увійти | реєстрація | забув пароль
сьогодні 25.09.2016 03:19
(за Київським часом)

навігатор

Kharkiv Human Rights Group Social Networking



Парадокси бувають двох видів: вивченням одних займаються науковці, інші ж створюють прокурори

10.02.16 | Федор Данильченко

«В своїй діяльності правоохоронні органи повинні керуватися виключно законодавством.

Теоретизування та принципи, які регламентуються положеннями і хартіями,

не можуть бути прийняті до уваги, … вони не обов’язкові для виконання.»

Прокурор А.Манохін


В місцях несвободи м. Харкова утримується особа У., усі судові рішення у справі якого були скасовані постановою Верховного Суду України після визнання численних порушень норм Конвенції Європейським судом з прав людини. Таким чином, для його утримання під вартою на даний момент не існує жодного рішення суду. Адвокат подав скаргу в порядку ст. 206 КПК на незаконність тримання У. під вартою. В обґрунтування своєї позиції він посилався на норми КПК Конвенції з прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ.

Прокурор, заслухавши доводи сторони захисту, підбив підсумки на свій лад. Ним було надано дивну інтерпретацію принципів кримінально-процесуального законодавства та ролі міжнародних юридичних інструментів в правовій системі держави. За твердженням прокурора, норми Конвенції та загальні принципи процесуального законодавства не є обов’язковими для виконання, і, отже, мають виключно теоретичний, а не практичний характер. На практиці ж, як сказав представник прокуратури, правоохоронні органи повинні керуватися виключно нормами національного законодавства, а не якимись принципами та хартіями.

Виникає лише одне питання: ЯК? Як такі працівники прокуратури змогли пройти переатестацію без базових знань теорії права та кримінально-процесуального законодавства, не згадуючи вже про знання норм Конвенції з прав людини та їх імплементацію в національних правових системах? Судячи з усього, старшому прокурору Харківської місцевої прокуратури №2 Манохіну Артему Володимировичу, діяльність якого має ґрунтуватись, в першу чергу, на засаді верховенства права, незнання Конвенції жодної мірою не заважає працювати в оновленій прокуратурі. Більше того, він може дозволяти собі, м’яко кажучи, вільне тлумачення норм кримінально-процесуального закону та ігнорувати принципи верховенства права та законності.

Як тоді можна будувати європейську державу, коли низька правосвідомість та правовий нігілізм суспільства знаходять свій прояв не лише у звичайних, «рядових» громадян, а й у прокурорів. Що ж тоді говорити про працівників міліції, інших правоохоронних структур та і тих же простих громадян, якщо працівник реформованої прокуратури не знає базових принципів права? Іншими словами, якщо виходити з його позиції, то будь-які правовідносини повинні регулюватися виключно прямими нормами національного законодавства України. Навіщо ж тоді взагалі існують правові принципи та Європейська конвенція з прав людини? Для теоретиків? Хіба прокурор забув, що відповідно саме до українського законодавства положення Конвенції, як і рішення Європейського суду є джерелом права, а кримінально-процесуальне законодавство України має застосовуватись з урахуванням практики ЄСПЛ? Про яку євроінтеграцію може йти мова, коли працівники державних органів такого рівня не знайомі з основоположними нормами європейського суспільства?

Більшу неповагу до міжнародних норм та принципів важко уявити. Артем Володимирович не просто зробив заяву про недоречність посилання сторони захисту на Конвенцію, а взагалі заперечив можливість застосування норм міжнародного права, як таких, та обов’язковий характер останніх. І це сталося зовсім не через те, що норми Конвенції начебто мають загальний або абстрактний характер, ні. Прокурор сказав так лише через власну необізнаність з цими нормами та практикою їх застосування.

Прослухати аудіозапис

Більше того, ти можеш бути безкінечно правий, наводячи свої доводи з посиланнями на практику Конвенції, але який в цьому сенс якщо проти тебе виступає прокурор, який не має жодного уявлення ані про міжнародні конвенції, ані про їх практику, ані хоча б про загальні принципи права. У голові одразу виникає картинка, як досвідчений фехтувальник зі своєю шпагою виходить на двобій з доісторичним пітекантропом, озброєним дерев’яною палицею. Фехтувальник може робити скільки завгодно гострих та небезпечних випадів, використовувати найбільш вишукану тактику захисту та нападу. Але все це марно, коли проти тебе стоїть доісторична істота з дубиною, яка не має жодного уявлення про майстерні батмани та витончені атаки його супротивників. Питання: навіщо тоді нашій державі вкладати величезні гроші в реформування української прокуратури, в освіту та підготовку, атестацію та переатестацію працівників прокуратури, якщо вони, усупереч всім зусиллям, залишаються, м’яко кажучи, невігласами? Надзвичайно важко пробити стіну нерозуміння неосвіченої людини. А за умов наших реалій це зовсім неможливо.

Який підсумок? Всім нам потрібно навчатись. Цитуючи Кобзаря: «Якби ви вчились так як треба, то й мудрість би була своя». А так усюди лише сама дурість та неправда.

 

Додаток

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 Манохін А.В. чомусь приймав участь у конкурсі по відбору прокурорів місцевих прокуратур до Харківської місцевої прокуратури №6. Більше того, за рейтинговим списком останньої він не рекомендований для зайняття цієї посади.


Рейтинговий список працівників прокуратури, що пройшли переатестацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дивись також:
"Ушаков та Ушакова проти України"

коментарі

новий коментар