
Заздалегідь спланована депортація
Про причетних до депортації днями повідомили Офіс Генерального прокурора України та СБУ.
Як розповіли в Офісі Генпрокурора, цього листопада вдалося встановити причетність ще трьох представниць окупаційних структур Донеччини до депортації 55 українських дітей. Дев’ятьох із них незаконно передали до російських сімей під виглядом опіки. Як наголошувала Служба безпеки України, дітей передали громадянам Росії за сприяння вищого військово-політичного керівництва РФ.
Слідчі встановили, що до організації та вивезення дітей можуть бути причетні колишня очільниця так званої “державної служби у справах сім’ї та дітей ДНР”, начальниця відповідного відділу окупаційної адміністрації Донецька та директорка дитячого соціального центру.
У СБУ уточнювали, що йдеться про сумнозвісну Світлану Майбороду, яка очолювала “держслужбу у справах сім’ї та дітей ДНР”; Олену Вербовську, яка керувала “відділом у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Донецька”, та Тетяну Соркіну — директорку “Дитячого соціального центру адміністрації міста Донецька”.
“Встановлено, що під приводом ‘евакуації’ вони організували депортацію неповнолітніх вихованців захопленого та перейменованого соцзакладу”, — повідомляли в СБУ.
Як зазначали прокурори, депортацію малечі спланували ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, 16 лютого 2022 року очільник нелегітимної квазіреспубліки “ДНР” підписав указ про вивезення населення до Росії. Того ж дня представники РФ записали відеозвернення про масову “евакуацію”, яке оприлюднили 18 лютого.
На виконання цього рішення начальниця профільного відділу затвердила список із 46 вихованців дитячого соціального центру. Своєю чергою директорка закладу організувала вивезення дітей та супроводжувала їх аж до Ростовської області, повідомляли в Офісі Генпрокурора. Згодом дітей розмістили в інтернатах Самарської області РФ, додавали у СБУ.
46 дітей депортували 19 лютого 2022 року — за п’ять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в України. З-поміж незаконно депортованих дітей були шестеро дітей-сиріт, шестеро — позбавлених батьківського піклування, а також 34 дитини, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наймолодшій дитині було всього чотири роки.
“У липні 2022 року, коли жоден із депортованих вихованців не повернувся, а заклад фактично не функціонував, його використали для вивезення ще дев’ятьох дітей”, — додавали в Офісі Генпрокурора. За дорученням керівниці окупаційної служби до центру влаштували ще дев’ятьох дітей, які без медичних показань перебували в закладах охорони здоров’я на окупованій території. 15 серпня 2022 року їх також депортували до Росії.
Місцем перебування всіх 55 дітей визначили спортивно-оздоровчий комплекс “Ромашка” поблизу Таганрога. Жодну дитину з цієї групи ще не вдалося повернути до України.
Своїми діями зловмисниці грубо порушили вимоги статті 49 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє примусове переселення або депортацію осіб під захистом з окупованої території, зазначали в СБУ. Окупаційним “посадовицям” повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (частина перша статті 438 Кримінального кодексу України). Дві підозрювані перебувають під санкціями.
Неостаточні цифри
Загалом упродовж 2026 року ювенальні прокурори Офісу Генерального прокурора вже оголосили 18 підозр за фактами депортації та примусового переміщення 359 українських дітей із Донецького та Херсонського регіонів. Обвинувальні акти щодо 12 осіб були скеровані до суду. З-поміж обвинувачених — представники окупаційної влади та громадяни РФ, зокрема депутати російської Держдуми. Одну особу засудили до 15 років позбавлення волі.
Щобільше, в окремому магістральному кримінальному провадженні розслідують роль вищого політичного керівництва РФ у реалізації політики русифікації, асиміляції та знищення національної ідентичності українських дітей у контексті злочинів проти людяності, зазначали в Офісі Генпрокурора. Загалом українські правоохоронці вже підтвердили незаконне вивезення 827 дітей, а 33 особи отримали підозри.
Наразі до вільної України вдалося повернути 2833 дитини. Це відбулося у межах ініціативи “Bring Kids Back UA” завдяки спільним зусиллям державних органів, міжнародних партнерів та громадських організацій. Утім, у більшості випадків їхній виїзд не був пов’язаний із депортацією чи примусовим переміщенням, зазначали в Офісі Генпрокурора.
Депортації дітей з ТОТ Донеччини в лютому 2022 року
Цього березня українські правоохоронці заочно повідомили про підозри трьом організаторам депортації понад двох сотень дітей з “Донецької школи-інтернату №1”до Росії. Тоді підозри отримали так званий “ексміністр освіти і науки” окупованих частин Донеччини, громадянин РФ Михайло Кушаков, керівник окупаційної “адміністрації” Донецька Олексій Кулемзін і директорка захопленої “Донецької школи-інтернату №1” Ольга Волкова. “16 лютого 2022 року окупаційна влада вже організувала процес так званої ‘евакуації’, а керівникам навчальних закладів наказали підготувати списки дітей. 18 лютого про рішення оголосили та реалізували їх: 213 вихованців інтернату депортували до Росії. Підготовчі накази, видані фактично за шість днів до повномасштабного вторгнення в умовах відсутності активних бойових дій, спростовують російський наратив про ‘екстрений порятунок’ дітей і підтверджують факт примусового переміщення”, — зазначали в Офісі Генпрокурора. 78 з цих депортованих дітей незаконно передали до російських родин.
