пошук  
версія для друку
28.06.2012

«Злочини на ґрунті ненависти в Україні: 2011–2012» – м. Херсон (+ВІДЕО)

   

25 червня в місті Херсоні, в конференц-холл «Конгрес» пройшла прес-конференція «Злочини на ґрунті ненависти в Україні: 2011–2012», присвячена результатам моніторинґу, який провела Харківська правозахисна група разом із партнерами за проєктом німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». Також відбулися громадські слухання на ту саму тему.

Попри те, що міжнаціональні проблеми не є найбільш гострими в Україні, експерти відзначають існування в країні расових проблем, упередженого ставлення до осіб «неслов’янської» зовнішності та проблем в міграційній політиці.

Моніторинґ довів, що жертвами злочинів на ґрунті ненависти є представники таких груп населення, як іноземці; громадяни України з «неєвропейською» зовнішністю, роми, кримські татари, юдеї, ЛГБТ.

Презентовано книжку «Злочини на ґрунті ненависти. Квітень 2011 – квітень 2012», яку видала Харківська правозахисна група за результатами моніторинґу – кожен учасник слухань отримав примірника.

Євген Захаров (Харківська правозахисна група) окреслив загальну ситуацію в Україні з проблеми злочинів на ґрунті ненависти, про сучасне законодавство, чому стаття 161 Кримінального кодексу України не працює і є «статтею-примарою», бо, скажімо, за статистикою МВС за період 2009–2011 років стосовно іноземних громадян (не з країн СНД) було вчинено щонайменше 126 насильницьких злочинів, таких, як умисне вбивство, спричинення тілесних ушкоджень, хуліганство. Але як злочини на ґрунті ненависти кваліфіковано лише 11 з них, тобто менше 10%, а в 2011 році за ст. 161 порушено лише 2 справи.

Володимир Бацунов (Харківська правозахисна група) розповів про ситуацію на Слобожанщині. Зазначив, зокрема, що побільшало актів вандалізму. Для прикладу, у травні минулого року в Харкові підпалили мечеть, у Сумах на мечеті намалювали нацистську свастику, у вересні в Кременчуку розписали синагогу антисемітськими гаслами, те саме вчинили у Запоріжжі вже в лютому сього року. У Львові в березні облили фарбою меморіял жертвам Голокосту. В Криму таке відбувається постійно. Можна згадати споганення мечети в Кореїзі в липні 2012-го, наруги над могилами та ісламськими святинями. Щодо ситуації в Умані під час паломництва брацлавських хасидів – якби кошти, які надаються Міжнародним фондом ім. р. Нахмана, владою та комунальниками використовувалися доцільно, не було б засмічености, транспорт працював би нормально і, певно, Черкаська обласна організація ВО «Свобода», не дозволила б собі казати про «розв’язання хасидського питання» (!), оголошуючи акцію «Умань без хасидів».

Наталія Козаренко (Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я) окреслила ситуацію на Херсонщині. Тут існує проблеми з міґрантами – існує велика в’єтнамська діяспора, багато ромів. Але представники цих етнічних спільнот, якщо й потерпають від незаконного насильства, не поспішають скаржитися на дії кривдників, а коли й звертаються до громадських організацій по допомгу, то не бажають, щоб їхні імена «світилися» і справи мали продовження, бо жодної довіри до влади не мають.

Прес-конференція плавно перетекла в громадські слухання за участі активістів громадських організацій Херсонщини. Обговорювались різні питання, зокрема про ісламофобію, політику керівництва держави стосовно релігійних проблем, про співпрацю з омбудсманом, про регіональні представництва Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, про створення національних превентивних механізмів запобігання катуванням, інші.

Пропонуємо до вашої уваги відео з громадських слухань.

Примітка. На слуханнях згадується справа С. Кириченка, якого, на думку одного з учасників, що звертається до модераторів, судять несправедливо. Кілька слів про справу, яка ще триває. Згідно із версією обвинувачення (якраз ст. 161 КК України), С. Кириченко у підконтрольній йому газеті «ВІК» (зараз не виходить), а також радіопередачі «Слово депутата» систематично поширював інформацію, спрямовану на розпалювання ненависти до євреїв. Наприклад, закликав «Скинути з себе єврея-вампіра», щоби «розжитися». В інших публікаціях наводив цитати з різних текстів, щоби презентувати євреїв у напоказному вигляді. На думку захисту, Кириченко реалізовував своє право на свободу слова, він не ненавидить усіх євреїв, а лише протистоїть їх окремим представникам, наприклад, меру міста Херсона (за матеріялами херсонської газети «Вгору»).

Рекомендувати цей матеріал
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль


догори