Харківська обласна прокуратура передала до суду справу “Алтая” — російського військовослужбовця, якого обвинувачують у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України в редакції до 24.10.2024). Досудове розслідування за фактом страти чотирьох військовополонених правоохоронці розпочали восени минулого року, після допитів кількох військовополонених росіян. Тоді у вересні спецпідрозділи ГУР звільнили Вовчанський агрегатний завод. Серед полонених ворогів виявився і такий собі “Алтай”.
36-річний окупант до полону був командиром гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії збройних сил РФ. Минулого року, під час повторного наступу на Харківську область, його підрозділ зайняв територію Вовчанського агрегатного заводу.
“16 червня 2024 року беззбройний український військовослужбовець — гранатометник — втративши орієнтацію у зоні бойових дій, потрапив на позиції російських військ на території заводу, — розповідають в прокуратурі. — Відсутність зброї та переважаючі сили противника змусили його здатися. Після допиту, який проводив обвинувачений разом з іншими військовими, зібрана інформація була передана командуванню, і надійшов наказ на вбивство полоненого”.
Після того “Алтай” наказав підлеглому військовослужбовцю з позивним “Кот” стратити полоненого на контрольно-пропускному пункті заводу. Українця застрелили в голову з автомата.
За два тижні, 2 липня 2024 року, в полон потрапили ще двоє українських бійців. Їх притягли на завод, прив’язали до стовпів і влаштували допит.
“Після допиту обвинувачений передав отриману інформацію командиру, який віддав наказ про вбивство військовополонених зі словами ‘Отправьте их к Бандере’. Цього разу ‘Алтай’ особисто взяв участь у вбивствах, попередньо узгодивши з ‘Котом’ план розстрілу. 3 липня кожен із них убив по одному полоненому, здійснивши постріл у потилицю”, — розповідають правоохоронці.
Якщо провина обвинуваченого буде доведена у суді, йому загрожує довічне ув’язнення. Командирам “Алтая”, які наказували йому страчувати полонених, повідомлять про підозру заочно (in absentia).
На початку липня український Омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв про можливу страту українського полоненого. Йшлося про розповсюджене в соцмережах відео, на якому було видно, як людину, прив’язану до мотоцикла, волочили дорогою. 22 травня стало відомо про розстріл наших бійців, що здалися в полон, у Покровському районі на Донеччині. 3 травня у Волноваському районі росіяни вбили трьох військовослужбовців ЗСУ, які потрапили в оточення і склали зброю.
Ми розповідали про розслідування, яке провели журналісти американського каналу CNN. Вони дійшли висновку, що всі ці страти відбуваються за наказом російського військового командування. А спеціальний доповідач ООН з питань позасудових, несудових або свавільних страт Морріс Тідбол-Бінц підтвердив, що такі порушення міжнародного права з боку російських військових може бути санкціонована лише найвищою владою РФ: “Вони (розстріли — ред.) не відбувалися б із такою кількістю та частотою без наказу — або принаймні без згоди — від найвищого військового командування, що в Росії означає посаду Президента”.
Станом на кінець травня лише підрозділи Головного управління розвідки Міноборони України зафіксували понад 150 випадків страт росіянами українських військовополонених. А в Офісі Генерального прокурора повідомляли про 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства російськими військовими 268 українських військовополонених.
Загалом за фактами жорстокого поводження з військовополоненими та цивільними особами (ч. 1, 2 ст. 438 КК України) українські правоохоронці повідомили про підозру 534 особам, обвинувальні акти щодо 365 осіб уже скеровано до суду. Вирок отримали 117 обвинувачених.
Вбивство військовополонених є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій та є тяжким міжнародним злочином.
