Підозра димерському кату
Українські правоохоронці повідомили про підозру співробітнику російської ФСБ, який може бути причетним до катувань мирних людей у Димері під час окупації Київщини.
Про чергову підозру представнику РФ 9 квітня сповістив Офіс Генерального прокурора України. Російському ефесбівцю інкримінують порушення законів і звичаїв війни.
Били руками й ногами та змушували стояти на колінах
За даними слідства, навесні 2022 року військові 83-ї окремої десантно-штурмової бригади російських Збройних сил окупували селище Димер на Вишгородщині (у Київській області). На території підприємства “Альфа-Ленд” російські загарбники облаштували базу, а в ливарному цеху — місце незаконного утримання цивільних.
Правоохоронці уточнили, що до злочину може бути причетний старший офіцер ФСБ. У період з 21 до 25 березня 2022 року він, “достеменно знаючи, що перед ним — цивільні, застосовував до них насильство”.
“Під час допитів людей били руками, ногами та прикладами зброї, змушували стояти на колінах і залякували пострілами. Від них вимагали зізнань у співпраці з українськими військовими. Такими діями потерпілим завдано сильного фізичного болю та моральних страждань”, — зазначали в Офісі Генпрокурора.
Особисто проводив допити та ухвалював рішення про депортацію цивільних до РФ
Тим часом у Головному управлінні розвідки України, яке й допомогло встановити особу підозрюваного ефесбівця, уточнили, що йдеться про підполковника ФСБ Сергія Олександровича Олєйнічука, уродженця Оренбурзької області РФ, 1981 року народження. Він закріплений за 83-ю окремою десантно-штурмовою бригадою ЗС РФ. Саме його підозрюють у катуваннях мирного населення.
“Спільними зусиллями ГУР МО України та слідчих Національної поліції встановлено, що Олєйнічук відігравав ключову роль у цій системі в ролі ‘куратора’ від ФСБ, відповідального за так звані ‘фільтраційні’ заходи”, — зазначали в ГУР МО.
На території підприємства, розташованого на вулиці Вишневій, окупанти облаштували місце незаконного утримання цивільних осіб, де людей піддавали жорстоким допитам і катуванням, додавали в Головному управлінні розвідки.
У ГУР також зазначали, що Олєйнічук “особисто проводив допити, які супроводжувалися катуваннями та жорстоким поводженням із цивільними”. Щобільше, “саме він міг ухвалювати рішення про депортацію людей до РФ”, зазначали у Головному управлінні розвідки.
За даними правоохоронців, російські окупанти незаконно вивезли щонайменше 42 людини. З-поміж них були селяни, студенти, підприємці, тренери й журналіст.
“Вивезених людей розосереджували в різних установах на території РФ: утримували у слідчих ізоляторах та колоніях у Ростовській, Брянській, Смоленській, Пермській, Тульській, Володимирській областях та у Республіці Мордовія. Частину з них вдалося повернути. Щонайменше 24 цивільні особи досі залишаються у полоні”, — мовилося у повідомленні ГУР.
На основі зібраних доказів Офіс Генерального прокурора повідомив Олєйнічуку про підозру за порушення законів та звичаїв війни, що супроводжувалося жорстоким поводженням із цивільним населенням. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі.
Крім того, як зазначали у розвідці, правоохоронці встановили особи інших військовослужбовців 83-ї бригади ЗС РФ — як рядового складу, так і керівництва, — причетних до цих злочинів.
Нові підозри та обвинувальні акти за злочини в Бучі
6 квітня цього року Офіс Генпрокурора також повідомляв про дві нові підозри, які були оголошені російським військовим, і три обвинувальні акти, які були передані до суду. У всіх них ішлося про злочини, скоєні російськими військовими проти цивільних під час окупації Бучі.
Як зазначали в Офісі Генпрокурора, підозри у завершеному замаху на умисне вбивство мирної людини та жорстокому поводженні із цивільним населенням отримали двоє російських військових. Ще щодо трьох військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку російських Збройних сил прокурори скерували до суду обвинувальні акти за фактами жорстокого поводження та умисних вбивств цивільних.
В Офісі Генпрокурора стисло розповіли про всі ці епізоди.
Відкрив вогонь по мирних людях, які ховали загиблого
Зокрема, про підозру повідомили розвіднику-снайперу розвідувального взводу першої батальйонно-тактичної групи 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ. Снайперу інкримінують закінчений замах на умисне вбивство цивільної особи за частиною другою статті 15, частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України.
Як встановило слідство, у березні 2022 року підозрюваний разом з іншими російськими солдатами патрулювали вулицю Яблунську в Бучі. У цей час біля житлового будинку місцеві мешканці ховали цивільного чоловіка, який загинув унаслідок дій російських військових.
Коли підозрюваний побачив мирних людей, він відкрив по них вогонь, хоча не мав на це жодних підстав.
“Один із мешканців, рятуючи своє життя, кинувся тікати до підвалу… Усвідомлюючи, що перед ним — цивільна людина, яка не становить загрози, російський військовий здійснив прицільні постріли з автомата АК-12 у голову потерпілого. Чоловіку вдалося уникнути влучання і сховатися у підвалі, що врятувало йому життя. Водночас потерпілий зазнав моральних страждань”, — розповідали в Офісі Генпрокурора.
Прокурори також відмічали, що цього російського військового, якому нині повідомили про підозру, вже вп’яте притягують до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, скоєні в Бучі.
Завдав тілесних ушкоджень місцевому жителю
Ще один підозрюваний воював у 234-му десантно-штурмовому полку 76-ї десантно-штурмової дивізії ПДВ російських Збройних сил. Минулого листопада його вже засудили до 11 років позбавлення волі за вчинені в Бучі злочини.
Що стосується нової підозри: за даними слідства, в березні 2022 року підозрюваний, який перебував в окупованій Бучі, завдав тілесних ушкоджень місцевому жителю, який взагалі не брав участі у збройному конфлікті. Після цього підозрюваний знущався з чоловіка та принижував його людську гідність.
Як наголошували в Офісі Генпрокурора, “у потерпілого не було жодної зброї, знаряддя чи інших засобів, які могли б хоч якось виправдати застосування насильства”.
Слідство кваліфікувало дії підозрюваного як жорстоке поводження з цивільним населенням.
Три обвинувальні акти щодо трьох військових ЗС РФ
Прокурори Офісу Генерального прокурора також скерували до суду три обвинувальні акти щодо трьох військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку ЗС РФ. Їм інкримінують жорстоке поводження та умисні вбивства цивільного населення за ч. 1, 2 ст. 438 Кримінального кодексу України.
У першому обвинувальному акті йдеться про навідника-розвідника 34-ї окремої бригади оперативного призначення. Як повідомляв Офіс Генпрокурора, обвинувачений “незаконно затримав і катував двох мешканців Бучі, застосовуючи електрошокер і холодну зброю”, аби отримати інформацію про українських оборонців і людей, які їх підтримують.
Другий обвинувальний акт стосується командира гармати 234-го десантно-штурмового полку, якому інкримінують одразу декілька епізодів.
Зокрема, 7 березня 2022 року військовослужбовці 234-го полку російських Збройних сил затримали у власному будинку місцевого жителя. Чоловіка відвели до сусіднього домоволодіння, де розпочали “допит”: під час якого чоловіка били та катували. Унаслідок цих дій постраждалий отримав тілесні ушкодження та наскрізне вогнепальне поранення правої кисті.
Пізніше того дня (тобто 7 березня 2022 року) російські військові “конвоювали чоловіка до іншого сусіднього домоволодіння, де в присутності інших цивільних змусили його стати на коліна, направили на нього зброю і погрожували вбити”. “Після цього, за наказом командира, потерпілого відвели до підвального приміщення, де вбили пострілом у голову”, — повідомляли в Офісі Генпрокурора.
12 березня 2022 року військовослужбовці 234-го полку вдерлися на територію приватного домоволодіння в Бучі, де перебували двоє цивільних чоловіків. Російські військові намагалися отримати від них інформацію про ЗСУ та людей, які підтримують Сили оборони України. Не отримавши жодної інформації, російські загарбники вбили обох чоловіків пострілами в голову.
26 березня 2022 року, перебуваючи біля перехрестя вулиць Шота Руставелі та Сім’ї Красовських у Бучі, військовослужбовець 234-го полку відкрив вогонь на ураження по мирному чоловіку, який був на проїзній частині. Як встановило слідство, російський військовий здійснив щонайменше шість пострілів з автоматичної стрілецької зброї, внаслідок чого потерпілий загинув.
28 березня 2022 року на території приватного домоволодіння в Бучі цей же військовослужбовець “вчинив нелюдське поводження щодо місцевого мешканця”. Як зазначали в Офісі Генпрокурора, обвинувачений закріпив гранату під одягом чоловіка, направив на нього вогнепальну зброю і вистрілив під ноги… Це — жорстоке поводження з цивільним населенням, наголошували слідчі.
Третій обвинувальний акт стосується електродизеліста 234-го десантно-штурмового полку. Як встановило слідство, 16 березня 2022 року він затримав мешканця Бучі й також намагався отримати від нього інформацію про ЗСУ та людей, які підтримують Сили оборони України.
“Не отримавши бажаної інформації, військовий відвів потерпілого до сусіднього домоволодіння і вбив пострілом у голову”.
Як наголошували в Офісі Генпрокурора України, усі потерпілі були цивільними особами, не брали участі у збройному конфлікті й не мали при собі зброї чи будь-яких предметів, які могли б виправдати застосування до них насильства.
Загалом правоохоронці вже оголосили підозри 215 російським військовим за вчинення злочинів у Бучанському районі Київської області.
Загальний контекст
Нагадаємо, що цього березня Європейський союз оголосив про запровадження санкцій проти девʼятьох російських військових, які причетні до убивств та інших злочинів, скоєних під час окупації Київщини, зокрема в Бучанському районі. Як зазначали в Раді ЄС, їхні дії становлять злочини проти людяності та воєнні злочини. Ми докладно розповідали, хто потрапив під санкції, а також писали про злочини, вчинені представниками країни-агресора щодо мешканців Київської області, та останні підозри й обвинувачення, висунуті російським військовим.
…Ще у лютому 2023-го Офіс Генпрокурора повідомляв, що під час окупації частини Київщини лише в Бучанському районі російські військові скоїли понад 9000 воєнних злочинів. На жаль, це могли бути лише попередні цифри. У річницю деокупації Бучі правоохоронці повідомляли, що їм вже вдалося встановити особи понад двох з половиною тисяч російських окупантів, які перебували в Бучі.
Нагадаємо, що упродовж останніх років Харківська правозахисна група підготувала низку подань до Міжнародного кримінального суду. Передані до МКС подання охоплюють широкий спектр міжнародних злочинів, які представники РФ могли вчиняти на території України. За покликаннями можна ознайомитися з трьома з них: поданням про Позасудові страти, вчинені росіянами у Бучі та інших частинах України, Поданням щодо злочину проти людяності (насильницького зникнення осіб), а також Поданням щодо ймовірного злочину катування, вчиненого російськими військовими в Україні.
