Підозра російському командиру
Служба безпеки України та українські правоохоронці зібрали доказову базу на ще одного російського військовопосадовця. Третього квітня 2026 року за процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури йому заочно повідомили про підозру та інкримінували порушення законів та звичаїв війни (частина перша статті 438 Кримінального кодексу України). Зокрема, йому інкримінували невжиття заходів для запобігання та припинення злочинів, вчинених підлеглими військовослужбовцями.
Як сповіщали в СБУ, заочну підозру отримав російський командир, що брав участь в окупації села Ягідне на Чернігівщині у 2022 році. У СБУ повідомляли, що йдеться про російського генерал-майора Дениса Баріла. Він причетний до масових катувань цивільного населення Чернігівщини на початку повномасштабної війни РФ, наголошували есбівці.
Як встановило розслідування, у березні 2022 року генерал-майор командував 55-ю окремою мотострілецькою бригадою 41-ї загальновійськової армії центрального військового округу РФ. Згідно з матеріалами справи, його з’єднання брало участь в окупації селища Ягідне неподалік обласного центру.
Після захоплення громади рашисти, погрожуючи розстрілом, ув’язнили до підвалу місцевої школи 369 цивільних мешканців, писала пресслужба СБУ. У тому числі до підвалу потрапили 69 дітей, з-поміж яких були й немовлята. Як зазначали в Офісі Генпрокурора, мирних людей утримували у замкненому просторі упродовж 27 днів.
“Люди перебували у вкрай нелюдських умовах: без достатнього харчування та води, без належної медичної допомоги, у темряві, антисанітарії та під постійною загрозою насильства”, — писав Офіс Генпрокурора. У підземному приміщенні на одну людину припадало менше ніж пів квадратного метра площі. Крім того, у підвалі не було вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізації та спальних місць, нагадували у СБУ. Щобільше, незаконно затриманим людям забороняли виходити на свіже повітря.
Унаслідок таких умов і ненадання медичної допомоги загинули 10 людей. “Їхня смерть безпосередньо пов’язана з умовами незаконного утримання”, — підкреслювали в Офісі Генпрокурора України. Тривалий час тіла загиблих залишались у підвалі серед живих.
“Слідством встановлено, що командир бригади перебував на території школи, володів інформацією про незаконне позбавлення волі та катування цивільного населення, мав відповідні повноваження і реальні можливості втрутитися, проте жодних заходів для припинення злочинів не вжив. Саме ця бездіяльність стала підставою для притягнення його до відповідальності за принципом командної відповідальності”, — наголошували в Офісі Генпрокурора.
Як зазначали в Чернігівській обласній прокуратурі, оскільки інститут командної відповідальності за міжнародні злочини є відносно новим для української правоохоронної системи, “для належного формування правової позиції та доказової бази до роботи були залучені представники Консультативної групи з питань найтяжчих міжнародних злочинів (ACA) для України”. За їхньої участі провадження було вибудувано з урахуванням практики Міжнародного кримінального суду та міжнародних трибуналів.
Нині тривають комплексні заходи, аби притягти російського військовопосадовця до відповідальності. Розслідування здійснювали співробітники СБУ в Чернігівській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.
Раніше прокурори Чернігівської обласної прокуратури довели вину окремих військовослужбовців ЗС РФ, причетних до злочинів у Ягідному. Зокрема, минулого липня до 12 років позбавлення волі заочно засудили капітана російських Збройних сил — Семена Соловова (Клена), який особисто вчиняв незаконні дії стосовно потерпілих, зокрема насильно заганяв людей до підвалу школи та погрожував їм вбивством. Соловова визнали винним у відданні наказів на жорстоке поводження з цивільним населенням та порушенні законів і звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України).
У листопаді 2025 року до довічного ув’язнення засудили ще двох російських військових. Вони також отримали заочний вирок. Як повідомляла Чернігівська обласна прокуратура, у суді було доведено, що у березні 2022 року обвинувачені, які перебували в одному із сіл Чернігівського району, намагалися отримати інформацію про можливу співпрацю з військовослужбовцями Збройних Сил України й погрожували автоматичною вогнепальною зброєю двом мирним чоловікам. Обвинувачені незаконно позбавили волі двох цивільних і упродовж трьох діб утримували їх у нелюдських умовах. Зрештою в погребі одного з місцевих господарств окупанти розстріляли потерпілих з автоматичної зброї. “Чоловіки загинули на місці від чисельних наскрізних та сліпих вогнепальних поранень”.
Підвал смерті у Ягідному
Навесні 2024-го ми розповідали, що 15 російських військових РФ, які утримували мешканців села Ягідного у шкільному підвалі у якості “живих щитів”, заочно засудили до 12 років увʼязнення. Строк відбування покарання буде рахуватися з дня їхнього фактичного затримання.
Чернігівський районний суд виніс вирок 11 березня 2024 року. Військові російських Збройних сил отримали обвинувачення у порушеннях законів та звичаїв війни, вчинених групою осіб (частина перша статті 28, частина перша статті 438 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, російські військові утримували людей у підвалі Ягідного з 3 по 31 березня 2022 року. Потерпілі перебували у приміщенні площею 197 квадратних метрів майже місяць. Наймолодшій дитині, яку російські військові утримували у підвалі, було півтора місяця. Найстаршому заручнику виповнилося 93 роки.
Як зазначали в Офісі Генпрокурора, “через нелюдські умови утримання та ненадання необхідної медичної допомоги у ‘підвалі смерті’ померло 10 цивільних”. Люди, яких силоміць утримували у шкільному підвалі, помирали у тисняві, антисанітарії, без доступу до повітря, їжі та питної води. Більше про те, як літні люди помирали у підвалі, де не було чим дихати, можна прочитати в інтерв’ю ХПГ з Ганною Янко, яка потрапила в полон у Ягідному. Як розповідала постраждала, мертвих залишали на ніч з живими, а потім виносили до кочегарні. Жителі Ягідного просили російських військових поховати людей на кладовищі. “Вони спочатку дозволили, але потім обстріляли кладовище. Люди повезли померлих на кладовище, а вони обстріляли”, — згадувала пані Ганна.
Під такий обстріл потрапила інша постраждала, Анжеліка Претко, з якою вдалося поговорити журналістам Харківської правозахисної групи. Дівчина розповідала, що у підвалі люди починали божеволіти. “Нас відвели у шкільний підвал, де вже перебувала більш ніж половина села, — згадувала вона пережите. — Це невелика площа, звичайний спортзал. Було приблизно п’ять кімнат, і кожна кімната була заповнена людьми. Ми були в великій кімнаті, приблизно 80 кв.м, нас було приблизно 130 людей. Це були і маленькі діти, і пенсіонери, і лежачі, й інваліди — усі”. Постраждала також згадувала, що спочатку російські військові не забирали речі в людей, та зрештою почали забирати мобільні телефони й погрожували обшуками. “Казали, що будуть нас обшукувати, забирати золото та інше”. Оскільки бабуся та дідусь дівчини хворіли, у підвалі їм ставало дедалі гірше. Постраждала згадувала, що окупанти їх не годували, вони “їли те, що встигли з собою взяти”. “Оскільки було багато людей в кімнаті, була велика задуха, — розповідала пані Анжеліка. — З кожним днем бабусі з дідусем ставало все гірше. Зрештою у них майже відмовили ноги, вони почали божеволіти”.
Правоохоронці наголошували, що мирних людей, яких російські військові утримували у підвалі, використовували як “живий щит”, адже у приміщенні школи окупанти облаштували свій військовий “штаб”. “Таким чином місцевих мешканців використовували для прикриття командного пункту від можливих наступальних дій з боку Збройних Сил України”, — зазначали в Офісі Генпрокурора.
Як розповідав один із місцевих мешканців, Іван Польгуй, російські військові жили фактично над полоненими. “Вони жили згори, там туалет шкільний. І вони ж ходили просто так, справлялись, як в селі. Вони їли за столом, за дверима справлялися і поруч спали. І всі нечистоти стікали прямо людям на голову. У крайній кімнаті людям на голову все текло. А тут люди одне повз одного сиділи... Отам з каналізації з тієї все текло просто на голову”, — казав чоловік журналістам “Суспільне Чернігів”. Докладніше про “підвал смерті” у Ягідному, вцілілих і їхніх катів читайте у нашому матеріалі.
Потерпілі також розповідали, що російські окупанти постійно охороняли периметр школи. Також люди неодноразово згадували командувача росіян, військового з позивним Клен. Восени 2023-го журналісти “Суспільного” ідентифікували його особу та встановили, що під цим позивним воював 37-річний військовий Семен Соловов. У лютому 2024 року Семену Соловову оголосили підозру. На думку слідчих, саме Клен міг наказати утримувати мирних людей у підвалі школи. Соловову-Клену інкримінували жорстоке поводження з цивільними, катування і використання цивільного населення як “живих щитів”.
Слідчі встановили, що під час окупації Ягідного Соловов служив у 228-му гвардійському мотострілецькому полку (в/ч 22316) та обіймав посаду командира зведеного підрозділу російських Збройних сил. Як було зазначено в тексті підозри, саме Соловов забезпечив чергування та охорону сумнозвісного підвалу та заборонив людям полишати приміщення. Ми неодноразово розповідали про Соловова-Клена, який зрештою отримав заочний вирок.
Крім того, минулої осені журналісти встановили командувача 228-го полку, причетного до воєнних злочинів у Ягідному. Як з’ясувало “Суспільне”, це був Олексій Жуков, який мав позивний Павук. Ми також переповідали його історію у статті.
