Я б генпрокурором став – хай мене научать!
Немає жодних сумнівів, що Юрій Віталійович має величезний досвід як в галузі державного управління, політичної діяльності, та і різноманітний життєвий досвід, і звичайно, почуття величезної відповідальності за країну, яке притаманно політичному діячу такого рівня.
Але чи можна розуміти, що передбачене статтею 85 Конституції України повноваження народних депутатів, які діють у складі Верховної Ради України, приймати закони є необмеженим? Відповідь на це питання є в ст.6 та 19 Конституції, яка обмежує повноваження органів державної влади, в тому числі органів законодавчої влади.
«После того, как мы ввели налоги на воздух, они стали меньше дышать. Молчать!!!»
(Д.Роддари, «Приключения Чиполлино»)
Із курсу теорії держави і права, який викладають на першому курсі юридичного факультету відомо, що норми права, з яких складається будь-який законодавчий акт, є загальнообов’язковими правилами поведінки, що мають відповідати суспільним відносинам, які вони регулюють. Чи в Україні зникли всі фахівці в галузі права, що виникла нагальна потреба призначити на посаду Генерального прокурора особу без фахової освіти і досвіду роботи? Звичайно, ні.
Отже, шановні народні депутати розуміють свої повноваження приймати закони таким чином, що вони можуть запровадити будь-які правила поведінки для людей, які їх обрали, наприклад, ввести податки на дощ, або на повітря.
Крім того, що очевидним свавіллям є використання своїх повноважень таким чином, як прийняття закону з метою створення умов для призначення на посаду конкретної особи, що перетворює правову природу такого нормативного акту на акт індивідуальної дії, називати який законом немає жодних юридичних підстав, є ще і наступне міркування.
Уявляється, що першим кримінальним провадженням, яке має відкрити шановний Юрій Віталійович після його призначення на посаду Генерального прокурора, має бути кримінальне провадження проти народних депутатів України за статтею 365 Кримінального кодексу України за перевищення службових повноважень, які проголосували за внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», яке дозволяє йому обіймати посаду Генерального прокурора.
У такому разі будуть хоча б підстави для того, щоб виправдати таке призначення і побажати Юрію Віталійовичу успіхів в подальшій роботі.