ООН: в Україні зафіксовано 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною

В Україні, як і в усьому світі, триває кампанія “16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства”. Ця ініціатива щорічно починається 25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня, Дня прав людини. Головна ціль кампанії — привернути увагу до злочинів пов’язаних з гендерно зумовленим насильством.

Під час війни в Україні ця проблема загострилася як ніколи. І мова йде не лише про домашнє насильство, але й про численні випадки СНПК — сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

За визначенням ООН, сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це форма гендерно зумовленого насильства (ГЗН), що включає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, а також будь-яку іншу форму сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчиненого щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, яка напряму чи опосередковано пов’язана з конфліктом.

“У період із 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року Місія задокументувала 376 випадків СНПК, що стосувалися 262 чоловіків, 102 жінок, 10 дівчат і 2 хлопчиків. Ця форма гендерно зумовленого насильства охоплює осіб усіх гендерів, причому більша частина задокументованих випадків стосуються чоловіків — переважно тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованій території або в Російській Федерації”, — йдеться в повідомленні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Слід зазначити, що станом на середину жовтня Офіс генерального прокурора зафіксував 322 випадки СНПК. За словами керівниці Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків Офісу генерального прокурора Вероніки Плотнікової, було оголошено 55 підозр російським військовим, що вчинили акти сексуального насильства. Справи щодо 34 із них направлені до суду, а п’ятеро отримали вирок.

Російські військові та їхні поплічники застосовують сексуальне щодо полонених і викрадених цивільних. “За свідченнями тих, хто вижив, тортури, включаючи зґвалтування та інші види сексуального насильства, систематично застосовувалися як до чоловіків, так і до жінок, у тому числі до жінок похилого віку, 82 років, і дівчаток-підлітків”, — зазначала Маріана Кацарова, спецдоповідачка ООН з питань прав людини в Росії.

Нещодавно Верховна Рада в цілому підтримала в цілому законопроєкт про статус людей, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та невідкладні проміжні репарації. Тим часом українці, що пережили пов’язане з війною сексуальне насильство, почали отримувати репарації.

Відповідно до міжнародного права, СНПК можна кваліфікувати як воєнний злочин (підпункт xxii частини 2 статті 8 Римського статуту), злочин проти людяності (підпункт g частини 1 ст. 7 Римського статуту) і навіть як геноцид: “заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам... групи; впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи” за статтею 6 Римського статуту.