пошук  
Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
версія для друку
31.07.2020 | ХПГ-інформ
Вісті з пострадянських країн

Білорусь: Слідчий комітет зв’язав справи опозиціонерів та затриманих бойовиків

Мітинг у Мінську на підтримку Світлани Тихоновської, 30 липня 2020 року (фото: Уладзь Грыдзін, Радыё Свабода)
   

Слідчий комітет Республіки Білорусь оприлюднив інформацію про порушення кримінальних справ щодо заарештованих опозиціонерів Сергія Тихоновського, Миколи Статкевича та інших, зв’язавши це з затриманням 33 бойовиків «ПВК Вагнер».

Щодо Тихановського порушена кримінальна справа «за фактами скоєння навмисних дій, спрямованих на підбурення іншої соціяльної ворожнечі, закликів до скоєння насильницько-агресивних дій стосовно співробітників правоохоронних органів» (санкція статті – від 5 до 12 років позбавлення волі). Крім того, «щодо М. Статкевича, С. Тихоновського та інших осіб порушена кримінальна справа за фактом приготування до масових заворушень» (від 3 до років позбавлення волі).

Також у повідомленні мовиться, що «за підозрою в скоєнні зазначеного злочину були затримані 33 громадянина Російської Федерації, співробітники ПВК Вагнера, що проживали на території санаторія „Білорусочка“ в Мінському районі».

Імена частини затриманих у Білорусі бойовиків містяться у базі сайту «Миротворець», де зібрані особисті дані учасників проросійських формувань, які воювали проти української армії.

Як повідомлено на офіційному сайті Президента України, наша держава наполягатиме на екстрадиції затриманих бойовиків.

«Українська сторона звернеться до Республіки Білорусь із клопотанням про екстрадицію бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера, яких підозрюють у військових злочинах на території Донбасу, з дотриманням усіх передбачених процедур. […] Україна наполягатиме на екстрадиції всіх осіб, які причетні до військових злочинів на тимчасово окупованій території та щодо яких Служба безпеки України зібрала достатньо доказів», – ідеться у заяві на офіційному інтернет-представництві Володимира Зеленського.

За повідомленням офіційного білоруського телеграфного агентства БелТа, певні правоохоронні органи Білорусі вважають, що бойовики з’явилися на території Республіки для дестабілізації обстановки в період виборчої кампанії. А раніше президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що для дестабілізації ситуації в країні можуть використати вишколених бойовиків приватних військових компаній.

Коментуючи ситуацію навколо затримання російських громадян, посол РФ у Республіці Білорусь Дмитро Мезенцев заявив, що вони не причетні до подій, пов’язаних з суспільно-політичною ситуацією в Білорусі. Росіяни, що прибули до санаторію під Мінськом, були змушені це зробити, оскільки запізнилися на рейс з Національного аеропорту столиці, прямуючи транзитом до третьої країни.

«За інформацією, яку ще треба уточнити, росіяни можуть бути співробітниками приватного охоронного підприємства, яке – у рамках виконання зобов’язань за комерційним контрактом – закликано забезпечити охорону енергетичної інфраструктури та ресурсів за кордоном – аж ніяк не в Білорусі», – заявив Д. Мезенцев.


Сергій Тихоновський – відеоблогер, автор Youtube-каналу «Страна для жизни», на якім критикує владу та розповідає про проблеми жителів різних регіонів Білорусі. Збирався балотуватися у президенти на виборах 2020 року, але його ініціативній групі відмовили в реєстрації, коли він був під арештом. Проте зареєстрували групу його дружини Світлани Тихоновської, а Сергій став керівником цієї групи.

Сергій Тихоновський (фото Радіо Свобода)


Тихоновського затримали після явної провокації співробітники ОМОПу 29 травня у Гродні під час передвиборчого пікету за висування його дружини у президенти. Пізніше також затримали низку сподвижників Тихоновського. МВС Білорусі повідомило про кримінальну справу за «насильство проти міліціянтів». Білоруські правозахисники визнали Тихоновського політв’язнем. Його мають тримати за ґратами принаймні до дня президентських виборів.

Тихоновський неодноразово брав участь у політичних акціях протесту, за що не раз був заарештований, зокрема зустрів Новий рік за ґратами за участь в акціях проти «поглиблення інтеграції» Білорусі та Росії.

Микола Статкевич – опозиційний політик, у 2005 році був засуджений до 3 років обмеження волі за організацію в Мінську вуличної акції проти офіційних результатів парламентських виборів і референдуму. На президентських виборах 2010 року офіційно посів 7 місце з 10. 19 грудня 2010 року брав участь в акції проти результатів президентських виборів. Затриманий незабаром після розгону акції, а у травні 2011 року засуджений до 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. У 2015 році звільнений за амністією. Amnesty International двічі визнавала Статкевича в’язнем сумління.

Микола Статкевич (фото: Радіо Свобода)


Статкевича не зареєстрували кандидатом на президентських виборах цього року через «незакінчену судимість». Затриманий 31 травня по дорозі на передвиборчий пікет Світлани Тихоновської. Залишається під вартою через висунуте обвинувачення у кримінальній справі.


Учора ввечері, 30 липня, у Мінську пройшов мітинг на підтримку кандидатки у президенти Світлани Тихоновської. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, мітинг став наймасовішою політичною подією в Білорусі за останні 10 років – з протестів, що відбувалися після виборів 2010 року. За підрахунками правозахисників, мітинг зібрав 63 тисячі учасників.

Фото: Уладзь Грыдзін (Радіо Свобода)


Шості в історії незалежної Білорусі президентські вибори призначені на неділю, 9 серпня 2020 року.

Теперішній президент О. Лукашенко керує державою 25 років. Жодні вибори президента (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року) не визнані вільними та справедливими на міжнароднному рівні.

ЦВК відхилила пропозицію правозахисників про дистанційні вибори під час епідемії COVID-19, пославшись на нестачу для цього часу. Лукашенко не бачив підстав переносити вибори через пандемію.

18 червня Віктора Бабарика (колишнього керівника «Білгазпромбанку» і головного суперника Лукашенка) та його сина, керівника ініціятивної групи, Едуарда Бабарика затримали. 29 червня Amnesty International визнала їх в’язнями сумління.

14 липня ЦВК зареєструвала кандидатами у президенти Олександра Лукашенка, Світлану Тихановську, Ганну Конопацьку, Андрія Дмитрієва та Сергія Чераченя.

Бабарику у реєстрації відмовили – голова ЦВК Лідія Єрмошина пропонувала відмовити в реєстрації у зв’язку з невідповідністю декларації фактичним доходам та участі іноземної організації в його компанії.

Також відмовили в реєстрації колишньому керівникові Парку високих технологій Валерію Цепкалу – Єрмошина пропонувала не реєструвати Цепкала через (нібито) недостатню кількість підписів, необхідних для висування, а також неточні відомості в декларації дружини.

За відмову в реєстрації Бабарику та Цепкалу проголосували одноголосно.

З початку виборчої кампанії (на 13 липня) правозахисники нарахували білше за 700 затриманих, серед яких члени ініціятивних груп, активісти, політики, блогері, журналісти і просто перехожі. 129 людей покарали адміністративними арештами, 252 – оштрафували.


Рекомендувати цей матеріал
При передруку посилання на khpg.org обов'язкове. Думки і міркування авторів не завжди збігаються з поглядами членів ХПГ
X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль