Надійний інструмент в руках правозахисників: як працює база даних ХПГ

За два роки Харківській правозахисній групі вдалося зібрати відомості про понад 12300 українських громадян, які перебувають у неволі в РФ та на тимчасово окупованих українських територіях. Йдеться про зниклих безвісти, військовополонених, цивільних бранців. За кожним іменем — непроста історія: різні обставини зникнення, сльози рідних, складний шлях від одного місця позбавлення волі до іншого, почасти тортури… Це величезний обсяг інформації, а його треба не просто зберегти, але й ефективно користуватися: аналізувати злочини, вчинені росіянами щодо українських громадян, розкривати патерни, знаходити перетини між кейсами, адже вдалий пошук одного полоненого, немов нитка Аріадни, веде до слідів іншого, а звідти — до місць утримання ще багатьох зниклих безвісти. Тому без зручної бази даних не обійтися.

— Якщо порівнювати з іншими, аналогічними, базами даних, у нашої — більше можливостей, — каже один із творців бази даних ХПГ (він воліє не називати свого імені з міркувань безпеки). — Це і зручна систематизація, і надійне зберігання великих масивів інформації, можливість витягти будь-які дані, будь-які списки. Все це обробляється досить швидко. Крім того, вона легка в управлінні, її можна налаштовувати під свої потреби.

Базу даних було розроблено в рамках міжнародного проекту, який виконується у співпраці зі шведською неурядовою організацією Östgruppen för demokrati och mänskliga rättigheter.

Витоки

Мій співрозмовник ще у 2014 році почав перетворювати інформаційний хаос війни на впорядковану бібліотеку, де всі відомості про події, людей, місця боїв розкладені “по поличках”. Тоді йому вдалося створити майже всеосяжну структуровану систему, яка включала імена всіх загиблих з обох боків лінії зіткнення, протоколи допитів військових, що потрапляли в полон, всі світлини та відеозаписи, що стосувалися АТО і хоч раз з’являлися на просторах інтернету, всього 250 різних реєстрів… Цим інструментом користувалися не лише правозахисники, але й українські органи влади. Інформація з цієї бази даних, наприклад, допомогла захистити в Верховному касаційному суді Італійської Республіки Віталія Марківа, якого звинувачували у навмисному вбивстві журналіста Андреа Рокеллі.

У Фінляндії, на нещодавньому суді над Яном Петровським, колишнім заступником командира у російському військовому підрозділі “Русич”, якого звинувачували у страті й катуванні полонених, теж використали цю базу даних.

— Я передав їм усе, що мав по п’ятому вересня 2014 року. Саме тоді у Щасті представники “Русича” влаштували засідку на “Айдар”. У мене були фото та відео, які тоді з’явилися в інтернеті, а згодом зникли, була зібрана інформація про всіх людей, що були там, навіть тих, хто згодом збирав тіла загиблих. У мене була карта, як і де лежали рештки тіл, результати їх ідентифікації. Величезна робота була проведена. Завдяки цьому, той чоловік отримав довічне ув’язнення.

Під час повномасштабного вторгнення продовжувати вести таку всеосяжну базу стало неможливо: забагато подій, вбитих і поранених, замало доступу до окупованих територій.

Базу даних зниклих безвісти і полонених, яку тепер використовує Харківська правозахисна група, створили наново, але на тому ж рушії. Втім, інформацію зі старої системи регулярно використовують і під час роботи з новою.

— Коли ми шукаємо людину, я перевіряю, чи є відомості про неї у старій базі та вношу вручну цю інформацію в нову. Часто знаходжу якісь зв’язки, контакти рідних тощо. Буває так, що ми довідалися про людину в полоні, а до нас рідні ще не зверталися. І виявляється, що ми вже маємо їхні дані, вони є з 2014 року у старій базі… До того ж є випадки, коли людина вже потрапляла в полон, ще під час АТО. 

Звідки береться інформація?

