MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

З-поміж українських біженців у Німеччині є ‘вкрай багато свідків’ злочинів РФ

19.12.2023   
Марина Гарєєва
Як у Німеччині розслідують воєнні злочини та злочини проти людяності, коли відбудуться судові процеси та які труднощі виникають ще на етапі збору доказів, розповіла прокурорка Душа Ґмель журналістам DW. Переповідаємо основне зі сказаного у статті.

Ілюстративне зображення. Фото: gur.gov.ua

Ілюстративне зображення. Фото: gur.gov.ua

Як раніше писала Харківська правозахисна група, Німеччина належить до країн, які допомагають Україні розслідувати воєнні злочини, а також злочини проти людяності, які могли скоїти представники РФ під час своєї агресивної війни.

Якщо в Україні вироки проти військовослужбовців російських Збройних сил почали ухвалювати вже за кілька місяців після початку російського повномасштабного вторгнення, в Німеччині ще не було судових процесів. Проте розслідувати ймовірні воєнні злочини, скоєні російськими військовими, Німеччина почала вже у перші тижні повномасштабного вторгнення РФ.

10 грудня, у 75-річницю Загальної декларації прав людини, федеральна прокурорка Душа Ґмель розповіла журналістам української редакції DW, що саме розслідують німецькі правоохоронці та як усе відбувається.

Хто розслідує воєнні злочини та злочини проти людяності у Німеччині?

Загалом воєнні злочини та злочини проти людяності у Німеччині може розслідувати лише єдина структура — Федеральна прокуратура в Карлсруе, яка діє на основі Міжнародного кримінального кодексу (німецькою мовою — Völkerstrafgesetzbuch). Він дозволяє розслідувати злочини, які були скоєні в інших країнах проти міжнародного права. Міжнародний кримінальний кодекс відносно новий: перші звинувачення Німеччина висунула лідерам угруповання повстанців у Руанді у 2011 році.

Як зазначила пані прокурорка, після російського повномасштабного вторгнення Федеральна прокуратура Німеччини розпочала розслідування проти невстановлених осіб, аби надати допомогу як Міжнародному кримінальному суду у Гаазі, так і Україні й іншим країнам, що розслідують злочини, які РФ могла вчиняти в Україні.

Що саме розслідують німецькі правоохоронці?

Оскільки російська війна проти України є добре задокументованою, проти воєнних злочинців можуть свідчити чимало фото- й відеоматеріалів. За словами пані прокурорки, йшлося про цілий “наплив доказів”, що надходили з різних джерел, тож федеральні прокурори вирішили зосередитися на кількох напрямках. Зокрема, німецькі правоохоронці почали розслідувати злочини, які російські військові могли вчиняти під час окупації Бучі, передмістя Києва; обстріли мирних людей, які намагалися виїхати з Київщини; та удари по українській інфраструктурі. При цьому Душа Ґмель зауважила, що у випадку атак на українську інфраструктуру юридичне переслідування — “вкрай складне”.

У червні 2023-го Харківська правозахисна група писала, що 84% усіх воєнних злочинів, які представники РФ вчиняють в Україні, припадають на обстріли. За підрахунками дослідників, на той час Російська Федерація обстрілювала цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби. У серпні цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала подання до Міжнародного кримінального суду щодо обстрілів цивільного населення. У поданні правозахисники зібрали та структурували дані про обстріли цивільних: описали факти, систематичність і масштабність обстрілів, надали юридичні кваліфікації, диференціювали обстріли, навели аналітичні дані й вказали задокументовані в базі T4P епізоди обстрілів, а також назвали відповідальних російських командирів, які, ймовірно, керували обстрілами. 

Як збирають свідчення?

Вибір напрямків розслідування також був пов’язаний з тим, що з-поміж понад мільйона українських біженців, які наразі перебувають у Німеччині, є “вкрай багато свідків”, які або бачили злочини, або самі від них постраждали.

