MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Окупант понад рік тримав українку в сексуальному рабстві

31.01.2025   
Ірина Скачко
Викрав і вивіз з Харківщини у Бєлгород — російському кату оголошено про підозру.

Фото: Tinnakorn jorruang, Shutterstock [жінка насильство]

Фото: Tinnakorn jorruang, Shutterstock

Під час окупації Харківської області в 2022 році російський військовий, погрожуючи зброєю, зґвалтував 21-річну мешканку Ізюмського району. А за пару тижнів знов вдався до насилля, тепер залякуючи тим, що завдасть шкоди її родині.

“Відчуваючи свою безкарність, в червні фігурант домовився з двома військовими зс рф з позивними ‘Ібрагім’ та ‘Мага’ про те, що вони допоможуть йому вивезти дівчину до міста бєлгород, — йдеться в повідомленні пресслужби Поліції Харківської області. — 13 червня 2022 року озброєнні зловмисники приїхали за місцем мешкання потерпілої та наказали збирати речі, документи та їхати разом з ними. Пригрозили розстріляти її родину, якщо відмовиться”.

Дівчину посадили у вантажівку та вивезли до прикордонного пункту пропуску “Веригівка” у Валуйському районі Білгородської області. Тут їй довелося пройти паспортний контроль. На тому боці кордону на українку вже чекав “замовник”.

Дівчину він привіз у Бєлгород, де понад рік тримав у квартирі: ґвалтував та бив. Щоб полонянка не втекла, закрив вікна та балкон залізними ґратами, двері теж завжди закривав на замок. У таких нелюдських умовах дівчина наклала на себе руки, випивши отруту.

“Свою вже фактично рабиню окупант повіз до лікарні, там їй надали допомогу і вона вперше потрапила до людей, — написав на своїй фейсбук-сторінці начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області. — Російським лікарям викрадена українка розказала свою історію та просила допомоги. Але медики не повірили або не захотіли вірити. Як тільки фізичний стан покращився, пацієнтку відправили “додому””..

Втекти від звіра вдалося лише тоді, коли ґвалтівника затримала

Потерпілій вдалося вирватися з полону лише після того, як її кривдника затримала військова служба правопорядку РФ: виявилося, що той був ухилянтом.

“Повернувшись до Харківщини, дівчина, за допомогою волонтерів, виїхала на підконтрольну українську територію та повідомила про злочини, — кажуть в Поліції. — Наразі фігуранту заочно повідомили про підозру у скоєнні воєнних злочинів. Підозрюваному загрожує позбавлення волі на строк до 12 років”.

Судячи з опублікованої підозри, йдеться про військовослужбовця 1 мотострілецького полку, 2 мотострілецької дивізії 1 танкової армії Західного військового округу РФ В’ячеслава Дубенка.


Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) — це форма гендерно зумовленого насильства, що включає зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусову вагітність, примусовий аборт, примусову стерилізацію, примусовий шлюб, а також будь-яку іншу форму сексуального насильства порівнянної тяжкості, вчиненого щодо жінок, чоловіків, дівчат або хлопців, яка напряму чи опосередковано пов’язана з конфліктом.

Від 24 лютого 2022 року і до вересня минулого року в ООН зафіксували 376 випадків сексуального насильства, пов’язаного з війною Росії проти України.

Станом на початок листопада Офіс генпрокурора розслідував 326 таких злочинів. 209 були скоєні щодо жінок, 117 — щодо чоловіків, 17 — щодо дітей. Найбільшу кількість випадків СНПК правоохоронці зафіксували на Херсонщині — 103, на Донеччині — 77 та на Київщині — 59. Згідно з розслідуванням, яке провели журналісти The New York Times, сексуальне насильство відбувається за мовчазної згоди або за прямими наказами командування РФ.

Українські правозахисники добиваються включення Росії до списку ганьби ООН за систематичне вчинення СНПК проти громадян України. Відповідний лист було направлено до Генсека ООН Антоніу Гутерріша. Також активісти залучають до ініціативи міжнародної організації.

Список ганьби — це один з механізмів притягнення держави-агресора до відповідальності за скоєні її збройними силами та афілійованими з ними збройними формуваннями злочинів СНПК.

“Кожне слово в цьому листі є нашим болем і нашим сподіванням на справедливість. Кожен може це почути, і кожен може це прочитати. Ми дуже сподіваємось, що нарешті саме таке колективне звернення, саме такий колективний крик та вимоги нарешті будуть почуті, — розповіла про направлений Гутеррішу лист Ірина Довгань, голова ГО “СЕМА Україна”. — Ми вимагаємо включити російську федерацію до списку ганьби за системне вчинення злочинів СНПК проти громадян України. Ми маємо докази, ми маємо імена цих людей, ми маємо всю інформацію, яку могли б використати світові правозахисні організації. І нарешті настав час для того, щоб нас почули, і щоб ця справедливість почала діяти”.

Відповідно до Міжнародного гуманітарного права, СНПК є воєнним злочином (підпункт xxii частини 2 статті 8 Римського статуту), злочином проти людяності (підпункт g частини 1 ст. 7 Римського статуту), а також може розглядатися як геноцид: “заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам... групи; впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи” за статтею 6 Римського статуту.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися