Збочення на державному рівні

Офіс генпрокурора України опублікував повідомлення про підозру на ім’я заступника начальника російської виправної колонії №7 Олексія Хавецького.

ВК № 7 розташована в селищі Пакіно Ковровського району Владимирської області. “ВК № 7 є складовою частиною Федеральної служби виконання покарань, має сувору ієрархічну систему управління та підпорядкування, — йдеться в тексті повідомленні про підозру. — Зазначена ієрархічна система управління була використана з метою виконання цілей та завдань, визначених в рамках реалізації загальної антиукраїнської політики, в частині жорстокого поводження та вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, відносно українських цивільних осіб та військових, які перебувають в полоні”.

Українські правоохоронці наголошують: адміністрація установи, співробітники, а також місцеві в’язні, катуючи українських полонених військових та цивільних, намагалися досягти подвійної мети: по-перше, примусити українців прийняти російське громадянство, по-друге, змусити обмовити себе. Керівництва колонії встановлювало межу дозволеного жорстокого поводження, що час від часу могла змінюватися — від заборони побиття, що залишає сліди на тілі, до заборони вчинення конкретних дій… “При цьому форми та спосіб жорстокого поводження та інших порушень законів та звичаїв війни, у кожному конкретному випадку визначались на розсуд безпосередніх виконавців, але виключно в визначених та дозволених керівництвом межах”, — розповідають у Службі безпеки України.

Олексій Хавецький є підполковником внутрішньої служби, заступником начальника з безпеки та оперативної роботи ВК № 7. Його — разом з групою осіб з-поміж “керівництва УФСВП та ВК № 7, працівників адміністрації, охоронців, спецпризначенців, іншого персоналу колонії, а також осіб, які відбували там покарання”, — підозрюють у жорстокому поводженні з полоненими та інших порушення законів та звичаїв війни.

Хавецький, йдеться в тексті підозри, брав безпосередню участь у катуваннях українських бранців. Наприклад, у травні 2023 року він був серед тих, хто бив в’язнів однієї з камер. Причина побиття — кілька втомлених багатогодинним стоянням полонених присіли навпочіпки. Серед інших злочинів, які закидають українському підполковнику, створення тяжких умов життя полоненим: їм не давали туалетного паперу, засобів гігієни, білизни, морили голодом, а потім примушували з’їсти хлібину одразу та якомога швидше. Бранців не лікували, багато з них захворіли на коросту, різні розлади травлення. При цьому, можливості вчасно потрапити до вбиральні у людей не було. Вони змушені були справляти потреби просто долі, в той час, як Хавецький міг просто за цим спостерігати.

Крім того, українські правоохоронці зібрали чимало свідчень про сексуалізоване насильство, яке вчиняють щодо полонених у цій виправній колонії. Українців примушували бігати голими, імітувати сексуальні акти. В цій збоченій практиці брав участь і Хавецький. Співробітники колонії розважалися, влаштовуючи з оголеними полоненими цілі “вистави”, в яких ув’язнені чоловіки мали притискатися одне до одного.

Нагадаємо, в листопаді було оголошено підозру двом співробітникам Тульської колонії №1.

Згідно з висновками Незалежної міжнародної слідчої комісії ООН, катування полонених українців є “узвичаєною та прийнятною практикою” для представників РФ — військовослужбовців на тимчасово окупованих територіях України, спецпризначенців, співробітників Пенітенціарної служби РФ. Ба більше, є свідчення, що в Росії діє ціла система катувань, за яку відповідають окремі люди, а технікам тортур спеціально навчають.

Понад 95% українських полонених, які повертаються додому, розповідають, що зазнали в неволі катувань або інших порушень Міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій.

“У період із 24 лютого 2022 року до 31 серпня 2024 року Місія задокументувала 376 випадків сексуального насилля, пов’язаного з конфліктом (СНПК), що стосувалися 262 чоловіків, 102 жінок, 10 дівчат і 2 хлопчиків. Ця форма гендерно зумовленого насильства охоплює осіб усіх гендерів, причому більша частина задокументованих випадків стосуються чоловіків — переважно тих, хто зазнав катувань у полоні на окупованій території або в Російській Федерації”, — йдеться в повідомленні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Женевська конвенція про поводження з військовополоненими вимагає гуманного ставлення до тих, хто потрапив у полон. Катування, тортури, насилля, залякування, завдання каліцтва, наруга над людською гідністю заборонені. Крім того, міжнародне право кваліфікує сексуальне насильство пов’язане з конфліктом як воєнний злочин (підпункт xxii частини 2 статті 8 Римського статуту), злочин проти людяності (підпункт g частини 1 ст. 7 Римського статуту) і навіть як геноцид: “заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам... групи; впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи” за статтею 6 Римського статуту.