Меню
• Російсько-українська війна   • Події
Марина Гарєєва, 20 листопада 2026

З 73 до 63 кілограмів: Вілен Темер’янов різко схуд в російській неволі

Як зазначало “QIRIM.Media”, нині кримського політвʼязня утримують у лікувально-виправній установі в Урюпінську Волгоградської області РФ. Вілен Темер’янов повідомляв про біль у спині та нирках і пов’язував погіршення свого стану з важким етапом: на початку цього липня його вивезли на етап з Ростовської області. Кримський політбранець також потерпає від низького тиску, подекуди його кидає в жар, а в очах мутніє, коли він різко підводиться.

Вілен Темер’янов. Світлина з архіву “Кримської солідарності”.

Вілен Темер’янов. Світлина з архіву “Кримської солідарності”.

Погіршення стану здоров’я

За даними журналістів “QIRIM.Media”, 41-річний кримськотатарський активіст, громадянський журналіст Вілен Темер’янов різко втратив вагу з 73 до 63 кілограмів. Про це він розповів своїй родині, повідомляли джерела журналістів.

На початку цього липня Темер’янова вивезли з Ростовської області на етап.

Нині пана Вілена утримують у лікувально-виправній установі в Урюпінську у Волгоградській області РФ. В Урюпінську Темер’янов перебуває декілька місяців.

Кримський татарин вже повідомляв про біль у спині та нирках, а медики кололи йому антибіотики. Оскільки раніше Вілен Темер’янов не мав таких проблем зі здоров’ям, він пов’язував погіршення свого стану з “важким етапом”. Рідні політвʼязня також припускали, що він міг втратити вагу через нерви. До арешту Темер’янов важив 90 кілограмів, проте після етапування схуд до 73 кілограмів, зазначали журналісти.

У своєму листі пан Вілен також зауважував, що часто має низький тиск. Ба більше, іноді він перебуває у стані, коли “то кидає в жар, то легшає”. Крім того, кримський татарин повідомляв, що коли він підводиться з ліжка чи навіть стільця, у нього мутніє в очах.

Журналісти також нагадували, що пана Вілена вивезли на етап ще тоді, коли не було апеляції на його вирок. На початку вересня — також до апеляції на вирок — з Ростовської області етапували Едема Бекірова та Екрема Кроша.

За інформацією самого Темер’янова, під час етапу його та інших засуджених “заштовхали до машини”. Через спеку та нестачу кисню пан Вілен знепритомнів. Наглядачі вивели журналіста надвір, де він зміг прийти до тями. Утім, увесь цей час політвʼязень перебував на протязі та змок. Вілен Темер’янов також скаржився на сильний озноб, який турбував його після прибуття до лікувально-виправного закладу. Крім того, журналіст казав про погане харчування.

Непроведена операція

15 червня цього року стало відомо, що незаконно засудженого кореспондента “Кримської солідарності” Вілена Темер’янова повернули до СІЗО-1 у Ростові-на-Дону. До цього Темер’янов місяць перебував у медичному закладі. Як повідомляла “Кримська солідарність”, пана Вілена направили до лікарні для видалення новоутворення на плечі. Утім, як казала дружина Темер’янова, яка покликалася на його адвоката, операція так і не відбулася.

За час госпіталізації політвʼязень встигнув пройти обстеження та здати необхідні аналізи. Російські лікарі взяли матеріал з новоутворення для біохімічного дослідження, однак на момент виписки його результати не були готові… Вілен Темер’янов також потребував комп’ютерної томографії, але для її проходження кримського татарина знову мали б ушпиталити. Цього червня ми розповідали про пана Вілена та інших кримських бранців, які не отримували належної медичної допомоги у російській неволі.

Нагадаємо, що, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує в увʼязненні, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Крім того, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, є порушенням статті 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях (адже це порушує статтю 64 IV Женевської конвенції). Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання.

Передісторія

Як ми  раніше писали, справа “першої Джанкойської групи Хізб ут-Тахрір”, до якої, крім Вілена Темер’янова, потрапили Едем Бекіров, Енвер Крош, Рінат Алієв, Мурат Мустафаєв, Сеітяя Аббозов, розпочалася в серпні 2022-го. Кримських татар заарештували в окупованому Росією Джанкої. Згодом справу щодо Мустафаєва виділили в окреме провадження, а його судили окремо.

Кримським татарам інкримінували причетність до діяльності ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, забороненої в РФ. Зокрема, Енверу Крошу інкримінували організацію діяльності “терористичної організації”. Іншим активістам — участь у діяльності такої організації. Усім фігурантам справи також інкримінували “насильницьке захоплення влади”.

Після обшуків Енвер Крош повідомляв про тортури з боку силовиків, які примушували його ввести пароль від телефону. Під час конвоювання до управління ФСБ Енверу Крошу заламували руки в кайданках, його кидали на підлогу, били, руками закривали рот і ніс, поки чоловік не почав задихатися. Від катувань у Енвера Кроша залишилися синці, різані рани, подряпини й гематоми. Слідчий у справі взагалі не відреагував на факт побиття активіста й не передав матеріали до Військового слідчого комітету.

Після затримання так званий суд помістив фігурантів справи у СІЗО, крім Сеітяя Аббозова. Його за станом здоров’я відправили під домашній арешт.

