Як повідомляє SOTAvision, розташований у Москві Перший апеляційний суд загальної юрисдикції збільшив вирок мешканці окупованої частини Запорізької області Галині Бехтер: з одинадцяти до дванадцяти з половиною років колонії загального режиму.
Про справу Галини ми вже писали. Жінка жила в селі Плодородне Запорізької області. Про її затримання стало відомо торік на початку жовтня. Але коли насправді її забрали, невідомо: окупаційна влада часто практикує викрадення і незаконне тримання під вартою місяцями до офіційного арешту. Галину Бехтер звинуватили у “держзраді” (стаття 275 російського кримінального кодексу).Тож очевидно вона була змушена отримати російський паспорт, інакше до неї застосували б статтю про “шпигунство”. За версією обвинувачення, у 2023 році вона нібито переказала через мобільний додаток кошти ЗСУ. Сума переказу — близько 700 гривень. Цілком можливо, що про жоден донат ЗСУ насправді навіть не йшлося. Як раніше припускали журналісти видання “РІА-Південь”, які стежать за ходом справи, вироки, пов’язані з “фінансуванням тероризму” або “державною зрадою” на окупованих територіях, — це переслідування людей, які просто через українські банківські додатки відправляють невеличкі суми грошей своїм рідним на вільній частині України.
5 березня цього року окупаційний “Запорізький обласний суд” виніс їй вирок — 11 років ув’язнення. Крім того, суд конфіскував мобільний телефон та знищив банківську картку жінки. Прокуратурі це покарання здалося недостатньо тяжким, обвинувачення оскаржило вирок, вимагаючи збільшити строк аж до 16 років. Засідання апеляційної інстанції було закритим. “Обтяжувальною обставиною” суд визнав факт, що “злочин” було скоєно “під час мобілізації”, і додав півтора року.
У травні стало відомо, що стан здоров’я Галини Бехтер значно погіршився. Цю інформацію оприлюднила Дар’я Костроміна, активістка, яка листувалася зі співкамерницями Галини у Сімферопольському СІЗО. У Бехтер критично знизилася вага, з’явилися ознаки деменції, яка стрімко прогресує. Усього цього не було помітно ще кілька місяців тому. “Вона написати вже нічого не зможе, схоже, розвивається хвороба Альцгеймера”, “Я знаю її з червня 25 р., вона була нормою, адекватною людиною, через 2 місяці при етапі не впізнала її”, “Не купається, в одязі зайшла в душ, вийшла в одязі”, — такі повідомлення надсилала Дар’ї співкамерниця Галини Бехтер.
Інші переслідування українських цивільних на окупованих територіях
Іван Чорний
Справи мешканця Токмака Івана Чорного і Галини Бехтер дуже схожі. 71-річного чоловіка також звинуватили у “держзраді” за нібито переказ коштів ЗСУ. Повідомляється про те, що літній чоловік отримав російський паспорт у червні 2023 року, а потім, мовляв, “жертвував кошти на ЗСУ”. Йому закидають, що за півтора року він переказав близько чотирьох тисяч гривень. Про суд над Іваном Чорним повідомили журналісти “Медіазони”. Такий суворий вирок для людини поважного віку можна порівняти з довічним ув’язненням. Адже важкі умови в російських місцях несвободи витримують не всі. Ми розповідали про смерть 74-річного Олександра Маркова, якого в лютому 2025-го засудили до 14 років позбавлення волі теж за банківські перекази через український додаток. Чоловік помер під час етапування до Усть-Лабінська в Краснодарському краї РФ.
Іван Чорний, фото: ПЗК Меморіал
Ольга Цирик
30 червня окупаційний “Севастопольський міський суд” виніс вирок мешканці Криму Ользі Цирик. За “держзраду” її засудили до 16 років у колонії загального режиму та одного року обмеження волі після відбуття основного покарання. . Також вона має сплатити штраф у розмірі 200 тисяч рублів.
Про її затримання ФСБ звітувала у вересні 2025 року. Втім, на той момент вона вже давно була викрадена. На початку серпня минулого року Кримськотатарський ресурсний центр включив її до списків кримчанок, що перебувають у російських місцях несвободи. Правозахисники називали її ім’я серед тих, кого можуть тримати в СІЗО.
Російські спецслужби вказували торік, що Ольга у вересні 2023 року почала співпрацювати з українською розвідкою і передавати ГУР України інформацію про дислокацію та маршрути пересування російських військ на півострові, а також російських кораблів. І, мовляв, саме через неї по флоту РФ у Севастопольській бухті було завдано удару. А позаяк Ольга працювала кухарем, то в ФСБ додали ще одне обвинувачення: буцімто вона збиралася “травити бійців СВО”. Останній закид, втім, у вироку не згадується.
“Зателефонуйте мамі!”
Наприкінці червня російські медіа повідомили про те, що співробітники ФСБ затримали маріупольця “з російським паспортом”. Чоловіка підозрюють в тому, що він нібито збирався підірвати будівлю суду. Було оприлюднене відео його “затримання” (про те, як знімають подібні кіношедеври, читайте у статті). На відеозаписі — пізній вечір або ніч. Люди в цивільному притискають до землі чоловіка, який встигає крикнути: “Зателефонуйте мамі!”
Потім на камеру чоловік розповідає про те, що від знайомого отримав “контакт української сторони”, бо хотів заробити грошей. За координати російських військових йому, мовляв, платили по п’ять тисяч рублів. “Потім мені пишуть: ‘Приїдь на схованку, забери пакет і віднеси на місце призначення’. Приїхав на місце призначення, мене прийняли ФСБ”, — цитують затриманого хлопця журналісти “Медіазони”.
Як ми вже неодноразово писали, такі “щиросердні зізнання на камеру” часто не мають нічого спільного з реальністю. Люди обмовляють себе після психологічного, а нерідко й фізичного тиску та тортур. Є свідчення, що спецслужбовці примушують викрадених українських цивільних читати “готове зізнання” з листка.
Правовий аспект
Міжнародні організації вже давно звертають увагу на велику кількість незаконних затримань українських цивільних на окупованих РФ територіях. Два роки тому у звіті Місії ОБСЄ “Про порушення та зловживання міжнародним гуманітарним правом та правом прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані зі свавільним позбавленням Російською Федерацією свободи цивільного населення України” йшлося, що українці опиняються в “правовій чорній дірі”, і вимагали звільнення усіх свавільно затриманих українців.
А Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні при Раді ООН з прав людини дійшла висновку, що Росія, переслідуючи українських цивільних, порушує міжнародне гуманітарне право: затриманих українців депортує на територію РФ, а на окупованих українських землях запроваджує власне кримінальне законодавство. Також російські суди та підконтрольні РФ “судові органи” на окупованих територіях часто порушують одразу кілька принципів справедливого судового розгляду:
- принцип презумпції невинуватості,
- принцип неретроактивності законів,
- право не бути примушеним до свідчень проти себе або до визнання вини,
- право бути засудженим незалежним та безстороннім судом.
Харківська правозахисна група нещодавно направила Подання до Міжнародного кримінального суду, присвяченого жорстоким позбавленням свободи на тимчасово окупованих територіях України. Юристи ХПГ доводять: акти жорстокого позбавлення фізичної свободи є частиною широкомасштабного та систематичного нападу, яке здійснює РФ щодо цивільного населення України. Ба більше: під час окупації Харківської, Сумської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей військові РФ вчиняли щодо українців злочин проти людяності, який передбачений статтею 7(1)(е) РС МКС, а саме “ув’язнення або інше жорстке позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права”.
