пошук  
версія для друку
Періодика › Бюлетень "Права Людини"200617
20.06.2006 | Юрій Чумак, ХПГ

У Харкові намагаються «лікувати» медицину

   

Проблемам, з якими стикаються міські медичні установи та їх працівники була присвячена прес-конференція начальника Харківського управління охорони здоров’я Олександра Галацана, що відбулася 16 червня.

Захід тривав близько години, але основним його рефреном був вислів пана Галацана: «без реальної матеріальної підтримки комунальний сектор системи охорони здоров’я існувати не може», – тези на підтвердження якого лунали протягом всієї прес-конференції. «Система охорони здоров’я в нашій країні єдина не реформована, залишається на бюджетному принципі фінансування і отримує лише близько половини необхідних ресурсів від мінімальних розрахункових», – повідомив Олександр Галацан. У 2006 році загальна сума консолідованого бюджету охорони здоров’я міста Харкова склала 270 млн. гривень.

З цих грошей 76% складає заробітна платня, 10% – оплата за енергоносії, 7% – інші витрати (вивіз сміття, оплата послуг зв’язку тощо) і лише 7% йде на забезпечення хворих медикаментами, харчуванням і власне на розвиток лікувальних установ.

Особливо критичною є ситуація із забезпеченням хворих на цукровий діабет усіма видами інсулінів. Всього на придбання інсуліну в 2006 році з держбюджету планувалося виділити 7 млн. грн. З цієї суми на сьогодні Харків одержав тільки 700 тисяч. «Ми продовжуємо працювати з Міністерством охорони здоров’я, і я упевнений, що ця робота приведе до певного результату», – підсумував Олександр Галацан.

Крім ресурсів держави, місто знаходить гроші на інсулін і в міськбюджеті. На сесії, яка відбулася 31 травня, були заплановані 570 тис. на цільову матеріальну допомогу тим хворим, які не можуть придбати інсулін самі. Видача матеріальної допомоги проводитиметься на підставі висновків і жорсткого контролю лікарів-ендокринологів. За словами Олександра Галацана, на інсулін на одного хворого необхідно витрачати від 1 до 2 тис. грн. щомісяця.

Оголошення 2007 року в Харкові роком охорони здоров’я – це крок у правильному напрямку на шляху до поліпшення медичного обслуговування населення, вважає Олександр Галацан. У числі першочергових завдань, що намічено виконати вже цього року, виділяються створення міського центру гемодіалізу, заміна приміщення спеціалізованої клінічної лікарні №30 та реформування служби і лікарні швидкої допомоги.

1. Відкриття міського центру гемодіалізу планується у Харкові до Дня міста.

На сьогодні в Харкові проживає 178 чоловік з хронічною нирковою недостатністю. Цим людям життєво необхідно 2-3 рази на тиждень проходити процедуру гемодіалізу.

Реальну допомогу отримують лише 58 харків’ян на базі відділення обласного нефроурологічного центру за умови чотиризмінної роботи апарату «штучна нирка». Створюваний на базі міської клінічної лікарні № 25 центр гемодіалізу допоможе зберегти життя ще 120 жителям нашого міста, 60% яких працездатного віку. Утримання центру обходитиметься міському бюджету в 4-5 млн. гривень щорічно. Урочисте відкриття установи планується до Дня міста – 23 серпня 2006 року.

2. Спеціалізована клінічна лікарня №30 планує переїзд.

Перед багатьма медичними установами сьогодні гостро постало питання заміни приміщень, відзначив начальник Харківського міського управління охорони здоров’я. Зокрема, спеціалізована клінічна лікарня № 30 розташована в будівлі майже сторічного віку.

Для цієї лікувальної установи вже підібрано приміщення по Московському проспекту, 195. Весною 2006 року будівлю було передано в комунальну власність, зараз вирішується питання з оформленням землевідведення. Потім буде проведений капітальний ремонт (заміна систем опалювання, водопостачання, каналізації) і через 2-3 роки без зупинки процесу прийому хворих поетапно отоларингологічна лікарня переїде в нове приміщення. Планова вартість ремонтних робіт – 10 млн. гривень.

3. Тема роботи швидкої допомоги останнім часом  у Харкові є провідною.

На думку Олександра Галацана, нездоровою є ситуація, за якою хворому, що тільки-но потрапив до лікарні швидкої допомоги, медперсонал пропонує придбати певний перелік ліків та матеріалів. Це викликано недостатнім фінансуванням служби швидкої допомоги, яка отримує лише 49-50% від мінімально необхідних ресурсів. При цьому, з загальної суми в 52 млн. гривень, 13 млн. виділяється на автобазу (що теж явно недостатньо), яка є окремою юридичною особою. У міському центрі медицини катастроф, функцію якого в Харкові виконує клінічна лікарня швидкої допомоги, яку ще називають «4-а нєотложка», на харчування одного хворого виділяється лише до 2-х гривень на день, на лікування – до 6 гривень. Звісно, що на такі кошти ані годувати, ані лікувати якісно неможливо.

Такий невеликий обсяг асигнувань викликаний тим, що лікарня перебуває у комунальній власності та фінансується з міського бюджету. При цьому на заклади охорони здоров’я, що є державною власністю, коштів виділяється на порядки більше. З цієї хибної ситуації поступово виходять – на 2007 рік передбачено збільшити фінансування 1 койко-дня у 4-й лікарні до 15 гривень.

Також Олександр Галацан повідомив, що за існуючими нормативами машина швидкої допомоги повинна дістатися до хворого на виклик не більше, ніж за 15 хвилин. Через те, що в центрі Харкова немає підстанції швидкої та через численні «пробки», що стали останнім часом буденністю «першої столиці», ці нормативи нерідко не виконуються. Як вихід, планується  в нинішньому приміщенні служби центральної диспетчерської швидкої допомоги по вулиці Червоножовтневій протягом найближчих декількох місяців розмістити додаткову одинадцяту підстанцію швидкої допомоги на 5-6 бригад, яка обслуговуватиме центр міста. Центральна диспетчерська буде переведена на один з поверхів корпусу 26 клінічної лікарні. А сама служба швидкої допомоги через декілька тижнів отримає 10 нових автомобілів типу «Соболь», які є більш зручними для пацієнтів та лікарів, ніж «Газелі», що зараз використовуються.

На питання журналіста «Прав людини» щодо долі горезвісного наказу № 114 «Про зміни в організації виробництва і праці та наступне звільнення співробітників психіатричних та неврологічних бригад швидкої медичної допомоги», що був виданий колишнім головним лікарем міської лікарні швидкої допомоги у лютому 2006 року, пан Галацан зазначив, що цей наказ є помилковим та самочинним. Дію цього наказу Харківським міським управлінням охорони здоров’я призупинено, бригади швидкої медичної допомоги не скорочені.

Питав я також і про можливе реформування системи служби швидкої допомоги, яку, за прикладом Києва, Львова і багатьох інших міст можна було б розділити на дві відокремлені юридичні структури – стаціонар-лікарню та станцію швидкої допомоги, що дозволило б позбавитись залишкового фінансування останньої. Однак Олександр Галацан заперечив, що за існуючої у Харкові системи функціонування, безпосередньо станція швидкої допомоги фінансується за залишковим принципом. Начальник Харківського управління охорони здоров’я заявив, що «розділяти, руйнувати той єдиний механізм, що склався в Харкові в системі роботи швидкої допомоги, не планується». І при цьому додав: «принаймні – найближчим часом».

 

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори