Волонтери: червона зона не вводиться у Харківській області через вибори

Поки харківська міська влада звітує про цифри, які дозволяють області залишатися у помаранчевій зоні, волонтери, що допомагають хворим кисневими концентраторами, наполягають: обмеження червоної зони треба було вводити ще три тижні тому. 

– Де-факто в Харкові вже навіть не червона, а чорна зона, а де-юре її не введуть до кінця наступного тижня, – заявив під час пресконференції волонтер, голова благодійного фонду «ВолЮА» Максим Зеленський.

Утім, міська влада оцінює ситуацію як цілком обнадійливу. «Поки що ми тримаємося в "помаранчевій" зоні. І я маю дуже велику надію, що ми не підемо далі з точки зору збільшення проблем, я дуже маю цю надію. Я не знаю, що мною керує, але я спілкуюся з людьми, аналізую телефонні дзвінки, вони дуже показові, і я маю надію», – заявила 21 жовтня  заступниця мера Харкова Світлана Горбунова-Рубан.

Про реальний рівень розповсюдження хвороби волонтери можуть судити по зростаючій кількості звернень за допомогою. Вдень і вночі телефонують рідні хворих: люди задихаються, але не можуть потрапити до лікарні і потребують кисневого концентратора удома. При цьому у місті відбуваються концерти, спортивні змагання, зустрічі з депутатами.

– У нас ніхто не обмежував заходи. Весь час масові гуляння:  «Октоберфест», відкриваються парки, дитячі майданчики. открываются парки, детские площадки,   –  каже волонтерка Юлія Смагіна.

У міськраді вважають, що місця в лікарнях вистачає усім хворим, а ЗМІ лише нагнітають паніку. При цьому Світлана Горбунова-Рубан зізнається, що вручну вирішує питання госпіталізацій: «У нас в громаді серед людей з'явилися панічні настрої. Я цими вихідними спостерігала ситуацію, коли мені телефонують, ридають, кричать, що близька людина задихається, вмирає, негайно потрібно госпіталізувати, швидка відмовляє і так далі. Я обдзвонюю усіх, знаходжу спосіб госпіталізації цієї людини, після чого у чотирьох випадках мені передзвонюють і кажуть: "Світлано Олександрівно, там нічого страшного, навіть кисень не потрібен". Тобто оці ваші гіпертрофовані інформаційні сюжети, які ви запускаєте різними каналами, викликають серед людей непотрібну паніку, цього не можна робити!»

– Усі ці на камеру виступи різних очільників про те, що ми завжди знаходимо місце в лікарні... Вибачте, так давайте опублікуємо зараз мобільні телефони Терехова та його помічників, хай їм телефонують хворі і в ручному режимі вкладаються у лікарні, – зазначає Максим Зеленський. – Ми всі розуміємо, що червона зона не вводиться у Харкові лише через те, що скоро вибори і ми маємо дати можливість провести масові заходи певним кандидатам перед виборами. 

У лікарнях Харкова вже немає вільних точок з потоковим киснем, не вистачає персоналу, розповідають волонтери. Лікарям доводиться відмовляти в госпіталізації людям похилого віку, щоб рятувати молодших.  

У червні Харківська область закупила 1300 кисневих концентраторів для лікування нетяжких пацієнтів удома. І якщо в області сімейні лікарі вже давно видають їх у користування хворим, то в місті процес іде не так активно. Люди продовжують шукати рятівну техніку через волонтерів. Наразі у них немає вільних приборів. 

– У Харкові поліклініки почали видавати концентратори тільки нещодавно. Спочатку не було документів, що регламентують їх використання концентраторів, – розповідає волонтерка Юлія Смагіна. –  Ситуація почала розрулюватись на цьому тижні. Ми дізналися, що концентратори видають. На жаль, ми не знаємо, скільки саме є на кожній поліклініці концентраторів, бо тоді ми могли б більш конкретно спрямовувати тих, хто до нас звертається. Люди телефонують і кажуть: у нас у поліклініці їх вже нема, їх всі видали на руки... Може просто багато хто не хоче брати на себе відповідальність і вони просто не хочуть їх видавати. І висилають до нас. Звідкись усі лікарі знають наші телефони. 

– Уявіть, ви сімейний лікар, вам дали три концентратори, кожний коштує 35 тисяч гривень. І ви даєте його хворому, але якщо там щось зламається, ви будете ремонтувати концентратор за власний кошт. Ви будете видавати ці концентратори? Навіщо на лікарів вішають відповідальність за цю техніку? –  додає Максим Зеленський.  

Велику кількість препаратів, які потрібні для лікування середньої та тяжкої форми захворювання, людям доводиться купувати за власні гроші. Рахунок часто йде на сотні тисяч гривень. І це незважаючи на те, що держава нібито надає необхідні препарати для лікування у стаціонарі безкоштовно. 

 – Противірусний препарат«Ремдесивір» люди купують за власний кошт. Спочатку він коштував сто доларів. На повний курс треба шість флаконів. Зараз за моїми данними він коштує 4 тисячі гривень флакон. Де те, що закупив МОЗ, невідомо, – розповідає волонтерка Тетяна Іванченко. 

Цю інформацію 20 жовтня в коментарі Суспільному підтвердив завідуючий COVID-відділенням обласної клінічної лікарні Микита Калашніков:   

«Відучора противірусного препарата  "Ремдесивір" у Харкові ніде нема, він входить у протокол лікування хворих на COVID. Пацієнти шукають його самі. В минулу хвилю нам на лікарню дали 60 флаконів, на всю область було близько 400, їх витратили за добу».

Вакціновані люди якщо і хворіють, то в легкій формі, кажуть волонтери і закликають робити щеплення. Всі пацієнти, які звернувся до них за кисневим концентратором, так і не дійшли до пункту вакцинації.