Минулого листопада підозри оголосили вже згаданому вище Михайлу Кушакову, а також Ігорю Лизову (керівнику окупаційної “адміністрації Амвросіївського району ДНР’”); Оксані Плотницькій (директорці захопленої “Амвросіївської школи-інтернату №4”); Лілії Білик (заступниці директорки цієї ж школи-інтернату) та Ірині Шетелі (очільниці захопленої “Вуглегірської спеціальної школи-інтернату №6”). 19 лютого 2022 року підозрювані організували незаконне вивезення 223-х вихованців Амвросіївської загальноосвітньої школи-інтернату №4 та 11-х вихованців Докучаєвської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №27 до Курської області РФ. Також 19 лютого вони депортували вже до Ростовської області ще 130 українських дітей — вихованців захопленої “Вуглегірської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №6”. 15 березня 2022 року, продовжуючи виконання злочинного умислу й виконуючи завдання Кремля, підозрювані депортували ще трьох вихованців Амвросіївської загальноосвітньої школи-інтернату №4 до Курської області. Як було відомо, 159 українських дітей із вказаних закладів передали під опіку до російських родин… Ми докладно писали про це у статті.
Інші підозри окупаційним посадовцям ТОТ Донеччини
Цього серпня ми також розповідали, що СБУ та Офіс Генпрокурора зібрали доказову базу щодо депортації понад пів сотні дітей із тимчасово окупованої території Донеччини до Московської області у жовтні 2022 року. Підозри оголосили “ексміністру охорони здоров’я ДНР” Дмитру Гарцеву; вже згаданій нами Світлані Майбороді; керівнику загарбаного “Донецького обласного спеціалізованого будинку дитини” В’ячеславу Висягіну та ексдиректору захопленого окупантами “Обласного спеціалізованого будинку дитини” у Макіївці Віктору Гончарову. За даними слідства, восени 2022-го Гарцев та Майборода доручили керівникам окупаційних медичних установ організувати вивезення понад пів сотні малолітніх дітей до Московської області РФ під виглядом “евакуації”. Таким чином представники РФ незаконно депортували 53 дитини. Як повідомляли в Офісі Генпрокурора, Гарцев забезпечив адміністративне оформлення, Майборода координувала транспорт, передачу особових справ і подальше влаштування дітей, а Висягін і Гончаров організували збір дітей і особисто супроводжували їх під час вивезення. Вихованців дитячих будинків спочатку переправляли автобусами із Донецька на територію РФ, а далі — літаком спеціального льотного загону “Росія” — доправили до Москви. Одразу після прибуття дітей російські відомства розпочали оформлення їм документів за законодавством РФ: їм надали російське громадянство, внесли до державного банку даних... Анкети дітей швидко з’явилися на порталі з усиновлення. 28 малолітніх дітей передали під опіку до родин громадян країни-агресора.
У жовтні 2024-го ми також писали про підозри, які оголосили трьом посадовцям нелегітимної квазіреспубліки (“ДНР”), причетним до примусової депортації українських дітей до Росії. Тоді підозри також отримали Світлана Майборода, голова псевдореспубліки Денис Пушилін і його “радниця з прав дітей” Елеонора Федоренко. Підконтрольна Кремлю окупаційна “влада” організувала вивезення групи дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. 19 таких дітей вивезли з Маріуполя. Дев’ять дітей викрали з окупованих Росією міст: Шахтарська та Харцизька. Ще три дитини, яких незаконно депортували до РФ, мешкали у Маріуполі. Після проведення фільтраційних заходів окупанти відправили їхнього батька до Оленівської колонії, а дітей примусово вилучили та вивезли... Спочатку дітей вивезли до окупованого Донецька. Потім автобусами депортували до Ростова-на-Дону, а згодом — літаком — до Москви. Слідчі встановили, що борт, яким організували переліт дітей, належить до спеціального льотного загону “Росія”, що підпорядковується Управлінню справ Президента РФ. Щобільше, попри те, що в дітей були справжні свідоцтва про народження, видані в Україні, їм зробили аналогічні “документи” квазіреспубліки, а згодом оформили російські паспорти та передали до російських прийомних сімей.
Загальний контекст
Ще 2024 року команда Conflict Observatory оприлюднила звіт, де встановила імена 314 дітей, яких незаконно вивезли з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України до Росії у рамках системної російської програми з примусового усиновлення та перевиховання. Дослідники також встановили, що з травня до жовтня 2022 року дітей вивозили з України на російських військово-транспортних літаках. Це відбувалося під безпосереднім контролем адміністрації Президента Росії. До вивезення українських дітей були причетні Повітряно-космічні сили РФ та російська авіація. Крім того, щонайменше дві групи дітей вивозили на літаках адміністрації Путіна у травні та жовтні 2022-го. Більше про це читайте за покликанням.
Вже цього березня Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила доповідь та окремий конференційний документ щодо депортації, переміщення та насильницьких зникнень українських дітей.
“Переконливі докази щодо депортації та переміщення загалом 1205 дітей з п’яти областей України, перевірені Комісією, дозволили їй дійти висновку, що ці дії є злочинами проти людяності та воєнними злочинами депортації та насильницького переміщення дітей”, — мовилося у доповіді Незалежної міжнародної комісії.
З-поміж іншого Незалежна комісія підтвердила депортацію щонайменше 995 дітей з 11 закладів на ТОТ Донеччини та Луганщини, що відбулася незадовго до початку російського повномасштабного вторгнення. У той час як російська влада пояснювала це “евакуацією” через нібито загрозу з боку України, російські війська зосереджували особовий склад і військову техніку біля українського кордону.
Комісія також відмічала, що більшість розслідуваних нею депортацій і переміщень дітей аж ніяк не були тимчасовими, як того вимагає закон під час евакуації. На противагу цьому російська влада на найвищому рівні координувала дії, спрямовані на сприяння довгостроковому розміщенню дітей у РФ. Ба більше, дітям надали російське громадянство, а їхні профілі з’явилися у базах даних про усиновлення або влаштування в прийомні сім’ї. Як наголошували в ООН, незаконні усиновлення зменшують шанси дітей повернутися до рідної країни та возз’єднатися зі справжньою сім’єю.
В ООН також підкреслювали, що загалом Росія депортувала чи перемістила тисячі дітей з України, під приводом “евакуацій”. Окрім того, що, всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права, переселення дітей не були тимчасовими, вагомі причини, пов’язані зі здоров’ям, медичним лікуванням або безпекою (єдині юридично виправдані причини для тимчасової евакуації дітей), аж ніяк не були основним мотивом. Оскільки російська влада не отримувала згоди батьків, законних опікунів чи українських органів влади, вивезення дітей з України не може бути кваліфіковано як “евакуація” в розумінні міжнародного гуманітарного права, зазначала Незалежна міжнародна комісія.
В ООН наголошували, що депортації, переміщення дітей і тривала розлука стали травматичним досвідом як для дітей, так і для їхніх рідних. У своїй доповіді Комісія цитувала матір, що не змогла знайти доньку, яку помістили в заклад у Російській Федерації. “Я досі шукаю свою дочку й страшенно боюся того, що вона може про мене думати і як вона там виживає, де багато людей ненавидять українців”, — казала жінка. Згідно з висновками ООН, 80% дітей досі не повернули на підконтрольну уряду України територію.
Комісія підтвердила, що незаконні депортації та примусові переміщення дітей відбувалися з різних місць на значній частині окупованих Росією територій України, а дітей вивозили за усталеною схемою, що свідчить про масовий і систематичний характер цих дій. Російська влада, включно з Президентом Путіним і підпорядкованими йому структурами, координували практичні аспекти здійснення депортацій і переміщень і подальше переселення дітей до РФ. При цьому влада РФ дотримувалася послідовного й ретельно організованого плану, започаткованого ще до повномасштабного вторгнення в Україну. Як зазначали в ООН, це свідчить про існування заздалегідь впровадженої політики, розробленої на найвищому державному рівні, та дозволяє Комісії дійти висновку, що російська влада вчинила депортації та примусові переміщення дітей, що становить злочин проти людяності. Щобільше, Росія не створила системи, що сприяла б поверненню дітей: неповнолітні та їхні рідні були вимушені самотужки шукати одне одного. Росія вчинила воєнний злочин безпідставного затягування повернення цивільних, зауважувала Комісія. Докладніше про її висновки можна почитати у матеріалі.
Ще у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та Уповноваженої з прав дітей у РФ Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію та примусове переміщення українських дітей. Як зазначили у МКС, існують обґрунтовані підстави вважати, що Путін і Львова-Бєлова несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за вчинені злочини. Ми докладно розповідали, чим це може загрожувати російському диктатору. У квітні 2023-го Парламентська асамблея Ради Європи визнала, що примусова депортація та насильницьке переміщення українських дітей є елементом злочину геноциду. Як мовилося у резолюції ПАРЄ, до злочину проти українських дітей причетний не лише Путін і Львова-Бєлова, а і самопроголошений Президент Білорусі Лукашенко. У 2023 році Харківська правозахисна група представила подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), яке стосувалося переміщення українських дітей на територію Російської Федерації. Подання “Насильницька передача дітей з України до Росії: геноцид” мало на меті переконати Офіс Прокурора МКС, аби той перекваліфікував вже відкрите провадження зі статті восьмої Римського Статуту (“воєнні злочини”) на статтю шосту (“злочин геноциду”). Більше про порушення прав дітей і вчинені представниками РФ і Білорусі злочини проти української малечі можна почитати у рубриці ХПГ — Права дітей.