Основним “доказом” у цій кримінальній справі став аудіозапис розмови за 2015 рік, на якому співбесідники просто говорили про піст і намаз. Адвокат Еміль Курбедінов наголошував, що цей аудіозапис витягли з архівів ФСБ аж через вісім років після того, як відбулася розмова.

При цьому кримські татари просто говорили про намаз, обговорювали, як його здійснювати, та згадували, які з цього приводу існують шаріатські норми.

“Жодних розмов про тероризм й екстремізм, звісно ж, не вели. Це вчергове доводить, який характер мають кримінальні справи [проти наших підзахисних]… Усі ці роки цих людей не переслідували у кримінальному порядку, і вони не становили жодної небезпеки для суспільства”, — наголошував Курбедінов.

На судових дебатах сторона захисту наполягала, що під час “слідства” й “судового процесу” “було виявлено величезну кількість порушень”, з-поміж яких були: фальсифікація доказів, подання доказів, що жодним чином не стосуються справи, порушення під час допиту так званих “секретних свідків”. Еміль Курбедінов підкреслював, що під час обшуків фігурантам справи підкинули заборонену літературу, яка не належить ані їм, ані їхнім рідним (раніше ми неодноразово писали про такі випадки). Ба більше, незалежні експерти встановили, що на книгах, визнаних “речовими доказами”, було близько десяти відбитків пальців різних людей. Утім, з-поміж них не було відбитків самих обвинувачених!

Попри всі ці факти суддя Південного окружного військового суду Тимур Машуков відмовився направити речові докази на додаткову перевірку до Військового слідчого комітету та взагалі не долучив експертне дослідження до матеріалів справи.

У листопаді 2025 року Південний окружний військовий суд призначив Вілену Темер’янову 14 років увʼязнення: з відбуванням перших трьох років у вʼязниці, а решту терміну — у колонії суворого режиму. Енверу Крошу призначили 19 років ув’язнення, Едему Бекірову та Рінату Алієву — по 15 років кожному. Сеітяя Аббозов отримав 13 років ув’язнення. Суд також вирішив, що перші чотири роки Енвер Крош відбуватиме у в’язниці, а решту терміну — у колонії суворого режиму. Іншим учасникам справи суд призначив по три роки в’язниці. Сеітяя Аббозова, який брав участь у процесі через відеоконференцію, взяли під варту в залі Кримського гарнізонного військового суду.


Згідно з висновком Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні при Раді ООН з прав людини, російські суди та підконтрольні РФ “судові органи”, що порядкують на тимчасово окупованих територіях, порушують гарантії справедливого судового розгляду. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні також зазначала, що за роки повномасштабної війни РФ були широко поширені серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, особливо з боку російської влади, що відбувалося фактично за умов безкарності. 

“Члени релігійних груп, які сприймалися як такі, що виступають проти Російської Федерації та її збройного нападу на Україну, зазнавали переслідувань, затримань, були засуджені до позбавлення волі або депортовані. Особливою мішенню стали члени організації ‘Свідки Єгови’ та ‘Хізб ут-Тахрір’, заборонених в Російській Федерації, але законних в Україні”, — наголошувала Моніторингова місія.

поширити інформацію

Матеріал створено в межах проєкту “Seeking Justice for Survivors”, що реалізується ДІГНІТІ – Данським інститутом проти тортур за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Думки, висновки та погляди, викладені в цьому документі, є відповідальністю його авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією ДІГНІТІ та Міністерства закордонних справ Данії.
Подібні статті

• Події   • Російсько-українська війна

Російський суд відмовився звільнити онкохворого Ленура Халілова

Нагадаємо, що в російському ув’язненні Ленуру Халілову діагностували низку захворювань: хронічний гепатит С, гіпертонію другого ступеня, дрібні кісти печінки, кісту лівої нирки, камені в нирках, а також рак печінки. Томографія, яку зробили цього жовтня, показала прогресування первинного вогнища пухлини, а також метастази в лімфовузлах і черевній порожнині... Ленур Халілов потребує хімієтерапії, яку не можуть забезпечити в умовах увʼязнення.

• Події   • Право на життя

Анатолію Кобзарю стрімко гіршає у російській неволі

Політв’язень, в якого цього літа виявили хворобу Меньєра, потерпає від запаморочень, нудоти та головного болю. Він втрачає координацію та рівновагу. У Анатолія Кобзаря погіршуються зір і слух. У нього також нестерпно болять коліна, а ноги стають бордовими, ніби обпечені окропом, повідомляв Кримськотатарський ресурсний центр. У СІЗО №2 окупованого Сімферополя йому не надають належної меддопомоги.

• Російсько-українська війна   • Право на життя

Тяжкохворого політвʼязня Тофіка Абдулгазієва помістили до карцеру

Ба більше, судове засідання, де мали розглянути клопотання про його звільнення за станом здоров’я та яке мало відбутися 22 вересня, вчергове перенесли — цього разу на 26 жовтня, повідомила дружина політвʼязня Аліє Куртаметова.

• Російсько-українська війна   • Події

Кримський політвʼязень Ленур Халілов перебуває у критичному стані

Кримський татарин відчуває нестерпний біль і не може пересуватися. Нагадаємо, що в російській неволі Ленуру Халілову діагностували цілу низку захворювань: рак печінки з метастазами, хронічний гепатит С, гіпертонію другого ступеня, дрібні кісти печінки, кісту лівої нирки та камені в нирках.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвістиПрава людини за ґратами (Український тюремний портал)