Меню
• Події   • Російсько-українська війна
Марина Гарєєва , 11 квітня 2025

Російські військові почали використовувати БПлА, що розкидають вибухівку

У МВС і ДСНС України розповіли, який вигляд вони можуть мати, й попередили, що такі боєприпаси є доволі небезпечними, адже невідомо, коли вони вибухнуть.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради.

Нова загроза з повітря 

Російські війська почали застосовувати БпЛА, які розкидають вибухонебезпечні предмети. Про нову загрозу розповіли у Міністерстві внутрішніх справ і Державній службі з надзвичайних ситуацій України.

“Вони можуть використовуватись ворогом для ураження будь-якого з регіонів країни. Ризик надзвичайно високий й через те, що час вибуху таких боєприпасів невідомий”, ― застерегли у ДСНС і у МВС. 

Там також додали фото й зауважили, що нові вибухонебезпечні предмети можуть мати такий вигляд.

Фото оприлюднене ДСНС і МВС України.

Фото оприлюднене ДСНС і МВС України.

Якщо ви побачите підозрілий предмет ― не підходьте та не чіпайте його, а одразу телефонуйте за номерами: 101, 102 чи 112, закликали надзвичайники та правоохоронці.

Як уточнили у Міністерстві внутрішніх справ, вибухонебезпечні предмети, якими оснащені російські БпЛА, схожі на трубу з квадратними насічками на корпусі. Діаметр такої труби становить близько п’яти сантиметрів, а довжина сягає 35–40 сантиметрів.

Такі предмети, зокрема, виявили в Кіровоградській області. 10 квітня 2025 року про це повідомляла Петрівська селищна рада на своїй фейсбук-сторінці. Звертаємо вашу увагу: ці предмети скидають з ворожих дронів, вони можуть мати нетиповий вигляд ― циліндричні видовжені предмети, мовилося у фейсбук-повідомленні. Увечері 10 квітня очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов зазначав, що йдеться про “скид осколкової гранати сповільненої дії з дрона на шляху руху”.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради, оприлюднене 10 квітня 2025 року.

Фото з фейсбук-сторінки Петрівської селищної ради, оприлюднене 10 квітня 2025 року.

У Петрівській селищній раді також закликали жителів громади не підходити й не торкатися підозрілих предметів, навіть якщо вони викликають цікавість, а негайно повідомити про них поліцію або рятувальників, представників місцевої влади або територіальної оборони, та навчити дітей правил поводження з підозрілими знахідками. 

Загальний контекст

Як зазначала очільниця Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, нині у прифронтових зонах найбільшу загрозу для цивільних становлять саме безпілотники малого радіуса дії. У січні 2025 року саме через них загинули й були поранені найбільше мирних людей, ніж через будь-яку іншу російську зброю. Російські безпілотники вражали людей на вулицях, у рідних домівках та у транспорті. Ми неодноразово писали, як російські військові атакують цивільних, нехтуючи законами та звичаями війни. 

Крім того, на початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляла, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні вже загинули 336 людей, у тому числі 18 дітей. Крім того, 825 людей, у тому числі 92 дитини, зазнали поранень.

“Близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними [через замінування] та потребують обстеження саперами”, ― повідомляли у ДСНС. Надзвичайники також зазначали, що у найбільшій зоні ризику опинилися українці, які живуть на прифронтових територіях, а також там, де велися бойові дії.

Станом на квітень 2025-го сапери ДСНС вже обстежили 746 кмі знищили 565 832 боєприпаси. 

В ООН також зазначали, що станом на кінець минулого року майже чверть території України була забруднена мінами й вибухонебезпечними пережитками війни, які становлять тривалу загрозу для життя й безпеки людей. Від початку російського повномасштабного вторгнення та до кінця 2024 року через міни та вибухонебезпечні пережитки війни в Україні вже загинули щонайменше 30 дітей, а 120 дітей зазнали поранень, мовилося у березневій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Наприкінці лютого 2025 року Міністерство економіки України повідомляло, що для  розмінування територій, які зазнали впливу війни, Україна потребує 29,8 мільярда доларів. 

Цього лютого очільник Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник розповідав, що через російську агресію найбільш забрудненими вибухонебезпечними предметами були Харківська, Херсонська та Донецька області. Очільник ДСНС також зазначав, що на Харківщині ― найбільше дистанційного мінування: “переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ [протипіхотні фугасні міни] або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками”. Хоча у знешкодженні таких мін є певна складність, особовий склад ДСНС має достатню підготовку й рівень кваліфікації та забезпечений технічними засобами, аби ефективно знешкоджувати такі міни РФ, розповідав Андрій Даник журналістам Укрінформ. Більше про розмінування українських територій і цинічні удари російських військ по українських надзвичайниках можна прочитати у статті.

На жаль, від вибухонебезпечних предметів часто страждають мирні люди. Так, 10 квітня цього року у селі Гонтарівка Старосалтівської громади Чугуївського району, що на Харківщини, підірвався 40-річний чоловік. Це був працівник місцевого сільськогосподарського підприємства, який підірвався на вибухонебезпечному предметі під час проведення польових робіт. Постраждалого ушпиталили, він перебував у важкому стані, повідомляло Головне управління ДСНС у Харківській області 10 квітня. Днем раніше, 9 квітня 2025 року, у Куп’янську на протипіхотній міні підірвався чоловік 1968 року народження: він отримав мінно-вибухову травму ока та руки. Постраждалого також ушпиталили. Раніше ми переповідали, що робити у разі виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмета, й давали корисні покликання, що можуть допомогти його розпізнати.

поширити інформацію

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні загинули 100 рятувальників

430 рятувальників зазнали поранень, з-поміж них багато саперів, кажуть у ДСНС. Тим часом учора у Костянтинівці російські загарбники прицільно вдарили по команді рятувальників, які везли воду мирним людям, і завдали повторного удару по евакуаційній команді, що приїхала допомогти.

• Події   • Російсько-українська війна

‘Атакувати ядерний об’єкт абсолютно неприпустимо’, — Рафаель Ґроссі

Поки на ЧАЕС триває ліквідація наслідків російського удару та гасять осередки тління, експерти говорять про нові виклики, які виникли після атаки РФ, а у МЗС закликають повністю ізолювати Росію у сфері ядерної енергетики та виключити її представників із керівної ланки міжнародних організацій. Більше — у статті.

• Російсько-українська війна   • Моніторинг

Терористична загроза усьому світові

У ніч проти 14 лютого російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття четвертого енергоблока ЧАЕС.

• Події   • Російсько-українська війна

ООН: найбільша загроза для цивільних зараз — дрони

У січні безпілотники малого радіуса дії вбили й поранили більше мирних українців, ніж будь-яка інша зброя, кажуть в Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти