MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

Відновлення і реабілітація після полону — Уряд ухвалив постановуЗвільнення від відбування покарання за станом здоров’яВійна проти пам’яті — як росіяни руйнують пам’ятники та меморіали в Україні В эвакуацию я поехал в одних штанах, сапогах, курточке и с документамиДосягнення цілей — це правильні питанняПолітика надання грошової або гуманітарної допомоги жертвам воєнних злочинів Обіцяв повернути з полону та розшукати зниклих безвісти оборонцівПропутінські заклики та війна проти українського збіжжяСім місяців під землею та півстоліття на повернення викрадених дітей — підсумки тижня Понад 113 тисяч воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення РФДва роки повномасштабної російсько-української війни: Харківська областьСтроковиків демобілізують — депутати ухвалили законПравоохоронці розслідують 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 українських військовополонених ‘Сосед еще был жив и звонил внучке, чтобы она достала его из-под завалов’, — житель Бородянки Екологічна катастрофа у Харкові, вбивство полонених, ціна відбудови — підсумки тижня Российско-украинская война: что такое фильтрация?Російсько-українська війна: що таке фільтрація?Російські військові розстріляли українських військовополонених у Веселому та в Авдіївці Християни та митці проти війни. Дайджест російських протестівСпадкування під час воєнного стану

Медіа-профспілка та Національна спілка журналістів виробили спільні критерії реформування ЗМІ

14.11.2006    джерело: www.imi.org.ua
Вони погодилися під час реформування відстоювати редакційну незалежність, свободу слова та вільний доступ до інформації; передачу права власності на приміщення, друкарні та інше майно у медіа-галузі від держави журналістам та тим, хто працює у ЗМІ та ін..

Національна спілка журналістів України та Незалежна Медіа-профспілка України виробили спільне бачення реформ комунальних та державних засобів масової інформації. Відповідний документ був погоджений за підсумками Міжнародної конференції, що закінчилася сьогодні. „Підписавши заяву, ми домовилися координувати зусилля для досягнення задекларованого”, - каже Михайлина Скорик, голова Медіа-профспілки в Києві.

Зокрема, від імені двох організацій Ігор Лубченко та Сергій Гузь погодилися під час реформування відстоювати редакційну незалежність, свободу слова та вільний доступ до інформації; передачу права власності на приміщення, друкарні та інше майно у медіа-галузі від держави журналістам та тим, хто працює у засобах масової інформації; соціальні гарантії; право на створення професійних журналістських організацій; перетворення державного радіо та телебачення у суспільне мовлення.

Учасники конференції також відзначили, що вони „стурбовані станом свободи слова в Україні, утисками прав журналістів та тиском на редакції видань органами державної влади і місцевого самоврядування».

Далі – текст заяви повністю:

СПІЛЬНА заява учасників Міжнародної конференції з реформування медіа

Київ 10-11 листопада 2006
Учасники конференції стурбовані станом свободи слова в Україні, утисками прав журналістів та тиском на редакції видань органами державної влади і місцевого самоврядування. Констатуємо той факт, що в Україні затягують виконання Плану обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи щодо «умов забезпечення плюралізму у висвітленні ЗМІ процесів та подій, що відбуваються в Україні та за її межами».
Журналісти України постали перед перспективою майбутньої реформи ЗМІ, зокрема роздержавленням. Учасники конференції дійшли висновку, що у цьому процесі ми висуваємо такі вимоги:
- Редакційна незалежність, свобода слова та вільний доступ до інформації;
- Передача права власності на приміщення, друкарні та інше майно у медіа-галузі від держави журналістам та тим, хто працює у засобах масової інформації;
- Соціальні гарантії, відповідно до яких журналісти, на котрих вплинуть результати реформування, мають право на соціальний захист, відповідно до законодавства, в тому числі у частині пенсійного забезпечення тощо;
- Право на створення професійних журналістських організацій;
- Встановлення контролю за дотриманням права на колективні переговори та права на укладання трудових угод;
- Прозорість оплати: «чорні зарплати» мають бути легалізовані;
- Єдина національна етична система – встановлена та гарантована самими журналістами;
- Запровадження інституту незалежного прес-омбудсмена;
- Безпека журналістів при виконанні їхніх службових обов’язків як у редакції, так і за її межами;
- Гарантоване професійне навчання;
- Перетворення державного радіо та телебачення у суспільне мовлення
- Мораторій на кадрові зміни творчих працівників, зокрема звільнення редакторів у процесі підготовки до роздержавлення.
- Створення координаційної ради з контролю за процесом роздержавлення.
Учасники погодилися вийти із пропозицією до Кабінету Міністрів та Верховної Ради про накладення мораторію на відчуження майна редакцій співзасновниками (владою) до прийняття Закону про роздержавлення, на вихід із співзасновницта та створення нових владних газет.
Дві організації – Національна спілка журналістів України та Національна медіа-профспілка України – координуватимуть свої зусилля у досягненні задекларованих цілей

Від імені НСЖУ Від імені НМПУ

Ігор ЛУБЧЕНКО Сергій ГУЗЬ

Прес-служба Медіа-профспілки

 Поділитися