MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Російські військові почали використовувати БПлА, що розкидають вибухівку

11.04.2025   
Марина Гарєєва
У МВС і ДСНС України розповіли, який вигляд вони можуть мати, й попередили, що такі боєприпаси є доволі небезпечними, адже невідомо, коли вони вибухнуть.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради.

Нова загроза з повітря 

Російські війська почали застосовувати БпЛА, які розкидають вибухонебезпечні предмети. Про нову загрозу розповіли у Міністерстві внутрішніх справ і Державній службі з надзвичайних ситуацій України.

“Вони можуть використовуватись ворогом для ураження будь-якого з регіонів країни. Ризик надзвичайно високий й через те, що час вибуху таких боєприпасів невідомий”, ― застерегли у ДСНС і у МВС. 

Там також додали фото й зауважили, що нові вибухонебезпечні предмети можуть мати такий вигляд.

Фото оприлюднене ДСНС і МВС України.

Фото оприлюднене ДСНС і МВС України.

Якщо ви побачите підозрілий предмет ― не підходьте та не чіпайте його, а одразу телефонуйте за номерами: 101, 102 чи 112, закликали надзвичайники та правоохоронці.

Як уточнили у Міністерстві внутрішніх справ, вибухонебезпечні предмети, якими оснащені російські БпЛА, схожі на трубу з квадратними насічками на корпусі. Діаметр такої труби становить близько п’яти сантиметрів, а довжина сягає 35–40 сантиметрів.

Такі предмети, зокрема, виявили в Кіровоградській області. 10 квітня 2025 року про це повідомляла Петрівська селищна рада на своїй фейсбук-сторінці. Звертаємо вашу увагу: ці предмети скидають з ворожих дронів, вони можуть мати нетиповий вигляд ― циліндричні видовжені предмети, мовилося у фейсбук-повідомленні. Увечері 10 квітня очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначав, що йдеться про “скид осколкової гранати сповільненої дії з дрона на шляху руху”.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради, оприлюднене 10 квітня 2025 року.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради, оприлюднене 10 квітня 2025 року.

У Петрівській селищній раді також закликали жителів громади не підходити й не торкатися підозрілих предметів, навіть якщо вони викликають цікавість, а негайно повідомити про них поліцію або рятувальників, представників місцевої влади або територіальної оборони, та навчити дітей правил поводження з підозрілими знахідками. 

Загальний контекст

Як зазначала очільниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, нині у прифронтових зонах найбільшу загрозу для цивільних становлять саме безпілотники малого радіуса дії. У січні 2025 року саме через них загинули й були поранені найбільше мирних людей, ніж через будь-яку іншу російську зброю. Російські безпілотники вражали людей на вулицях, у рідних домівках та у транспорті. Ми неодноразово писали, як російські військові атакують цивільних, нехтуючи законами та звичаями війни. 

Крім того, на початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляла, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні вже загинули 336 людей, у тому числі 18 дітей. Крім того, 825 людей, у тому числі 92 дитини, зазнали поранень.

“Близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними [через замінування] та потребують обстеження саперами”, ― повідомляли у ДСНС. Надзвичайники також зазначали, що у найбільшій зоні ризику опинилися українці, які живуть на прифронтових територіях, а також там, де велися бойові дії.

Станом на квітень 2025-го сапери ДСНС вже обстежили 746 кмі знищили 565 832 боєприпаси. 

В ООН також зазначали, що станом на кінець минулого року майже чверть території України була забруднена мінами й вибухонебезпечними пережитками війни, які становлять тривалу загрозу для життя й безпеки людей. Від початку російського повномасштабного вторгнення та до кінця 2024 року через міни та вибухонебезпечні пережитки війни в Україні вже загинули щонайменше 30 дітей, а 120 дітей зазнали поранень, мовилося у березневій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Наприкінці лютого 2025 року Міністерство економіки України повідомляло, що для  розмінування територій, які зазнали впливу війни, Україна потребує 29,8 мільярда доларів. 

Цього лютого очільник Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник розповідав, що через російську агресію найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами були Харківська, Херсонська та Донецька області. Очільник ДСНС також зазначав, що на Харківщині ― найбільше дистанційного мінування: “переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ [протипіхотні фугасні міни] або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками”. Хоча у знешкодженні таких мін є певна складність, особовий склад ДСНС має достатню підготовку й рівень кваліфікації та забезпечений технічними засобами, аби ефективно знешкоджувати такі міни РФ, розповідав Андрій Даник журналістам Укрінформ. Більше про розмінування українських територій і цинічні удари російських військ по українських надзвичайниках можна прочитати у статті.

На жаль, від вибухонебезпечних предметів часто страждають мирні люди. Так, 10 квітня цього року у селі Гонтарівка Старосалтівської громади Чугуївського району, що на Харківщини, підірвався 40-річний чоловік. Це був працівник місцевого сільськогосподарського підприємства, який підірвався на вибухонебезпечному предметі під час проведення польових робіт. Постраждалого ушпиталили, він перебував у важкому стані, повідомляло Головне управління ДСНС у Харківській області 10 квітня. Днем раніше, 9 квітня 2025 року, у Куп’янську на протипіхотній міні підірвався чоловік 1968 року народження: він отримав мінно-вибухову травму ока та руки. Постраждалого також ушпиталили. Раніше ми переповідали, що робити у разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета, й давали корисні покликання, що можуть допомогти його розпізнати.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися