Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва , 19 березня 2024

Вже отримали дані щодо 170 постраждалих від воєнних злочинів

Як працює Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків воєнних злочинів, розповіла його очільниця Вероніка Плотнікова.

Фото Офісу Генпрокурора.

Фото Офісу Генпрокурора.

“Місток між постраждалими і тими, хто надають допомогу” 

За понад пів року роботи Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків отримав дані щодо 170 постраждалих від воєнних злочинів, повідомила очільниця Центру Вероніка Плотнікова в етері національного телемарафону. При цьому насправді набагато більше українців і українок потребують допомоги, зауважила очільниця Центру.

Плотнікова нагадала, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вже зафіксовані відомості щодо понад 128 тисяч потерпілих від воєнних злочинів. З кожним днем повномасштабної війни РФ ця кількість лише зростає.

Як зауважила очільниця Координаційного центру, його співробітники/-ці прагнуть бути своєрідним “містком між постраждалими і тими, хто надають допомогу”. “Ми створюємо екосистему підтримки, тому що жоден державний орган, жодна організація не може забезпечити таку кількість постраждалих”, — відмічала Плотнікова.

Як повідомили в Офісі Генпрокурора, наразі фахівці Центру разом з прокурорами та слідчими відпрацьовують алгоритми взаємодії. Саме прокурори та слідчі, які працюють з постраждалими, повідомляють людям, що вони можуть звернутися до Координаційного центру. Якщо людина погоджується, її контакти передають координаторам Центру.

Останні мають бути “менеджерами потерпілих у кримінальних провадженнях”, каже Плотнікова. Координатори мають доступно і зрозуміло розповідати постраждалим, чого їм очікувати, які слідчі або процесуальні дії відбуваються у їхніх справах. Координатори також пояснюють, що відбуватиметься під час судових засідань, супроводжують постраждалих у судах і слідкують, щоби люди не зазнали повторної травматизації під час допитів. Крім цього, координатори говорять з правоохоронцями та повідомляють їм, у якому психологічному стані перебувають постраждалі.

Координатори також мають оцінювати наявні потреби постраждалих і надавати їм необхідну допомогу. Як відмічала очільниця Центру, люди все більше зацікавлені в довготривалих рішеннях і потребують працевлаштування, перепрофілювання та зміни освіти й такого іншого.

Надалі деякі потерпілі планують стати волонтерами та допомагати іншим, розповіла Вероніка Плотнікова.

Наостанок вона закликала звертатися до Координаційного центру, за підтримки фахівців працювати та вчитися жити з травмою та відновлювати життя, зруйноване російськими загарбниками.

Вероніка Плотнікова також розповіла історію одного з постраждалих, який довго не звертався до Центру, бо вважав, що йому не гірше за інших. З огляду на це очільниця Центру закликала “не ранжувати власне горе” та звертатися по допомогу.

Передісторія

Генеральний прокурор України Андрій Костін підписав Концепцію реалізації механізму підтримки потерпілих і свідків воєнних та інших міжнародних злочинів у квітні минулого року. Координаційний центр мав бути створений у складі Офісу Генпрокурора, а в ньому, так само як і у відповідних підрозділах регіональних прокуратур, мали працювати координатори з питань підтримки потерпілих і свідків. Як минулого року пояснювали в Генпрокуратурі, у Координаційному центрі мали працювати фахівці, навчені працювати з людьми, які пережили психологічну травму.

“Вони інформуватимуть потерпілих та свідків про їхні права і стан розслідування, запобігатимуть повторній травматизації, координуватимуть надання психологічної, медичної та соціальної допомоги тощо. Загалом [робитимуть] усе, аби забезпечити захист, підтримку та справедливість для тих, хто пережив жахи війни”, — розповідали в Офісі Генпрокурора.

Тоді ж в Генпрокуратурі перелічували основні функції координаторів, які мали

  • забезпечувати зв’язок між потерпілими і/або свідками та прокурорами у провадженнях;
  • допомагати в отриманні юридичних консультацій, направленні заяви на отримання матеріальної допомоги;
  • інформувати потерпілих та свідків про їхні права та стан розслідування;
  • вживати заходів для недопущення повторної травматизації;
  • координувати надання психологічної, медичної та соціальної допомоги відповідними службами та неурядовими організаціями;
  • здійснювати фізичний супровід потерпілих і/або свідків у суді, допомагати з проїздом і/або проживанням;
  • надавати необхідну допомогу людям з інвалідністю та іншим окремим категоріям осіб.

У січні цього року відкрили нове приміщення Центру. Як зазначав Андрій Костін, “на початковому етапі діяльність Центру буде зосереджена на вразливих групах, зокрема, на дітях, людях з інвалідністю, а також на постраждалих та свідках катувань і сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом”. Планується, що у довгостроковій перспективі такі послуги зможуть отримувати мешканці різних регіонів України, які пережили й інші види злочинів. 


Нагадаємо, що Харківська правозахисна група запустила гарячу лінію щодо зниклих безвісти або затриманих цивільних та військовополонених.

Телефонуйте за безплатним номером 0 800 20 24 02, якщо

  • близька або знайома вам цивільна людина зникла або потрапила в полон на тимчасово окупованій території;
  • ваші рідні або знайомі — військовополонені, проте ви не знаєте, де їх утримують, не маєте про них звісток тощо

Юристи Харківської правозахисної групи допоможуть вам у розшуках близьких, в якому куточку України ви б не мешкали.

Хоча ми не можемо надати стовідсоткових гарантій, що встановимо місцеперебування ваших рідних чи знайомих, за роки роботи нашим фахівцям вдалося знайти понад 30% людей, каже директор Харківської правозахисної групи. 

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Відновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постанову

Розробка документа тривала цілий рік. Над ним працювали експерти МОЗ України, Командування медичних сил Міністерства оборони, МВС, Мінсоцполітики, Мінветеранів.

• Інтерв’ю   • Голоси війни

Росіяни викрали з Енергодара двох братів, що працювали на ЗАЕС, — їх шукають рідні

Людмила Василівна чекає на повернення з російського полону одразу двох рідних людей: у вересні 2022 року в Енергодарі росіяни забрали її братів — близнюків Сергія та Олександра Коржів. 

• Інтерв’ю   • Право на свободу та особисту недоторканність

Цивільні в полоні: в Осколі окупанти забрали інваліда, бо мав водолазний костюм

“Привіт, мої любі!.. Я вас усіх міцно обіймаю, всіх люблю, я живий-здоровий, скоро буду”... Цей короткий лист від чоловіка Тетяна Товстокора отримала у травні. Вона не бачила його з 19 липня 2022 року.

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

“У полоні Вітя навіть не знає, що у нього народилася онука”: мати з Балаклії шукає зниклого безвісти сина

Любов Григорівна з гордістю показує на телефоні фото маленької правнучки. І тут же сумно додає: “А Вітя і не знає, що став дідом”. Її сина, Віктора Прощина, росіяни забрали 17 квітня 2022 року з його будинку в Балаклії.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти