Підозра російським операторам дронів
Служба безпеки України повідомила про підозру десятьом російським військовим, які могли вбивати цивільних херсонців дронами.
Як 9 червня цього року зазначали у СБУ, їхня контррозвідка зібрала доказову базу на десятьох рашистів, “які прицільно використовують ударні дрони проти цивільних мешканців Херсона”.
На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки заочно повідомили фігурантам про підозру за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини). Нині тривають комплексні заходи, аби покарати фігурантів за вбивства цивільних українців. Розслідування здійснювали співробітники СБУ в Херсонській області спільно з головним оперативно-розшуковим відділом 79-го прикордонного загону ДПСУ за процесуального керівництва обласної прокуратури.
Як з’ясувало слідство, до воєнних злочинів може бути причетна група операторів безпілотних систем 404-го мотострілецького полку територіальної оборони у складі угруповання військ “Днєпр” російських Збройних сил.
За даними СБУ, йдеться про
- Цолака Григоряна (позивний Борода);
- Микиту Губаря (позивний Дровосєк);
- Миколу Денисенка (позивний Гамі);
- Володимира Клімова (позивний Клім);
- В’ячеслава Корненкова (позивний Скіф);
- Віктора Нижнікова (позивний Фляга);
- Руслана Нугаєва (позивний Док);
- Володимира Орлова (позивний Якут);
- Івана Прусаченка (позивний Прус);
- Олега Пухлякова (позивний Пуля).
Згідно з матеріалами справи, підозрювані цілеспрямовано відстежують переміщення людей вулицями міста й запускають по них БпЛА, споряджені кумулятивними та осколково-фугасними боєприпасами.
Зокрема, з-поміж задокументованих епізодів є атаки на цивільний транспорт і житлові квартали Херсона, скидання вибухівок на карети швидкої допомоги на території міської лікарні, а також подвійний удар по рятувальниках ДСНС, які ліквідовували наслідки попередніх російських артобстрілів.
Унаслідок атак рашистів потерпілі отримували травми різного ступеня тяжкості: множинні осколкові поранення, тяжкі опіки, контузії, баротравми, переломи тощо. Значних пошкоджень зазнали й об’єкти цивільної інфраструктури.
Як сьогодні зазначав Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, упродовж 2025 року підозрювані регулярно здійснювали атаки з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Для цього вони використовували різні типи дронів: від звичайних (із механізмами скидання боєприпасів) до FPV-камікадзе на оптоволокні. Генпрокурор також підкреслював, що російські військові споряджали безпілотники “осколково-фугасними бойовими частинами та спецбоєприпасами”, призначеними для максимального ураження людей.
“Через вбудовані відеокамери оператори бачили своїх жертв у режимі реального часу. Жодної військової цілі. Натомість свідомі атаки по мирних місцевих, цивільних авто та житлових будинках. Окремо вели ‘полювання’ на рятувальників і медиків. Особливо цинічними були подвійні удари по рятувальниках ДСНС, які працювали на місці попереднього обстрілу. Такі ж атаки росіяни завдавали по Херсонській міській лікарні та машинах швидкої допомоги”, — зазначав Кравченко.
Генпрокурор України наголошував, що російський терор не обмежується самими злочинами, а “відео вбивств використовують у пропагандистських роликах, подаючи їх як своєрідне ‘навчання’ військових РФ на цивільних українцях перед застосуванням здобутих навичок на полі бою”.
Російський терор Херсонщини
Як днями сповіщав речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль, лише з першого по сьоме червня цього року російські військові здійснили 487 обстрілів Херсонської області та завдали три авіаційні удари. Як зазначав Дрогаль, військові РФ застосували 5640 безпілотників, з них 1562 були використані у межах Херсонської територіальної громади.
Країна-агресор продовжує невпинний терор Херсонщини. Упродовж 9 червня 2026 року російська армія била по населених пунктах Херсонщини ствольною та реактивною артилерією, мінометами, БпЛА. Як сьогодні повідомляли в Херсонській обласній прокуратурі, станом на 17:30 9 червня внаслідок російської агресії вже постраждали чотири цивільні людини. Зокрема, цієї ночі через ворожий дрон поранень зазнали чоловік і жінка у селі Чайкіне. Вдень 9 червня ще одна жінка дістала важких травм в Урожайному: постраждала потрапила у зону ураження російського FPV. Крім того, у Херсоні внаслідок підриву вибухового пристрою постраждав співробітник міського комунального підприємства.
5 червня цього року російські військові атакували з дрона автомобілі Товариства Червоного Хреста України. За попередніми даними, внаслідок цього удару постраждав 50-річний працівник організації, писав очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
“Товариство Червоного Хреста України — гуманітарна місія, яка не має жодного стосунку до військових справ. Ці люди приїхали сюди з єдиною метою — допомагати цивільному населенню. Росіяни вкотре демонструють своє справжнє обличчя — бити по маркованому транспорту волонтерів — це воєнний злочин, який можуть вчинити тільки терористи”, — наголошував Прокудін.
У Червоному Хресті уточнювали, що внаслідок російської атаки постраждали три автомобілі загону швидкого реагування Українського Червоного Хреста у Херсонській області:
“Це саме ті авто, на яких волонтери проводять евакуацію населення, транспортують поранених та людей з числа маломобільних груп, а також здійснюють виїзди на наслідки обстрілів для надання допомоги. Також було пошкоджено особистий транспорт волонтерів. Внаслідок атаки один із волонтерів отримав контузію. Його було доставлено до лікарні для надання подальшої медичної допомоги”, — мовилося у повідомленні Червоного Хреста України, який засудив цю атаку РФ.
“Ми категорично засуджуємо обстріли цивільної інфраструктури та транспорту, чітко маркованого емблемою Червоного Хреста. Такі дії є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Медичний транспорт, гуманітарна допомога та люди, які рятують життя, не можуть бути цілями для атак”, — зазначали у Червоному Хресті.
Загалом, як повідомляв Генпрокурор України, з початку повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщині через атаки російських безпілотників загинули понад 300 мирних жителів, серед них троє дітей. Поранення отримали майже три тисячі цивільних, зокрема 47 дітей.
Ще минулого квітня “Слідство.Інфо” оприлюднило матеріал, що висвітлював, як російські військові полюють на мирних херсонців за допомогою дронів. Ми переповідали основне з розслідування колег і писали про нескінченний терор мешканців Херсонщини у статті “Російські дрони на полюванні”.
Нагадаємо також, що ще влітку 2024 року єфрейтор 10-ї окремої бригади спеціального призначення російських військ Степан Суминін, 2002 року народження, отримав заочну підозру. Як було зазначено у тексті підозри, у травні 2023-го Суминін перебував “на тимчасово окупованій території прибережної частини річки Дніпро Каховського району Херсонської області”. Єфрейтор бригади спецпризначенців керував безпілотником “Mavic”, “спеціально облаштованим для здійснення керованого скидання боєприпасів типу ВОГ-17”. Як підкреслювали правоохоронці, Суминін цілком усвідомлював, що коїть, і розумів наслідки своїх дій, коли прицільно скинув вибухівку на двох мирних людей — чоловіка і жінку, які йшли вулицею села Одрадокам’янка у Бериславському районі Херсонщини. Бойовий запас розірвався — унаслідок чого чоловік отримав мінно-вибухову травму: непроникаюче осколкове поранення передньої черевної стінки, осколкові поранення пальців правої кисті, правої гомілки й правої стопи. Правоохоронці наголошували, що атаковані дроном люди були вдягнені у цивільний одяг, були неозброєні й не мали жодних ознак, за якими їх можна було б зарахувати до комбатантів. Проте Суминін порушив закони та звичаї війни, коли атакував цивільних.
Минулого листопада правозахисники Truth Hounds також презентували дослідження “Кілзона: як російські дрони спустошують правобережжя Дніпра”. За даними дослідників, лише у березні 2025-го Херсон зазнавав приблизно 600-700 атак російських дронів щотижня. У період з березня по травень 2025 року через атаки російських дронів у Херсоні постраждали щонайменше 313 мирних людей.
“Попри відносну простоту дронів ближнього радіуса дії, їхня точність, маневровість і швидкість перетворили їх на зброю, здатну здійснювати високоточні ураження. Водночас результати цього дослідження свідчать, що дрони дедалі частіше використовують не для вибіркових атак на військові цілі, а як інструмент невибіркового насильства чи умисних нападів на цивільне населення”, — зазначали в Truth Hounds й наголошували, що дронові атаки РФ проти цивільного населення “мають систематичний характер і є сталим елементом тактики російських сил”. Характер атак (зокрема регулярні напади на мирних людей, удари по рятувальниках, медиках і волонтерах, так само як і удари по цивільних транспортних засобах) “свідчать про нехтування російськими військовими принципом розрізнення та у багатьох випадках про умисне спрямування ударів проти цивільного населення й цивільних об’єктів”, мовилося в дослідженні. Ми переповідали основне з того, що встановили колеги. Цього травня ми також розповідали про гуманітарну катастрофу, що склалася в окупованих Росією Олешках, Голій Пристані, а також Старій Збур’ївці та Новій Збур’ївці, у тому числі згадували атаки російських дронів.
Життя під дроновим прицілом
Як цього травня зазначили в Офісі Генпрокурора України, правоохоронці реєструють все більше кримінальних проваджень за фактами вчинених Росією атак із застосуванням дронів малого радіуса дії. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували 2427 таких атак, у 2025 році йшлося вже про 6771 кримінальне провадження. Цьогоріч Росія ще більше посилила атаки дронами малого радіуса дії: з січня по квітень 2026-го за фактами таких атак вже було зареєстровано 2010 кримінальних проваджень. Ми докладно розповідали про дроновий терор РФ у статті.
Ще минулого жовтня Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні визнала, що дронові атаки РФ є злочинами проти людяності і воєнними злочинами. Атаки безпілотників малої дальності, здійснені російськими Збройними силами, становлять злочини проти людяності у вигляді вбивств, а також воєнні злочини у формі навмисних нападів на цивільних та об’єкти цивільної інфраструктури. Оскільки ці атаки були вчинені у рамках скоординованої політики, спрямованої на виселення мирних мешканців, вони також становлять злочини проти людяності у формі примусового переміщення населення. Такі напади порушили право на життя та інші фундаментальні права людини, зазначали в Комісії. Докладніше про це читайте у матеріалі.
Цього травня в Моніторинговій місії ООН з прав людини також зазначали, що за перші чотири місяці 2026 року в Україні загинуло й отримало поранення більше людей, ніж за аналогічний період будь-якого з останніх трьох років. В ООН згадували й травневі атаки дронів, зокрема, на медичний персонал. Ми також писали, як минулого жовтня Росія атакувала дронами вантажівки ООН на Херсонщині. Ще минулої весни в ООН згадували прифронтові райони, де мирні люди постійно перебувають під постійною загрозою ударів безпілотників малого радіуса дії. Зокрема, в Моніторинговій місії нагадували, як у квітні 2025-го в Марганці Дніпропетровської області російський FPV-дрон влучив у цивільний автобус, що перевозив працівників на гірничозбагачувальний комбінат. Унаслідок цієї атаки загинуло дев’ятеро цивільних: вісім жінок та один чоловік, а понад пів сотні людей зазнали поранень. “Безпілотник, яким керували в режимі реального часу, давав оператору змогу бачити, що ціль — це звичайний рейсовий автобус. І попри це він став мішенню”, — наголошувала очільниця Моніторингової місії ООН із прав людини в Україні. Ми також писали про цей удар і намагання РФ перекласти відповідальність за нього на українських оборонців. Цього січня ХПГ вчергове розповідала, як Росія полює на цивільних, а запущені нею дрони атакують пасажирський потяг на Харківщині та маршрутні автобуси на Запоріжжі. У лютому 2026-го ми також розповідали, як країна-агресор атакувала автобус з шахтарями на Дніпропетровщині.
Ми також неодноразово писали про вбивства українських надзвичайників, скоєні Росією, у тому числі цього травня, минулого вересня та червня. У лютому 2025-го ми також писали про те, як російські військові атакують українських надзвичайників попри те, що вони захищені Женевською конвенцією.
ХПГ писала й про атаки російських дронів на журналістів, і про вбивство французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, якого минулого жовтня рашисти атакували дроном на Донеччині. Національна антитерористична прокуратура Франції розслідує цей випадок як воєнний злочин. Притулки для тварин, зооволонтери й звичайні мирні люди, які намагалися виїхати на безпечну територію разом зі своїми домашніми улюбленцями, також неодноразово потерпали від атак російських дронів. За наведеними вище покликаннями можна прочитати про деякі з таких випадків.
Ми також писали про те, як у лютому 2025-го Росія атакувала безпілотником з фугасною бойовою частиною укриття Чорнобильської АЕС, наслідки цієї атаки та інші випадки енергетичного та ядерного терору РФ. Як минулого березня наголошував фахівець з ядерної енергетики українського Greenpeace Ян Ванде Путте, “свідомий удар РФ по Чорнобильській АЕС є потенційно одним із найтяжчих воєнних злочинів, скоєних проти України”. Утім, країна-терорист не спинилася на цьому.
Удар по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива
Цього червня через атаку РФ пошкоджень зазнала будівля Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Як повідомляли в “Енергоатомі”, у ніч проти 7 червня російський безпілотник влучив у будівлю приймання контейнерів. На щастя, відпрацьоване ядерне паливо в ній не зберігалося, тож радіаційний стан на майданчику сховища залишався у межах норми.
“Безпілотник влучив у будівлю приймання контейнерів, зруйнувавши основну сходову клітку та південний фасад, а також знищивши офіс, у якому працюють інспектори МАГАТЕ. Поруч у довгостроковому сховищі розміщено 50 контейнерів HI-STORM із відпрацьованим ядерним паливом. Виникла пожежа; наші працівники загасили її власними силами ще до світанку, використовуючи ресурси самого об’єкта. Ніхто не постраждав. Рівень радіації не змінився”, — мовилося в заяві Руміни Велші, Голови Наглядової ради “Енергоатома”.
Як наголошувала пані Руміна, “це був удар Російської Федерації по мирному цивільному ядерному об’єкту, і удар безрозсудний — безрозсудний щодо людей, які перебували на місці, щодо українців, які живуть поблизу, і щодо всіх людей у кожній країні, які зазнали б наслідків у разі радіаційного викиду”.
Голова Наглядової ради також нагадувала, що, відповідно до резолюцій Генеральної конференції МАГАТЕ, збройний напад на ядерний об’єкт, призначений для мирних цілей, порушує як Статут ООН, так і Статут самого Агентства.
“Він порушує кожен із семи незамінних принципів, визначених Генеральним директором МАГАТЕ. А знищення приміщень, де працюють міжнародні інспектори, є також ударом по системі гарантій, на яку спирається весь світ для забезпечення обліку та безпеки ядерних матеріалів”, — зазначала пані Руміна й додавала, що сприйняття таких атак на ядерні об’єкти “як прийнятної складової війни” — в Україні чи деінде — “це не виваженої дипломатії та стриманості”, а “запрошення до катастрофи, яка поки що не сталася”.
