пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200607
01.03.2006 | Олександр Северин
джерело: maidan.org.ua

Тези виступу перед делегацією ПАРЄ (28.02.06)

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Проект закон України Про порядок організації і проведення мирних масових заходів та акцій в Україні .

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту внесення змін до «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073)

Проект Закону України «Про вимушених переселенців» (оновлено)

Проект Конституції України (2012) із постатейними коментарями

Український конституційний проект: сподівання versus реальні можливості?

ПРОСЛУШИВАНИЕ ТЕЛЕФОНОВ В МЕЖДУНАРОДНОМ ПРАВЕ И ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ ОДИННАДЦАТИ ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАН(ВЕЛИКОБРИТАНИЯ, ГЕРМАНИЯ, ФИНЛЯНДИЯ, ФРАНЦИЯ, ШВЕЙЦАРИЯ, ШВЕЦИЯ, ВЕНГРИЯ, ПОЛЬША, РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ, РУМЫНИЯ, УКРАИНА)

Коментар до проекту Кримінально-процесуального кодексу України [1]

Виклад фактів №2. Міжнародний білль про права людини

   

Як умовою демократії є відповідальна і прозора влада, так умовою існування такої влади є прозоре і законне обрання нацією до владних інституцій відповідальних людей та відповідальних політичних сил.

Як свідчить практика останніх 10-ти років, непрозорий спосіб побудови та функціонування влади спричинив ганебні оборудки з державним майном, фінансами та землею. Закрита, непрозора влада є зручним інструментом не тільки для незаконного збагачення купки людей, але і для зведення особистих рахунків. Можна сказати, що формулою функціонування державної влади за системи, що бере початок ще з совєцьких часів і потім розбудовувалася за режиму Кучми-Януковича-Медведчука є: «Влада – Гроші – Влада’- Гроші’ – Влада» – Гроші»....». Дурна нескінченість. Влада у руках псевдо-"еліти" стає товаром. Розірвати цей ланцюг – основна задача суспільства, котре хоче бути громадянським суспільством.

На цій зустрічи я представляю як Харківську правозахисну групу, так і Альянс громадянських активістів «Майдан». Ми наголошуємо на нагальній необхідності побудови в Україні прозорої влади. Громадяни мають право знати, чому те чи інше державне питання вирішено саме у такий спосіб. Громадяни мають право знати, які наслідки матиме ухвала та впровадження у життя того чи іншого рішення. Громадяни мають право не боятися влади. А для того вони мають її розуміти. А для того влада має навчитись бути зрозумілою для людей. Інакше, всі декларації про підконтрольність влади народу так і залишаться порожніми балачками та обіцянками.

Народ може контролювати владу тільки будучи поінформованим про її діяльність, а формувати, обирати владу - тільки будучи належно поінформованим про справжні наміри і справжній потенціял політичних сил, учасників виборчої кампанії. Котра є, власне, тендером на отримання народної довіри.

Наступні вибори – перші за часів незалежности вибори за пропорційною системою за задумом мали стати нарешті виборами не персоналій, а ідей і програм. Мали, але слід визнати, що на практиці це є вельми проблематичним внаслідок проблематичної поінформованости виборця щодо реальних і навіть декларованих намірів політичних сил.

Проводячи за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проект «Усвідомлення вибору» щодо моніторингу передвиборчих обіцянок 15-ти найпотужніших політичних сил, передвиборчої активности цих сил і відповідного інформування виборців про це, ми мусимо констатувати існування великої вірогідности, що значною мірою обиратимуть не розумом, а знов-таки очима, вухами і лише у найкращому випадку щирим серцем.

Чинниками цього є:

– інерція мислення виборця, звиклість і відсутність навичок раціонального вибору,

– демагогічність передвиборчих кампаній та їхніх гасел і месіджів,

– нездатність політичних сил сформулювати чіткі і, передусім, конкретні програми. Популізм передвиборчих програм, при тому, що саме передвиборчі програми є основним офіційним, легітимізованим державою месіджем учасників перегонів до виборців.

Аналіз передвиборчих програм, офіційно переданих до Центральної виборчої комісії, демонструє, що теза «що робити» дуже рідко супроводжується належним поясненням «як робити», «що саме робити»? Відчувається з боку учасників виборчих перегонів як брак системного бачення проблем, так і дефіцит чітких пропозицій щодо рішень цих проблем.

Так, стосовно проблем забезпечення рівного доступу громадян до правосуддя, подолання корупції у судовій системі більшість політичних сил обмежуються формулюваннями на кшталт «реформування судової системи», не пояснюючи, що саме (які системні кроки, впровадження яких механізмів тощо) вони мають на увазі.

Аналогічне спостерігаємо стосовно, наприклад, пенсійної системи – єдиним спільним знаменником є намір підвищити пенсії, однак у жодній програмі навтіь побіжно не згадується про механізми гарантування державою фінансової спроможності пенсійного фонду, про питання прозорості його функціонування та звітності перед громадянами. Тож, на жаль, скоріше за все (тим більш, враховуючи ймовірний склад нового парламенту) будуть продовжуватися спроби направити на підвищення пенсій доходи від чергової приватизації.

Те ж саме – стосовно податкової політики. Виборчі програми обмежуються загальними фразами про податкову реформу, не кажучи вже про відсутність підготовлених та оприлюднених законопроектів.

Не спостерігається конкретних обґрунтованих пропозицій, планів стратегій і у сфері культури, окрім поодиноких тез про сприяння книговидавництву, розвитку ЗМІ, туризму та культури на селі, загальних тез про збільшення бюджетного фінансування. Існує тенденція кількох сил до обмежувального регулювання тих проявів в культурі, які ці сили вважають «аморальними» або «шкідливими». Це ж стосується і питання про забезпечення доступу до якісної і доступної освіти – достатньо обіцянок, нестача конкретики.

Дуже показовим у плані невідповідности реальних дій, історії парламентського голосування та декларованих політичних програм є ставлення політичних сил до проблеми депутатської недоторканности, котра має доволі широкий резонанс у суспільстві. Питання скасування депутатської недоторканности, передусім – неконституційно запровадженої недоторканности депутатів місцевих рад, є постійною темою активного передвиборчого піару, але при цьому переважна частина провідних політичних сил у програмах на цю тему не каже просто нічого. При цьому це не заважає декотрим надактивно піаритися, намагаючись подати себе в якости основного борця, хоча вони голосували у ВРУ за запровадження недоторканности. Інші ж наголошують на т.зв. «відмові» їхніх депутатів і майбутніх депутатів від недоторканности, попри те, що чудово розуміють юридичну нікчемність цього кроку. І тим, й іншим чином виборець уводиться в оману.

Повертаючись до програм – у спостерігача підчас складається враження, що вони складені спеціяльно максимально неконкретно, щоби у подальшому, передусім під час наступної виборчої кампанії, уникнути звинувачень і відповідальности за невиконання обіцянок, позаяк інший варіянт пояснення є взагалі сумним – надати належних конкретних і зрозумілих формулювань вони просто не здатні.

Якими ж бачаться у цьому контексті небезпеки для висліду цих виборів?

Одразу наголошу, що на мою думку такою загрозою не є можливий розпуск Верховної Ради України Президентом, навпаки, це може стати благом для суспільства, враховуючи і вірогідну наявність «легітимізованих» т.зв. «політреформою» підстав і ймовірність обрання малоздатного до конструктивної і відповідальної роботи складу законодавчого органу.

Перша небезпека – це дуже сумнівна компетентність майбутніх законотворців: у списках іде велика кількість людей, набраних просто в якости обличчя, голосу тощо, або ж просто за принципом особистих стосунків, земляцтв тощо. Людей, котрі нічого позитивного не можуть у законодавчу владу принести за визначенням. Не кажучи вже про осіб, суцільно скомпрометованих, або ж, так би мовити, загадкових для суспільства як, наприклад, дехто у списку Партії регіонів. Для прикладу – знакова людина, котра перебуває у першій десятці, починаючи розповідати свою біографію з бідного дитинства, продовжує тим, що надалі він заснував банк. Що ж було між тим – суспільству невідомо.

Друга небезпека – нездатність політичних сил відповідально ставитися до себе і, відтак, до своїх обіцянок. Нема підстав вважати, що щось радикально змінилося і що велика частина учасників кампанії йде до влади задля відповідальности за майбутнє країни, а не за владою заради влади, владою заради грошей.

Такі небезпеки уможливлюються відсутністю у суспільства досвіду відповідально ставитися до вибору, себто усвідомити свої конкретні і реальні інтереси, раціонально вибирати тих, хто здатен їх реалізувати, аналізуючи програми і політичну кредитну історію.

Це треба намагатися виправити вже щодо цих виборів, але часу залишилося дуже небагато.

На це мають бути спрямовані зусилля як влади, так і неурядових організацій.

Під час обговорення доповідач ПАРЄ Г.Северінсен сказала, що вважає позитивним досвідом існуючу у деяких країнах практику, коли під час голосування виборець може не тільки проголосувати за певну політичну силу, але і викреслити окремих осіб зі списку, висловивши негативне ставлення саме до них. Мені залишалося тільки підтримати це і попросити донести цю ідею до владних кіл в Україні.

01-03-2006

Схожі повідомлення

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало судовий позов проти Алли Тютюнник, Голови Херсонського обласного фонду милосердя та здоров’я та члена правління Української Гельсінської спілки з прав людини, а також громадсько-політичного незалежного тижневика „Вгору", що видається правозахисниками, про захист ділової репутації, спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди

Закон України «Про люстрацію в Україні» (оновлено)

Проект закон України Про порядок організації і проведення мирних масових заходів та акцій в Україні .

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту внесення змін до «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» (затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073)

Проект Закону України «Про вимушених переселенців» (оновлено)

Проект Конституції України (2012) із постатейними коментарями

Український конституційний проект: сподівання versus реальні можливості?

ПРОСЛУШИВАНИЕ ТЕЛЕФОНОВ В МЕЖДУНАРОДНОМ ПРАВЕ И ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВЕ ОДИННАДЦАТИ ЕВРОПЕЙСКИХ СТРАН(ВЕЛИКОБРИТАНИЯ, ГЕРМАНИЯ, ФИНЛЯНДИЯ, ФРАНЦИЯ, ШВЕЙЦАРИЯ, ШВЕЦИЯ, ВЕНГРИЯ, ПОЛЬША, РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ, РУМЫНИЯ, УКРАИНА)

Коментар до проекту Кримінально-процесуального кодексу України [1]

Виклад фактів №2. Міжнародний білль про права людини

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори