MENU

Подібні статті

Євген Захаров про Оленівку: ‘Правду в таких історіях приховати неможливо’Премію імені Георгія Ґонґадзе отримали фотожурналісти Мстислав Чернов та Євген МалолєткаЄвген Захаров: «Я сподіваюсь, що після перемоги Україна зміниться на краще, але за це треба буде боротися»Євген Захаров: Коли наступали росіяни, ув'язнених звільнили і вони пішли давати відсіч вороговіСуд дозволив оголосити в міжнародний розшук Євгена БражніковаЄвген Захаров: Держава не має права вирішувати за людей, як їм жити, де працювати та зароблятиВимагаємо припинити недопуск адвокатів до клієнтів – Євген ЗахаровРФ: Верховний суд РФ залишив вирок Євгену Каракашеву чиннимЄвген Захаров: Катування – це практика «руского міра», що тягне нас назад«Те, що видають за реформу, насправді реформою не є», – Євген Захаров про пенітенціарну систему (ВІДЕО прес-конференції)Україну можуть позбавити безвізу через катування в СБУ, - Євген ЗахаровЄвген Захаров: Захист прав цивільного населення в зоні АТО.Коментар до інтерв’ю Євгена Захарова з приводу останньої заяви Ініціативної групи «Першого грудня»Євген ЗАХАРОВ: Політичні еліти Україну завжди зраджувалиВідтяти радянський «хвіст»: шість порад франківцям від відомого правозахисника Євгена ЗахароваЄвген Захаров на презентаціі доповіді Підкомітету ООН з попередження катуваньВиставка «Мустафа Джемілєв і українські шістдесятники: солідарна боротьба за спільну свободу»У Криму померла українка, якій відмовили в меддопомозі – Євген ЗахаровІнтерв’ю з Євгеном Захаровим на ЕспресоТВТому, що є Воїни Світла…

Його слово тяжіло до істини…

05.12.2014
Олександр Степаненко

4 грудня 2014 року Україна прощалася із Євгеном Сверстюком: в‘язнем сумління, літератором, інтелектуалом, духовним провідником, великим патріотом.. Без перебільшення – одним з тих небагатьох, кого нині можна вважати моральним авторитетом нації.

Одну із своїх публіцистичних статей, декілька років тому адресовану мислячому і пишучому прошаркові суспільства, ВІН озаглавив так: «Слово має тяжіти до істини».

Той текст є його пошуком відповіді на болюче питання: «як пробудити в українцеві людину з честю і гідністю?»

Суспільству, яке впродовж десятиліть пасивно нарікало на несприятливі обставини і перебувало в очікуванні сприятливих, ВІН не обіцяв жодного месії, не пропонував жодних чудодійних рецептів – лише особисті зусилля, лише щоденну працю зростання над самим собою…

ВІН був певний , що ми не можемо створити іншої, кращої реальності для країни, допоки кожен не змінить себе. Адже спроможна до творення «особистість починається від сміливих зусиль підняття над залежною від обставин пересічністю».

У час, коли усе заполонило тотальне, всепоглинаюче фарисейство, коли слово стало дрібною і часто фальшивою монетою, коли усі балакають, поспішають щогодини визирнути у соцмережах - і ніхто нікого не чує, а якщо чує, то не вірить – ВІН застерігав: «Слово має тяжіти до істини!».

У час, коли багато хто зробив із власного «патріотизму» прибуткову професію, і мірилом патріотичного почуття став градус ксенофобії, коли «стовідсотковим патріотом» став вважатися агресивний невіглас, котрий «і свого не знає і чужого цурається», ВІН проголошував власну національну ідею: «Національний інстинкт стосується передусім любови. Тільки любов підкаже, як піклуватися, дбати, оберігати. Ото і є «національна ідея».

Зараз у нашій країні часто звучить: "Героям слава!" І у розуміння героїзму традиційно вкладається військова звитяга. Тут важливо розуміти, що прожити героїчне життя можна, й не бравши до рук зброї. Що отримувати перемоги над злом та невіглаством, зневірою та малодушністю можна словом, прикладом власної гідності й стоїцизму.

ВІН дав приклад саме такого героїзму. Тому вшанування і наслідування варті: ЙОГО інтелектуальна мужність, великий патріотизм, що зростає з великої любові, вірність ідеалу свободи, непідкупність і небажання будь-якої штучної вищості над людьми...

ВІН ніколи не прагнув ані наукових, ані політичних, ані літературних регалій. Усі регалії бліднули перед його словом, котре справді тяжіло до істини. Тому що було відблиском життя, прожитого в істині.

"Скiльки ламало життя,
Скiльки брало на глум -
Чистим лишився стяг,
Вiчним - шляхетний сум".

Вірю - коли країна зрозуміє, що саме ТАКІ ЛЮДИ є її справжньою національною елітою, у ній усе врешті-решт налагодиться.

 

СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ !

 

 Поділитися