Згідно з УЗД, у тяжкохворого політвʼязня Амета Сулейманова, якого Росія нині утримує у “Владимирському централі”, погіршилися показники роботи серця.
Про це “Кримській солідарності” розповіла дружина кримського татарина Ліля Люманова. На початку лютого пані Ліля поїхала до чоловіка у в’язницю на короткострокове побачення.
Після зустрічі Ліля Люманова змогла отримати результати УЗД серця, яке робили її чоловікові ще минулого серпня. Юристці Лілі Гемеджи, яка представляє інтереси Сулейманова, цей документ не видали навіть після скарги до прокуратури. Хоча у регіональному Управлінні Федеральної служби виконання покарань (УФСВП) стверджували, нібито надіслали Гемеджи результати дослідження поштою, захисниця їх не отримувала.
Як уточнила дружина Амета Сулейманова, вона не є медиком, але якщо порівняти передостаннє УЗД серця з останнім, видно, що показники погіршилися:
“Це факт. Більш детально, звичайно, будемо консультуватися з лікарями й потім робити якісь висновки, але його стан це підтверджує”, — казала пані Ліля.
Люманова нагадала, що восени минулого року у її чоловіка під коліном, в районі литок, утворилася гематома розміром приблизно у п’ять сантиметрів. Згідно з виписками з медичної карти, які дружина зрештою змогла отримати, лікар назвав гематому “плямою синього кольору” та прописав гепаринову мазь. Ліля Люманова назвала таке призначення лікаря “абсурдним”. Вона також звернула увагу на те, що в медичній картці її чоловіка не було жодних згадок ані про тромбоутворення, ані про проблеми з венами.
Вже після отримання документів дружина політвʼязня проконсультувалася з цивільною лікаркою, яка встановила, що це був тромб. Ба більше, навіть гепаринову мазь, яку Амету Сулейманову прописав російський лікар, дружина змогла відправити поштою тільки з третьої спроби.
Раніше Ліля Люманова повідомляла, що з Владимира ліки двічі поверталися з написом: (рос.) “Нє положєно”. За словами дружини політвʼязня, їй так і не вдалося з’ясувати, чому препарати відправляли назад, а гематома (за цей час без лікування) розсмокталася сама.
“І тромб, і високий тиск, який його продовжує турбувати, вказують на погіршення стану. Всі препарати, ліки, які я йому надсилаю, — суто для підтримки організму. Це — не лікування, я завжди говорила і кажу. Всі симптоми — це знак організму, що потрібно вирішувати щось більш глобально”, — наголосила дружина політвʼязня. Торік ми писали, що в Амета Сулейманова тиск сягав 220-230 міліметрів ртутного стовпчика та міг ще підвищуватися.
Ліля Люманова також розповіла правозахисникам, що питання про операцію, дозвіл на яку вона з чоловіком запитували ще влітку 2024 року, досі висить у повітрі.
“Все глухо, ніяких просувань немає. Кажуть, що подали заяву до Москви й чекають. Чергова відмовка”, — ділилася дружина кримського татарина.
Правозахисники нагадали, що лише наприкінці жовтня 2024 року дружині стало відомо, що Амета Сулейманова зняли з черги на операцію на серці. Виявилося, що це сталося ще в кінці 2021 року з ініціативи окупаційного МОЗ Криму. Сім’ю про це тоді навіть не повідомили. Коли Амет довідався, що його зняли з черги, він звернувся до начальника медичної частини з проханням щодо проведення операції. Натомість йому відповіли, що у вʼязниці очікують на “відповідь з Москви”.
Операції кримський татарин чекав щонайменше кілька років: до затримання у 2020 році чоловік планував зробити її в Києві. Утім, після затримання Амет Сулейманов став у чергу в Криму, аби встигнути прооперуватися, поки перебуває під домашнім арештом.
Ще до новини про зняття з черги на операцію, влітку 2024 року, Ліля Люманова зверталася до адміністрації вʼязниці у Владимирі й просила якомога швидше прооперувати чоловіка.
“Якщо операцію не зробити зараз, навантаження піде на другий серцевий клапан і міняти потрібно буде вже не один, а два [клапани]”, — зазначала дружина політвʼязня.
Російські медики запевняли, що направили запит на операцію до московського кардіохірургічного центру і чекають відповіді від нього. Однак з того часу, через півтора року, відповідь з Москви так і не надійшла.
Торік стало відомо, що у Амета Сулейманова стався другий за час увʼязнення гіпертонічний криз. Політвʼязня також турбували висипи на тілі, що супроводжувалися сильним свербежем, і проблеми з зубами, через які він був змушений їсти тільки м’яку їжу. У російській вʼязниці лікарі пропонували Сулейманову лише видалення, а не лікування зубів.
Амет Сулейманов казав і про погіршення зору — восени 2024 року лікарі діагностували у журналіста ангіопатію сітківки (ураження судин сітківки, при якому порушується її кровопостачання). Без лікування ангіопатія може призвести до сліпоти. Юристка Ліля Гемеджи зазначала, що проблеми із зором у Сулейманова викликані “постійно високим тиском”.
Перший гіпертонічний криз стався у політвʼязня у травні 2024-го року. Ми писали, що через високий тиск у Амета Сулейманова були постійні кровотечі з носа, запаморочення, задишка. Ще восени 2024 року пані Ліля казала, що чоловіку гіршає в російській неволі. При цьому хоча політвʼязень отримував препарати від болю в серці та від тиску, він не отримував препаратів для підтримки печінки, а також не отримував ліків, що розріджують кров. Спочатку російські лікарі видавали йому розріджувальні препарати, проте невдовзі припинили. Чим це було обумовлено — лікарі не повідомили…
Нагадаємо, що, крім серцевих захворювань, у Амета Сулейманова є інвалідність, проте у 2015 році окупанти зняли цю інвалідність, бо кримський татарин відмовився від операції в Москві — тоді Амет Сулейманов отримував систематичне лікування в лікарні Києва і планував проводити операцію під наглядом свого постійного лікаря.
Передісторія
Амет Сулейманов — кримський татарин, якого засудили разом з фігурантами “третьої Бахчисарайської групи” у справі щодо членства в політичній партії “Хізб ут-Тахрір”.
22 жовтня 2019 року співробітники окупаційної “поліції” затримали Амета Сулейманова на Керченському мосту (траса Новоросійськ – Керч), коли він повертався до Криму з судового процесу, що відбувався у Південному окружному військовому суді у політично мотивованій справі щодо мешканця Криму. Проте тоді за кілька годин Амета Сулейманова відпустили.
Утім, у березні 2020-го ефесбівці прийшли до Сулейманова з обшуком і затримали чоловіка. Підконтрольний Москві окупаційний “суд” у Сімферополі постановив призначити Сулейманову запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, під яким він і перебував упродовж усього судового розгляду. Спочатку кримського татарина вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, проте пізніше дозволили виступати через відеозв’язок з Кримського гарнізонного військового суду. Утім, навіть у таких умовах Сулейманову було важко витримувати судові засідання. Іноді їх доводилося переривати, аби кримський татарин міг відвідати лікаря.
Південний окружний військовий суд — попри численні заяви захисту про стан здоровʼя Сулейманова — вирішив відправити його до колонії суворого режиму на 12 років. Його захисниця Ліля Гемеджи казала, що такий вирок є смертельним.
“Засудили його до смерті. Ув’язнення в тюрмі для людини з таким діагнозом — це цинізм”, — наголошувала юристка.
Загальний контекст
Раніше ми вже розповідали, як управління Федеральної служби виконання покарань по Камчатському краю РФ не надавало медичних даних щодо здоров’я тяжкохворого політв’язня Сервета Газієва й заявляло, нібито кримський політвʼязень не має інвалідності другої групи. Цього січня ми також згадували, як у нього відібрали ліки під час перевірки в російській колонії та не надавали нормального лікування… Ми також писали, як незрячого Олександра Сізікова повернули до вʼязниці попри те, що його захворювання (сліпота) перешкоджає відбуванню покарання. Розповідали, що російський суд відмовив тяжкохворому Яшару Шихаметову у звільненні, хоча його хвороба також є у списку тих, що перешкоджають ув’язненню. Писали про Тофіка Абдулгазієва, якому діагностували злоякісну пухлину головного мозку, та Ленура Халілова, якого наприкінці минулого року повернули до виправної колонії №1 в Архангельську попри те, що він має рак печінки та низку інших важких хвороб… Минулого липня Представництво Президента України в Криму повідомляло, що станом на той час щонайменше 60 бранців РФ потребували невідкладного лікування. ХПГ неодноразово розповідала, як Росія порушує невіднятне право на життя громадян України. Докладніше про це можна почитати у нашій рубриці.
Правовий вимір
При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя.
Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини.