Проте люди, які пережили травму, не хочуть свідчити, тому вкрай складно збирати дані, каже пані прокурорка. Так відбувається не лише у Німеччині, а й в інших країнах, куди українці були змушені виїхати після 24 лютого 2022 року. Аби закликати українців і українок розповідати німецьким слідчим про побачене й пережите, Федеральна прокуратура розгорнула цілу кампанію. 

Сам процес збирання доказів був узгоджений з іншими країнами. У Німеччині створили стандартизований опитувальник, який є у кожному поліцейському відділку. Потрібну інформацію збирають земельні управління кримінальної поліції, які згодом передають її у федеральне управління у Вісбадені.

Коли можна очікувати на вироки?

Про перше розслідування проти конкретних людей, яке відбувається у Німеччині, стало відомо у липні цього року. Душа Ґмель зауважила, що йдеться про п’ятьох імовірних воєнних злочинців, яких підозрюють в обстрілі та пораненні цивільних у Гостомелі на Київщині. Як раніше зазначали ЗМІ, один потерпілий має громадянство ФРН.

Читайте також: Уперше в історії: США висунули обвинувачення 4 військовим, що воювали на боці РФ

Відповідаючи на запитання, коли відбудеться початок судових розглядів і ухвалення вироків, пані прокурорка закликала “запастися терпінням”. “Я закликаю не поспішати. Не в наших інтересах, якщо злочини такого масштабу виявляться в суді без відповідних доказів і, в результаті, можливо, не буде обвинувального вироку”, — зауважила пані Ґмель і додала, що для ретельного вивчення доказів потрібен час.

Пані прокурорка також нагадала, що за німецьким законодавством судовий розгляд можливий лише у разі особистої присутності підозрюваних, тож у Німеччині не буде заочних вироків. Проте це не означає, що німецьке правосуддя омине винних, наголосила пані прокурорка. На користь своїх слів вона навела приклад з історії, коли у 2011 році Федеральна прокуратура розпочала розслідування злочинів у Сирії, а у 2019 році в Німеччині затримали двох “представників сирійського режиму”. У 2021 році одного з них засудили до чотирьох з половиною років позбавлення волі. Рік потому до довічного ув’язнення за злочини проти людяності (у тому числі й катування) засудили й другого затриманого. Тож правосуддя спіткало воєнних злочинців попри те, що спливло чимало часу.

Як раніше зазначали юристи, які допомагали постраждалій від сексуально насильства українці подати заяву до німецької прокуратури, подібні злочини не мають терміну давності, а міжнародне кримінальне право вимагає терпіння. “Ніколи не знаєш, як зміниться світ і чи опиняться колись злочинці в інших країнах. Ми думаємо про довгострокову перспективу та закладаємо фундамент уже зараз”, — казав адвокат Андреас Шюллер. 

Загальний контекст 

Нагадаємо, що на початку листопада цього року у Німеччині схвалили законопроєкт, який запроваджує зміни у міжнародному кримінальному праві. Відповідно до законопроєкту, будуть адаптовані склади злочинів проти людяності та воєнних злочинів, до яких будуть включені “сексуальне насильство, сексуальне рабство і примусовий аборт”. Згідно з міжнародним правом, таке визнання дозволить притягати винних до відповідальності у Німеччині, навіть якщо вони вчиняли подібні злочини в інших країнах.

Як зауважувала федеральна міністерка у справах сім’ї Ліза Паус, ухвалений законопроєкт став відповідною реакцією федерального уряду Німеччини на злодіяння, вчинені під час війни РФ проти України. Міністр юстиції ФРН Марко Бушманн пояснював, що ухвалений законопроєкт посилить права постраждалих у міжнародних злочинах, полегшить німецьке судочинство за “Кодексом злочинів проти міжнародного права”, а також усуне наявні прогалини у німецькому законодавстві стосовно кримінальної відповідальності. Детальніше про зміни у міжнародному кримінальному праві та нові подання щодо злочинів, скоєних російськими командирами в Україні, які були передані до Федеральної прокуратури Німеччини, можна почитати у статті Харківської правозахисної групи. 

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися