пошук  
версія для друку
31.01.2007 | Георгій Кобзар

Вороття до цензури в Україні не буде

Схожі повідомлення

Всеволод Речицький. На захист поганого смаку

Артикль 19: Коментар до законопроекту України Про внесення змін в деякі закони України як результат парламентських слухань Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні

Директиви Адміністрації Президента — це підступна форма цензури, такий висновок Звіту Human Rights Watch про свободу слова в Україні.

Цензура заборонена. Запобіжником повинна бути журналістська етика

Машина по дискредитации страны

Кампания против цензуры в Интернете

Три літери для української журналістики або чи настане перезавантаження «четвертої» влади?

Мэр Киева Леонид Черновецкий вводит жесткую цензуру

Нас не должны любить. Нас должны остерегаться

Комісія з журналістської етики: позбавлення акредитації кореспондента «Комерсант-Україна» в Харкові - переслідування за критику

   

25 січня 2007 року на порядок денний сесії ПАРЄ було винесено питання про безпеку життя та свободи висловлювання журналістів. Із доповіддю про ситуацію зі свободою слова в Україні виступила народний депутат України, журналіст Ольга Герасим’юк.

Як повідомляє «Телекритика», Ольга Герасим’юк у своїй доповіді згадала декілька випадків, які характеризують стан свободи преси в Україні. Зокрема, про становище регіональних журналістів, які є найменш захищеними, та про напади на них, що правоохоронні органи зазвичай розглядають як факти хуліганства.

«Хоча загалом, свобода слова у нас є, і Президент, який на собі відчув дію темників та грифу «уникати згадки у новинах», гарантуватиме, що повернення цензури не буде», – наголосила Ольга Герасим’юк.

Хоча з приходом до виконавчої влади старої еліти з’явилися певні ризики повторення цих рецидивів. У своїй доповіді пані Герасим’юк згадала резонансний випадок, коли народний депутат Олег Калашников напав на знімальну групу телеканалу СТБ. 19 грудня український парламент ухвалив резолюцію щодо дій пана Калашникова. Однак реальних результатів ні для тієї групи журналістів, ані для Калашникова поки що немає.

Ольга Герасим’юк зауважила, що її не може не засмучувати те, що дуже довго розглядаються резонансні справи про вбивства українських журналістів. Це стосується не тільки справи Гонґадзе. «Наприклад, 7 липня в Луганську Апеляційний суд ухвалив рішення засудити п’ять осіб, які брали участь у вбивстві Ігоря Александрова, строком від 2,5 до 15 років ув’язнення. Але Генеральна прокуратура поки що відхилила це рішення», – зазначила народний депутат.

Втім, на її думку, не все так погано у вітчизняному медіа-просторі: «Але, ми переживаємо яскравий час у розвитку сучасної української журналістики. Ми продовжуємо виробляти механізми протидії тиску на журналістів, ефективної роботи редакційної політики. І є сподівання, що вороття назад до цензури в Україні не буде».

 

Схожі повідомлення

Всеволод Речицький. На захист поганого смаку

Артикль 19: Коментар до законопроекту України Про внесення змін в деякі закони України як результат парламентських слухань Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні

Директиви Адміністрації Президента — це підступна форма цензури, такий висновок Звіту Human Rights Watch про свободу слова в Україні.

Цензура заборонена. Запобіжником повинна бути журналістська етика

Машина по дискредитации страны

Кампания против цензуры в Интернете

Три літери для української журналістики або чи настане перезавантаження «четвертої» влади?

Мэр Киева Леонид Черновецкий вводит жесткую цензуру

Нас не должны любить. Нас должны остерегаться

Комісія з журналістської етики: позбавлення акредитації кореспондента «Комерсант-Україна» в Харкові - переслідування за критику

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори