‘Неповага до суду’
Проти кримського політв’язня Тофіка Абдулгазієва, якому діагностували злоякісну пухлину мозку, туберкульоз і низку інших серйозних захворювань, в Росії порушили нову кримінальну справу за статтею про “неповагу до суду” (частина друга статті 297 Кримінального кодексу РФ).
Про це команді “Кримської солідарності” розповів адвокат кримського татарина, Еміль Курбедінов.
17 квітня цього року російський суд розглядав позов щодо звільнення Абдулгазієва з-під варти, адже його діагнози є у переліку захворювань, які перешкоджають відбуванню покарання.
Утім, як розповів адвокат Абдулгазієва, на засіданні суддя взяла самовідвід і подала заяву нібито щодо злочину Абдулгазієва. Як зазначав адвокат, на минулому судовому засіданні кримський татарин висловив свою позицію у різкій формі. Про що саме йшлося — Курбедінов не уточнював.
Що передувало?
Раніше Аліє Куртаметова, дружина Тофіка Абдулгазієва, писала на своїй фейсбук-сторінці, що 27 лютого цього року Тофіка Абдулгазієва вивели з залу суду. “Причиною вказали нібито неналежну поведінку щодо судової колегії”, — ділилася пані Аліє.
Як довідалася дружина політвʼязня від нього самого, напередодні цього засідання його вивезли на “консиліум” тюремних лікарів, які мали оцінити стан здоров’я кримського татарина.
Утім, такого оцінювання так і не відбулося, а на зустрічі були присутні співробітники російської ФСБ. Ба більше, навіть не почавши обстеження, начмед тюремної туберкульозної лікарні №3 у Челябінську Ольга Анварівна Ангольд дала Тофіку Абдулгазієву якісь документи й вказала, де їх потрібно підписати.
“Оскільки зір чоловіка погіршився настільки, що він не може читати, він попросив зачитати йому вголос. Начальниця медчастини відмовила у цьому проханні й додала: ‘Підпиши, потім дізнаєшся’. Тофік категорично відмовлявся підписувати й наполягав, аби йому прочитали. Потім, як розповів чоловік, на нього почали чинити моральний тиск працівники колонії”, — розповідала пані Аліє. Ми докладно розповідали про це беззаконня країни-агресора у матеріалі.
Політвʼязень також зазначав, що ставлення Ангольд до нього разюче відрізнялося від того, яким було раніше. За його словами, цього разу Ангольд поводилася “жорстко й грубо”. Як розповідала дружина, Тофік став нервувати через грубе ставлення, на що почув: “Ти що, у вас же — Рамадан. От і поводься відповідно”. Під тиском кримський татарин підписав папери. Лише на так званому суді він довідався, що в документах мовилося, буцімто він “абсолютно здоровий” і “не заперечує”, аби його перевели з лікарні назад до колонії (Нагадаємо, що з березня 2024 року Тофік перебуває у тюремній туберкульозній лікарні №3 Челябінська).
Аліє Куртаметова пов’язувала емоційну поведінку чоловіка на засіданні 27 лютого саме з цими подіями.
Затягування позову про звільнення тяжкохворого політвʼязня
17 квітня представник російського Слідчого комітету зв’язався зі стороною захисту і повідомив, що заяву судді вже розглянули, а справу — порушили. Адвоката, який представляв інтереси Абдулгазієва у позові про звільнення, викликали на допит як свідка.
Тепер справу Абдулгазієва, пов’язану з питанням звільнення, мають передати голові суду. Як зазначав Еміль Курбедінов, вже після цього голова суду перенаправить справу іншому судді, а розгляд позову почнеться заново…
За статтею про “неповагу до суду” кримському татарину загрожує штраф до 200 тисяч російських рублів, або до 480 годин обовʼязкових робіт, або до двох років виправних робіт, або арешт на строк до шести місяців, зазначали в “Кримській солідарності”. Санкція статті не передбачає нового терміну позбавлення волі, арешт — це окремий вид покарання, пов’язаний з відбуванням терміну “в умовах суворої ізоляції від суспільства” в арештній камері, писала “Кримська солідарність”.
Утім, як припускали правозахисники, оскільки Тофік Абдулгазієв вже відбуває термін позбавлення волі за статтею 205.5 російського Кримінального кодексу, в разі обвинувального вироку за статтею 297, імовірно, російський суд призначить йому покарання за сукупністю вироків (ст. 70 Кримінального кодексу РФ). Крім того, якщо кримському татарину призначать покарання у вигляді арешту, йому можуть збільшити загальний строк позбавлення волі...
Передісторія
У березні 2026-го ми писали, що у Тофіка Абдулгазієва цукор вже сягнув позначки 26. Крім того, політвʼязень потерпав від задишки й не міг довго стояти на ногах. Тофік забуває, що щойно казав, і відчуває, ніби зсередини голови щось тисне. “Він каже, що вже відчуває, що в голові щось є. Раніше він цього не відчував, а зараз зсередини ніби ґуля тисне”, — переказувала слова чоловіка пані Аліє. Це може свідчити про те, що його злоякісна пухлина прогресує, наголошувала дружина бранця.
Ми також писали, що цього січня Тофік Абдулгазієв став непритомніти. Крім того, йому стало важко вдихати повітря. У січні 2026-го дружина політвʼязня також повідомляла, що Тофіку важко ходити, в нього порушена координація. Як розповідав сам політвʼязень, у нього сильно паморочилася голова та йшла кров носом. На початку цього березня пані Аліє наголошувала, що у її чоловіка зростає рівень цукру в крові (тоді він сягнув 19). Крім того, у кримського татарина не припинялися нестерпні головні болі. У Тофіка Абдулгазієва також продовжував погіршуватися зір. Він продовжував втрачати свідомість і мав кровотечі з носа.
…Як ми раніше розповідали, у грудні 2025 року лікарський консиліум в РФ дійшов висновку, що пухлина в головному мозку Тофіка Абдулгазієва виявилася злоякісною гліобластомою — це найагресивніша злоякісна пухлина головного мозку, що швидко росте, вражає сусідні ділянки мозку й може рецидивувати навіть після комбінованого лікування. Торік ми також розповідали, що пухлину виявили після проведення комп’ютерної томографії в тюремній туберкульозній лікарні №3 в Челябінську. Прикметно, що про пухлину кримському татарину повідомила та сама Ольга Ангольд, начальниця медичної частини лікарні, яка наприкінці цього лютого змусила тяжкохворого політвʼязня розписатися під сфальшованим вердиктом, що він цілковито здоровий...
Минулої осені Тофік Абдулгазієв повідомив про часткову втрату зору. Різке й стрімке погіршення зору у політвʼязня почалося ще у жовтні 2025-го. Кримський татарин розповідав дружині, що нічого не бачить периферійним (бічним) зором. Прямо він також бачив затуманено й розпливчасто. Хоча Тофік Абдулгазієв просив викликати окуліста, фахівець його не оглядав. І це при тому, що кримський татарин не бачив навіть тарілки, що стояла перед ним. Він не міг сам набрати номер на телефонному апараті, не міг ані писати, ані відповідати на листи. У грудні 2025-го, коли Тофіка повезли робити МРТ, він ледве не врізався в стіну лікарні, бо переплутав її з дверима. “...Приїхавши до лікарні, ми зупинилися недалеко від лікарні та йшли пішки. Через поганий зір мені було важко йти. Підійшовши до будівлі, я ледь не врізався в стіну, переплутав її з дверима, але лікар, який мене супроводжував, допоміг”, — розповідав політвʼязень.
Крім того, ще минулого лютого, коли Тофік Абдулгазієв захворів, йому не надавали належної медичної допомоги. Політвʼязень повідомляв родині, що йому гіршає: упродовж тижня він мав підвищену температуру й погано себе почував. Російські лікарі дали йому лише противірусне, хоча політвʼязень потерпав від сильного кашлю та не міг дихати... Ба більше, Тофіка Абдулгазієва тримали в ШІЗО тюремної лікарні №3 — у вогкості та холоді.
Нагадаємо, що Тофіка Абдулгазієва (активіста “Кримської солідарності”, звукооператора, учасника проєкту “Кримське дитинство”) заарештували у березні 2019 року та засудили у справі за буцімто участь у “терористичній” організації “Хізб ут-Тахрір”. Терористична Росія засудила Абдулгазієва до 12 років у колонії суворого режиму (з яких перші п’ять років кримський татарин повинен провести у вʼязниці, та обмеження волі на рік після звільнення). У липні 2023-го Абдулгазієва етапували до в’язниці у Верхньоуральську Челябінської області РФ. Після етапування політвʼязень почав стрімко втрачати вагу. Крім того, він постійно скаржився на сильний біль у суглобах рук і ніг. Як розповідав кримський татарин, оскільки в камері не було нормальної вентиляції, увʼязнені були змушені прочиняти вікно. Через постійне переохолодження у Тофіка й почали боліти суглоби.
У березні 2024 року стан здоров’я Абдулгазієва суттєво погіршився. У критичному стані його вивезли до тюремної туберкульозної лікарні №3 в Челябінську, де він перебуває і досі. У квітні 2024-го його перевели до палати інтенсивної терапії. Кримському татарину діагностували “дисемінований туберкульоз легень з ураженням ВГЛВ (внутрішньогрудних лімфатичних вузлів) у фазі розсмоктування та ущільнення”. Інакше кажучи, на додачу до туберкульозу легень у Тофіка Абдулгазієва розвинувся туберкульоз лімфовузлів. Як пояснювала медична фахівчиня, до якої зверталася дружина політвʼязня, фактично на тлі туберкульозу легень у Тофіка Абдулгазієва запалилися й почали гнити лімфатичні вузли. Така стадія захворювання зустрічається нечасто та має вкрай тяжкий перебіг.
Тофіку Абдулгазієву діагностували й низку інших хвороб: двосторонню пневмонію, малий лівосторонній гідроторакс (рідину у легенях), анемію, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хворобу серця), хронічну серцеву недостатність, гастрит, нефролітіаз (камені у нирках). Навіть згідно з російським законодавством, деякі з цих хвороб є у переліку таких, що звільняють людину від тримання під вартою. Одразу після встановлення критичного діагнозу політв’язня, у квітні 2024 року адвокати Тофіка Абдулгазієва скерували до суду клопотання, у якому вимагали від Федеральної служби виконання покарань звільнити хворого Абдулгазієва, адже йому діагностували хворобу, що входить до переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню терміну у виправних установах. 8 липня 2024 року повинен був відбутися розгляд цього клопотання, проте “через технічні причини” оголошення рішення суду було перенесено на 6 серпня. Ба більше, у 2024 році сторона обвинувачення провела “медичну експертизу”, у висновку якої було вказано, нібито в Тофіка Абдулгазієва відсутні хвороби, які зазначені у переліку відповідної постанови РФ, тож його не можуть звільнити. У серпні 2024-го суд у російському Челябінську відмовився звільнити Тофіка Абдулгазієва.
“Суддя Калашніков вирішив, що утримання у сирих камерах хворого на туберкульоз Тофіка є цілком доречним. На зауваження адвоката щодо значної втрати ваги у засудженого суддя скептично відповів: ‘Ну не в санаторії перебуває’. Тобто втрата сорока кілограмів ваги через неналежні умови утримання, що спричинили страшні хвороби, — це нормально”, — зазначала Аліє Куртаметова у серпні 2024-го. Пані Аліє також відмічала, що Металургійний районний суд міста Челябінська розглядав клопотання адвокатів усього 10 хвилин...
Правовий вимір
Як неодноразово наголошували правозахисники, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець постійно підкреслював, що “ненадання належної медичної допомоги українським громадянам, яких РФ незаконно утримує у вʼязницях, має системний характер”.
ХПГ неодноразово розповідала, як Росія порушує невіднятне право на життя громадян України. Докладніше про це можна почитати у нашій рубриці.
Щобільше, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону). Росія взагалі не має права застосовувати власне кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях України, адже це порушує статтю 64 IV Женевської конвенції.
Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Утім, представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини.
