Як повідомляє телеграм-канал Маріупольської міськради, йдеться про Андрія Шестака, Назарія Мороза, Владислава Яворського, Вадима Шульгу, Сергія Ямпольського, Максима Колбасіна, Дмитра Шалару, Володимира Пензіна та Костянтина Романюка.
“Усі вони захищали Маріуполь від російських окупантів, перебували на території меткомбінату “Азовсталь” та потім потрапили до російського полону”, — йдеться в пості.
Окупанти звинуватили українських воїнів в тому, що вони нібито просто з “Азовсталі” обстрілювали селище Старий Крим Маріупольської міської громади у березні 2022 року.
“Залежно від ролі кожного вони визнані винними у жорстокому поводженні з цивільним населенням, застосуванні у збройному конфлікті заборонених засобів та методів; замаху на вбивство двох і більше осіб; умисне пошкодження чужого майна, що спричинило заподіяння значної шкоди, вчиненому загальнонебезпечним способом”, — заявив російський слідчий комітет.
Українських воїнів засудили навіть попри те, що жоден цивільний не постраждав від цих “обстрілів”: за словами російських слідчих, “власники… житлових приміщень, а також інші мирні жителі, які перебували в радіусі ураження від уламків боєприпасів, що розірвалися, не постраждали, оскільки сховалися від обстрілів у безпечному місці”.
Вирок Дмитру Шаларі — довічне позбавлення волі. Назарія Мороза окупанти засудили до 28 років колонії суворого режиму. Всі інші отримали по 24 роки неволі.
Місяць тому схожий “судовий вирок” було винесено іншим вісьмом військовослужбовцям 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ. 11 листопада слідком РФ повідомив, що так званий “верховний суд ДНР” визнав Дениса Сивця, Юрія Галацького, Леоніда Булаву, Ігоря Жаренка, Семена Беляка, Ярослава Божкова, Павла Бея, Віталія Кириленка “винними у жорстокому поводженні з цивільним населенням, застосуванні у збройному конфлікті заборонених засобів та методів, умисному ушкодженні чужого майна, що спричинило заподіяння значної шкоди”.
“Слідство” наполягало, що навесні 2022 року українські воїни нібито стріляли з мінометів по газорозподільчій та насосній станціях у Маріуполі, власникам цих критичних об’єктів, мовляв, була заподіяна матеріальна шкода. Про загиблих чи поранених серед цивільного населення не повідомляється.
Дениса Сивця було засуджено до 17 років, Юрія Галацького та Віталія Кириленка — до 16 років, Леоніда Булаву, Ярослава Божкова та Ігоря Жаренка — до 15 років 6 місяців, Павла Бея — до 15 років 3 місяців виправної колонії суворого режиму.
А 16 серпня в так званій “ДНР” до 24 років ув’язнення засудили двох полонених “азовців” — Павла Артеменка та Антона Романюка, за те що вони відстрілювалися, відступаючи. Ніхто з цивільних при цьому не постраждав.
Відповідно до міжнародного гуманітарного права, комбатантів не можна притягати до кримінальної відповідальності лише за приналежність до збройних сил і участь у бойових діях. Попри це, РФ та “суди” на тимчасово окупованих українських територіях активно засуджують українських військовополонених, при цьому виносять вкрай жорстокі вироки навіть тоді, коли не йдеться про постраждалих серед мирного населення. Слідство часто сфабриковане, зізнання у злочинах з полонених вибивають тортурами та катуванням. Зокрема ми розповідали про підозру, яку повідомили українські правоохоронці повідомили російському слідчому Павлу Куйдану.
Він скерував до підконтрольного РФ “Верховного суду ДНР”, обвинувачення щодо українського військовополоненого, якого згодом засудили до довічного ув’язнення. Воїна обвинуватили у вбивстві чотирьох цивільних у Маріуполі, попри те, що на той момент чоловік уже перебував в оточенні на металургійному заводі імені Ілліча і фізично не міг дістатися місця, де гіпотетично були мирні мешканці. Ба більше: “слідство” спиралося на оприлюднені в інтернеті фотографії тіл невстановлених людей і навіть не визначило ані причини їхньої смерті, ані місця поховання. Провину українця слідчий “доводив” самовикривальними показаннями обвинуваченого, які кати добувають із полонених тортурами.
Нагадаємо, у ПАРЄ звернули увагу на велику кількість відкритих у РФ кримінальних проваджень проти українських військовополонених і цивільних осіб. “Звинувачення, висунуті проти них, мають різний характер — убивство, членство в терористичній організації, загрози національній безпеці тощо — і іноді є сукупними, — йдеться в ухваленій на початку жовтня резолюції. — Асамблея наполягає на терміновій необхідності надати (для підсудних — ред.) повний доступ до правового захисту, а для міжнародних спостерігачів — доступ до судових засідань, забезпечивши процесуальні та судові гарантії, а також право на справедливий суд”.
Публікація цього матеріалу стала можлива завдяки підтримці міністерства закордонних справ Нідерландів
