MENU
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Подібні статті

У Росії Нобелівського лавреата звинуватили в ‘реабілітації нацизму’Ордер для Путіна: що кажуть експерти та чи врятує Президента РФ міжнародний імунітет?Рішення Комітету Міністрів Ради Європи щодо групи справ ‘Пєтухов (№ 2) проти України’У Ради Європи є питання щодо адекватності та доступності новоствореного механізму перегляду довічних вироків в Україні ‘Не смотри! Горит наша хата’Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ ‘Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)’Гутаперчева пам’ять Митці не/повертаються: Мінкульт вимагатиме дані про військовий облік для виїзду за кордон‘Дітей з реанімації на апаратах спускали до підвалу’ Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ ‘Закарпатська установа виконання покарань (№9)’Моніторинговий візит до Львівської багатопрофільної лікарні №19 ДУ ЦОЗ ДКВС України‘У шоковому стані я свою дитину мало не віддав…’ Звіт за результатами моніторингового візиту до ДУ ‘Львівська установа виконання покарань (№19)’‘Зруйновано дуже багато будинків, людям нема куди повертатися…’ Експрем’єр Британії: ‘Ми зобов’язані притягти Путіна до суду за воєнні злочини перед народом України’Нюрнберг для Путіна? Дискусія про трибунал агресії щодо України‘Страшно, когда совсем ничего не осталось’ ‘Не дивись! Горить наша хата’Наши контактыРік війни, резолюція Генасамблеї ООН, День спротиву окупації Криму — підсумки тижня

Страсбург ухвалив рішення у справі ”Кац та інші проти України” (щодо смерті в СІЗО Ольги Біляк)

18.12.2008    джерело: human-rights.unian.net

18 грудня Європейський суд з прав людини у Страсбурзі ухвалив рішення у справі "Кац та інші проти України" (Kats and Others v. Ukraine), констатувавши порушення статті 2 ("право на життя") та статті 5 ("право на свободу та особисту недоторканість") Європейської конвенції з прав людини.

Ця справа стосувалася трагічної смерті у лютому 2004 року в Київському СIЗО №13 поетеси Ольги Біляк, по кримінальному обвинуваченню щодо якої ще й досі не ухвалено остаточного рішення.

Ольга Біляк була заарештована і ув‘язнена за підозрою у пограбуванні 14 квітня 2003 року.  Втім, на переконання заявників та адвокатів, які працювали зі справою, обвинувачення було сфабриковане.

Ольга Біляк мала ряд хронічних захворювань, які в умовах слідчого ізолятора та на фоні ВIЛ-iнфекцiї швидко загострилися й потребували негайного лікування. Її батько Олег Кац 26 вересня 2003 року надіслав лист адміністрації СІЗО, у якій вимагав госпіталізувати його ВІЛ-позитивну доньку. Проте представники слідчого ізолятора відмовилися її помістити у спеціальний госпіталь. Так само у січні 2004 року прокуратура відмовила на прохання звільнити Ольгу..

Знаходячись під вартою, Ольга Біляк вела щоденник, в якому описувала все те, що відбувалося із нею та оточуючими в умовах СIЗО №13 (Після її смерті цей щоденник її батько розмістив в Інтернеті, його можна прочитати на http://olgabilyak.kiev.ua/ ). За даними щоденника, здоров‘я Ольги серйозно погіршилося у грудні 2003 року. Проте, незважаючи на серйозні проблеми із диханням, постійну високу температуру та швидку втрату ваги, необхідної діагностики не проводилося, а лікування зводилося до використання жарознижуючих препаратів.

На початку січня 2004 року Ольга поскаржилася лікарям на біль у шлунку та рвоту, після чого у неї діагностували хронічний гастрит. 21 січня 2004 року адміністрація СІЗО визнала затриману ВІЛ-позитивною і на цій підставі 29 січня місцевий відділ міліції надіслав вимогу її звільнити.

На фоні зволікання із звільненням 1 лютого 2004 року Ольга.Біляк померла в стінах СІЗО. Експертиза показала, що вона померла від хвороби, пов‘язаної із ВІЛ-інфекцією, - прогресуючої гнійної пневмонії.

Європейський суд одностайно ухвалив, що було порушення статті 2 Конвенції як щодо обов’язку держави захистити життя особи, яка перебувала під вартою, так i стосовно процедурного обов’язку провести ефективне та незалежне розслідування обставин її смерті.

Крім того, суд виявив порушення статті 5 Конвенції, хоча права гарантовані цією статтею, відносяться до категорij таких, що не можуть бути передані іншим особам (non-transferable). Однак в цій справі скарга на незаконність тримання під вартою тісно пов’язана iз знайденим порушенням статті 2 - рішення про зміну запобіжного заходу щодо О.Біляк було прийнято 29 січня 2004 року, проте вона не була одразу звільнена і 1 лютого 2004 року померла в СIЗО. Ці три дні могли б врятувати її життя.

 

 Поділитися