‘Я бачив, як співробітники ФСБ вивозили українських дітей на територію Білорусі’

Повернення української малечі

З тимчасово окупованих Росією територій до України вдалося повернути ще трьох дітей: восьмирічного хлопця і 18-річних братів.

Про це 24 грудня повідомив колишній Уповноважений президента України з прав дитини, засновник фонду Save Ukraine Микола Кулеба.

“Іще трьох дітей з тимчасово окупованих територій вдалося повернути команді Save Ukraine. Таким чином ми завершили 14 рятувальну місію, впродовж якої врятували 14 дітей, семеро з яких — це діти, позбавлені батьківського піклування”, — написав він у своєму телеграм-каналі 24 грудня.

Микола Кулеба розповів про дітей, яких вдалося повернути. Восьмирічний Єлисей разом з бабусею жив на Херсонщині, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, тож родина опинилася в російській окупації. Коли бабуся хлопця померла, окупаційна влада одразу забрала дитину до інтернату, адже мама Єлисея проживала в Одесі. “За станом здоров’я мама не могла поїхати за сином, тому за ним поїхала двоюрідна сестра жінки. Проте дитину їй не віддали, нічого не пояснивши, хоча всі необхідні документи жінка мала”, — зазначав Кулеба.

Колишній Уповноважений з прав дитини пояснив, що слід було діяти, адже якщо дитина пів року перебуває на території РФ без батьківського піклування, представники РФ надають такій дитині відповідний статус, який дозволяє віддати її в російську сімʼю абощо. Хоча окуповані Росією території України не є територією РФ, а усиновлення дітей, які мають рідних або опікунів, — незаконне, підконтрольна Кремлю окупаційна влада могла б скористатися цим алгоритмом. Аби цього не сталося, команда Save Ukraine допомогла мамі Єлисея. Жінці надали медичну допомогу, аби мати змогла забрати сина з окупованої РФ території України. “Дорогою жінці довелося пройти через багатогодинні допити ФСБ, співбесіди та подолати перепони. На щастя, вона змогла забрати сина з інтернату”, — підсумував Кулеба.

Разом з Єлисеєм до України повернули також двох 18-річних братів: Андрія та Михайла. Брати є сиротами, тож до російського повномасштабного вторгнення їх виховували в прийомній родині, яка мешкала на тимчасово окупованій території України. “Після настання повноліття хлопці зрозуміли, що дуже скоро окупаційна влада відправить їх воювати проти своїх”, — поділився Кулеба і зазначив, що в Україні брати були в розшуку і вважалися безвісти зниклими.

Наразі усі діти в безпеці. Як зауважив пан Микола, після початку повномасштабного вторгнення команді Save Ukraine вдалося повернути до України 226 дітей.

Війна РФ проти українських дітей

Російська Федерація продовжує вести війну з українськими дітьми: депортує малечу, вивозить на “оздоровлення”, після якого дитина може померти, або просто розстрілює за надуманими підозрами. 20 грудня померла 12-річна Вероніка з Луганської області. Дівчинка померла у потязі, який віз українських дітей з “відпочинку” в Сибіру. Того ж дня на окупованій частині Херсонської області на очах у батьків застрелили підлітка. Детальніше про злочинну недбалість і свавілля представників РФ на тимчасово окупованих територіях України можна почитати у статті Харківської правозахисної групи.

ХПГ також писала, як 27 жовтня 2023-го у тимчасово окупованій Волновасі на Донеччині розстріляли дев’ятьох мирних жителів, серед яких було двоє дітей. Наприкінці червня цього року в окупованому Бердянську росіяни вбили двох підлітків — Тіграна Оганнісяна та Микиту Ханганова. Окупаційна влада звинувачувала хлопців у нібито підготовці диверсії на залізниці та чинила на них психологічний тиск. Обставини загибелі Тіграна й Микити досі невідомі, а російські окупаційні сили так і не віддали їхні тіла, тож рідні не можуть навіть поховати власних дітей. Наприкінці грудня минулого року в тимчасово окупованій Макіївці Донецької області представники РФ розстріляли родину з восьми ромів, з-поміж яких було чотири дитини, а восени минулого року на щойно деокупованій Херсонщині правоохоронці виявили російську катівню, де була окрема камера, в якій тримали й катували неповнолітніх. Дітей катували і на Харківщині: одного хлопця утримували в катівні упродовж 90 днів. За цей час росіяни інсценували страти (виводили хлопця “на розстріл” і стріляли над головою) та вдавалися до тортур (різали ножем, а також нагрівали метал і випалювали частини тіла). У документальному фільмі-розслідуванні журналісти The Kyiv Independent докладно розповідали про трьох дітей, яких російські військові вбили на Харківщині, Київщині та Херсонщині. 

Світ проти злочинної депортації та примусового переміщення

При цьому 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордер на арешт російського президента Володимира Путіна та російської Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, підозрюваних у незаконній депортації та незаконному примусовому переміщенні українських дітей з тимчасово окупованих територій України на територію РФ. Вже у квітні 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що примусова депортація та насильницьке переміщення українських дітей є елементом злочину геноциду. Окрім цього, у резолюції ПАРЄ було зазначено, що до злочину проти українських дітей причетний не лише Путін і Львова-Бєлова, а і самопроголошений Президент Білорусі Лукашенко. У липні 2023-го депутати Європарламенту також закликали Міжнародний кримінальний суд розглянути ордер на арешт Лукашенка. Крім цього, до депортації українських дітей може бути причетна ціла низка російських високопосадовців, з-поміж яких і дружина голови МНС Росії Олена Мільська, яка брала участь у вивезенні українських дітей з окупованих частин Херсонської області, та білоруський Червоний Хрест і його очільник Дмитро Шевцов. Більше про порушення прав українських дітей представниками РФ і Білорусі можна прочитати в рубриці Харківської правозахисної групи — Права дітей.

Наразі відомо про 19 546 українських дітей, яких Росія примусово перемістила чи депортувала. Ще понад дві тисячі дітей (2 273) вважаються зниклими безвісти. За офіційними даними, наразі до України вдалося повернути 387 дітей. Коли інші українські діти полишать територію Російської Федерації чи окуповані РФ території України, достеменно невідомо, на це можуть піти роки. За цей час росіяни можуть змінити ідентичність українських дітей, занурити їх в російські міти та пропаганду, відправити воювати проти власної країни. Фактично війна Російської Федерації проти українських дітей може тривати й після закінчення російської війни проти України, а діти, які постраждали від дій Російської Федерації, можуть нескоро усвідомити, ким вони є насправді і який злочин проти них вчинили. 

Подання до МКС: примусова депортація дітей як злочин геноциду

Вже цього вівторка, 26 грудня, Харківська правозахисна група розповідатиме про нове подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду, яке стосуватиметься депортації українських дітей. Микола Комаровський, юрист Харківської правозахисної групи, яка є учасницею спільної ініціативи “Трибунал для Путіна” (T4P), розповість, чому примусове переміщення дітей — це не просто воєнний злочин, а “злочин злочинів”; як росіяни самі свідчать проти себе і документують власні порушення міжнародного права; у чому унікальність цього подання та які наслідки воно може мати. Також спікер розповість, скільки дітей вже було вивезено до Росії чи підконтрольних Росії територій України і що відомо про долю малечі.

Пряма трансляція відбудеться о 13.00 26 грудня на фейсбук-сторінках Media Center Ukraine та Харківської правозахисної групи.

Звернення колишнього російського військового до МКС 

Про те, що представники РФ незаконно депортують українську малечу, зокрема й про те, що співробітники ФСБ вивозять українських дітей на територію Білорусі, свідчив і високопоставлений військовослужбовець Російської Федерації, якому вдалося виїхати до Гааги.

Колишній військовий, який воював в Україні на боці РФ, написав листа до Прокурора Міжнародного кримінального суду та Президента МКС. Він також передав свої свідчення російській правозахисній організації Gulagu.net, яка й оприлюднила цей лист до МКС у своєму телеграм-каналі 18 грудня.

За даними Gulagu.net, утікач є колишнім офіцером ГРУ і старшим інструктором ПВК “Вагнер”. Правозахисники стверджують, що він також був полковником і начальником четвертого відділу Управління спецоперацій так званої “Генпрокуратури ДНР”. Окрім цього, 2017 року він був у Сирії в складі групи “Вагнер” і також засвідчив воєнні злочини, які там вчиняли представники РФ. 18 грудня колишній російський військовий прилетів у Нідерланди, де збирався просити політичного притулку та міжнародного захисту для своєї родини.

Колишній російський військовий готовий свідчити щодо низки представників РФ: “викривати злочинні схеми” Президента Путіна, свідчити проти колишнього заступника керівника АП, помічника Путіна — Владислава Суркова. За словами утікача, саме Владислав Сурков віддав накази Олександру Бородаю, нелегітимному прем’єр-міністру невизнаної “ДНР”. Як пише утікач у листі до МКС, під час так званого “референдуму на Донбасі” відбувалися численні фальсифікації, на людей чинили тиск і застосовували фізичну розправу. Колишній російський військовий визнає, що насправді йшлося про державний переворот, організований Кремлем в Україні, а у підкупі, шантажі та фальсифікації зрежисованих виборів брали участь вищезгадані Сурков і Бородай.

Крім цього, російський військовий згадує Уткіна (позивний — Вагнер), який, за словами утікача, особисто віддавав накази щодо розправ, страт і жорстокого поводження з цивільним населенням України та Сирії. “Вбивство громадян України було поставлене в ранг геройств ще з 2014 саме Уткіним за розпорядженням Пригожина”, — писав колишній російський військовий у листі до МКС.

Окрім цього, утікач згадував і так звану ПВК “Редут”. Як писали розслідувачі Радіо Свобода, Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ створило тіньову армію державних найманців під виглядом цієї “приватної військової компанії”. При цьому саме ГРУ контролює та фінансує “Редут”, а бійці так званої ПВК “Редут” брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну і безпосередньо брали участь у боях на Київщині, Харківщині, Донеччині та Луганщині, наголошували журналісти.

У листі до МКС ексвійськовий РФ також згадував інших російських командирів, співробітників ФСБ і Міноборони РФ. У своєму листі утікач також розповідає про підготовку ДРГ у 2021 і 2022 роках для дій на території України.

Колишній російський військовий зізнається, що брав участь у вторгненні в Україну у 2014 році та був непрямим свідком оборони Донецького аеропорту у травні 2014-го. Як він пише у листі до МКС, тоді представники РФ — зокрема Бородай, Ходаковський та їхні помічники — “згубили купу народу, аби з Москви швидше пішло фінансування та озброєння у повному обсязі”, а “Кремль замовляв більше жертв й обов’язково бойових дій, видаючи їх за ‘визвольний рух народу’’’.

Утікач також був свідком численних воєнних злочинів в Україні. Зокрема, він розповідає, як представники РФ мінували вулиці, стежки та ліс в районі селища шахти “Трудовська”, розташованої у Петровському районі тимчасово окупованого Донецька. Тим самим російські окупаційні сили порушували Договір використання протипіхотних мін. Представники РФ не складали жодних мап мінних полів і не попереджали місцевих жителів про мінування. У результаті цього гинули мирні люди, які прямували на роботу чи пересувалися у замінованому районі. За півтора місяця весни 2015-го через мінування загинуло щонайменше п’ятеро людей, у тому числі й діти, пише колишній російський військовий.

“Під час виконання завдань від МО РФ на території України я неодноразово бачив порушення четвертої статті Женевської конвенції щодо цивільного населення; жорстокість до військовополонених та їх убивства; бачив вивезення дітей без батьків силами співробітників ФСБ на територію Білорусі”, — зазначає колишній військовий РФ.

Щобільше, за словами утікача, наприкінці березня 2022 року йому наказали розстріляти п’ятьох полонених на Київщині, а коли він відпустив людей, його почали переслідувати. Як пише колишній військовий, співробітники контррозвідки наказали йому розстріляти полонених, яких ефесбівці представили як “диверсантів”, хоча це були мирні мешканці сіл. 

Глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” (T4P) станом на 25 грудня 2023 року було зафіксовано понад 60 тисяч воєнних злочинів, імовірно, скоєних представниками РФ в Україні. Це неостаточні цифри: реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.