти” лікують його бронхи. Людина вже не може говорити і просто вмирає.

• Право на життя   • Катування та жорстоке поводження

Рак за ґратами — система знову вбиває

Сергій Сабіров — довічник. У нього рак четвертої стадії. У медичної частини його виправної колонії немає ліцензії на серйозні знеболювальні препарати. Це означає щоденний нестерпний біль. Але випустити людину, щоб вона могла по-людськи померти, держава не хоче.

• Кримінально-виконавча система   • Події

У Коломиї суд звільнив довічника через важке захворювання

Тепер йому треба протриматися без знеболювального тиждень — це час на апеляцію. І сподіватися, що її не буде. У нього рак четвертої стадії.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти