У РФ цивільній бранці Кремля Ірині Куліш посилили вирок

Апеляційний військовий суд у Власиці (Московська область) засудив 53-річну Ірину Куліш із Запорізької області до 9 років колонії загального режиму та штрафу — 300 тисяч рублів, повідомляє “Меморіал”.

Як ми раніше розповідали, в липні цього року Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону виніс їй вирок у сім років колонії загального режиму за звинуваченням у “підготовці до терористичного акту”, “участі у терористичному товаристві”, “незаконному обігу вибухових пристроїв”, “підготовці до здійснення теракту”, а також “незаконному зберіганні наркотиків”.

Окупанти забрали жінку наприкінці вересня 2022 року. “Слідство” наполягало, що вона нібито “готувалася до теракту”: мовляв, збиралася підірвати виборчу дільницю (тими днями на окупованих територіях проходив незаконний “референдум” щодо приєднання до держави-агресора).

Згідно з обвинуваченням, у вересні 2022 року з Іриною “зв’язалася невстановлена особа”, яка запропонувала зірвати незаконний “голосування”. 11 вересня ця особа, мовляв, телефоном намовила жінку “здійснити вибух на дільниці референдуму”. Того ж дня українка буцімто самостійно (!) “придбала саморобний вибуховий пристрій та вибухову речовину” (ніби це так просто в окупованому регіоні). Потім 12 днів, за словами обвинувачення, Ірина Куліш зберігала вибухівку вдома, аж поки 23 вересня не повезла її на дільницю — на велосипеді. Тоді її нібито й затримали. Справа надійшла до суду рік тому. Процес тривав 10 засідань.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”, в якій, між іншим, йшлося про відкриті в РФ кримінальні провадження проти українських військовополонених і цивільних осіб. “Звинувачення, висунуті проти них, мають різний характер — убивство, членство в терористичній організації, загрози національній безпеці тощо — і іноді є сукупними, — йдеться в документі. — Українські цивільні особи, затримані з метою кримінального переслідування або ув’язнені у зв’язку війною РФ проти України, користуються відповідними правами та гарантіями відповідно до IV Женевської конвенції та Додаткового протоколу I, а також МПГПП”.

Попри це окупанти забирають українських цивільних, не повідомляючи їхні сім’ї про місцеперебування зниклих, людей тримають інкомунікадо, не надаючи доступу до адвоката, катуванням примушують до самообмовляння, фабрикують докази. Лише після того проводять “офіційний арешт” і починають формальні “слідчі процедури”. Мешканців окупованих Запорізької, Херсонської, Донецької областей вивозять до Криму, а потім на суди до Ростова-на-Дону. Хоча стаття 76 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни наголошує: “Особи, що перебувають під захистом, обвинувачені в скоєнні злочину, повинні знаходитися на окупованій території, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання”.

Тим часом, як повідомляв “Меморіал”, в грудні стало відомо про ще п’ятьох громадян України, справи яких за звинуваченням за “терористичними статтями” розглядає Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону.

Серед них мешканка Старобільського району Луганщини Катерина Коровіна (їй закидають “фінансування тероризму” — буцімто вона переказувала гроші “Азову” та “Правому сектору”), 20-річний житель Запорізької області Руслан Сирота (“виправдання тероризму”), Сергій Солодкий з Херсонщини (“шпигунство”, “незаконний обіг вибухових речовин”, “здійснення теракту”, “проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності”), Олександр Шлейко та Дмитро Юхнов з Луганської області (обох звинувачують у службі в “Айдарі”).

Український Омбудсман Дмитро Лубінець нещодавно заявив, що в російських тюрмах незаконно утримують понад 16 тисяч цивільних громадян України. Повернути вдалося лише 168 з них.