Правозахисники отримують дані для бази з кількох джерел. По-перше, в ХПГ діє гаряча телефонна лінія, на яку можуть зателефонувати рідні та близькі зниклих безвісти. Крім того, люди приходять безпосередньо до приймалень Харківської правозахисної групи у Києві, Харкові та Миколаєві або звертаються до наших юристів під час польових виїздів на деокуповані території. Деяку інформацію надають дружні організації, які теж ведуть прийом постраждалих.

По-друге, ведеться постійний моніторинг відкритих джерел — соціальних мереж, відеохостингів, сайтів, телеграм-каналів. Конкретні назви та вебадреси називати не варто, адже часто зайва увага призводить до закриття цих ресурсів або видалення інформації з них. Так зникло з інтернету чимало світлин та відеороликів з 2014 року, які свідчили про воєнні злочини, скоєні в той час. На щастя, вони залишилися в базах даних правозахисників. Тому так важливо ретельно зберігати всі знахідки сьогодні.

По-третє, багато інформації можуть надати українці, які повертаються з неволі. Ми обережно намагаємося дізнатися, в яких установах тримали колишнього полоненого, скільки там було співвітчизників, чиї імена він пам’ятає. Ця непроста розмова іноді допомагає встановити місцеперебування одразу кількох людей, про яких нічого не було відомо вдома.

Крім того, ХПГ постійно обмінюється інформацією з державними структурами — Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, Національною поліцією тощо.

У великій пригоді стають дані, які передають нам російські колеги — юристи, що мають можливість відвідати підсудних або вже засуджених полонених безпосередньо в місцях їхнього утримання.

Усю зібрану інформацію — імена, обставини зникнення, адреси, пов’язані з людиною аудіо та відеофайли, — безпечно зберігає добре систематизована структура.

Пошук та фільтрація

Оператор може знайти необхідну інформацію в базі даних за лічені секунди. Система дозволяє переглянути окремо дані зниклих безвісти й тих, хто точно в полоні, виокремити цивільних, військових, дітей. Шукати можна за багатьма критеріями: за ім’ям зниклого та ім’ям людини, яка звернулася до правозахисників, датою народження, місцем і ймовірним часом зникнення; якщо йдеться про військового — за позивним та підрозділом, де він служив.

Для тих українців, про яких відомо, що вони точно перебувають у полоні, додаються такі критерії пошуку, як місце утримання, правовий статус (чи правоохоронні органи РФ висунули проти людини обвинувачення, чи був суд), кримінальна стаття, вирок, джерела отримання інформації.

Останнім часом кількість засуджень військовополонених і цивільних в’язнів так званими судами на окупованих територіях та у Росії помітно зростає. Люди, які працюють з базою, постійно відстежують ці судові процеси, додають і оновлюють інформацію.

Для чого все це потрібно?

База даних — це не чарівна паличка, сама по собі вона не визволить когось із полону. Це лише інструмент, механізм, який допомагає зберігати та систематизувати всю зібрану інформацію так, щоб люди, які займаються пошуком зниклих безвісти, могли легко орієнтуватися у величезних масивах даних, встановлювати зв’язки, помічати патерни, робити висновки.

Завдяки роботі з таким механізмом, правозахисники можуть отримати список за будь-яким критерієм, проаналізувати, де і за яких умов потрапляють у полон українці, створити реєстр усіх установ у РФ та на тимчасово окупованих територіях, де тримають в неволі наших громадян, зрозуміти “логіку” їх кримінального переслідування державою-агресором. Юристи можуть використати таку аналітику для звернень до Міжнародного кримінального суду.

Ще одна, неочевидна, функція подібних інструментів, — історична.

— Через багато років такі бази даних матимуть особливу цінність, — каже мій співрозмовник. — Адже завдяки їм можна буде створити повну картину того, що відбувалося під час війни. З інтернету прибирають свідчення, відео, фотографії, зникає доступ до сайтів. А в базі даних все це збережено в надійному місці.

Якщо ви є родичем людини, зниклої за особливих обставин, зокрема військовополоненого чи цивільного ув’язненого, і вам необхідна допомога, телефонуйте на Гарячу Лінію з пошуку безвісти зниклих за номером 0-800-20-2402. Дзвінки безплатні.