У звільненій Снігурівці на Миколаївщині виявили тіла 27 цивільних

У деокупованій Снігурівці в Миколаївській області було знайдено тіла 27 людей, імовірно, вбитих російськими військовими, пише видання “Новини N”.

Кореспондент видання покликається на інформацію Дмитра Казака, очільника Миколаївської обласної прокуратури, який 15 лютого розповів про скоєний злочин.

За словами правоохоронця, тіла містять ознаки насильницької смерті: кульові поранення, травми від вибухів боєприпасів тощо. Розпочато кримінальне провадження, слідчі встановлюють особи воєнних злочинців. Крім того, правоохоронці задокументували знищену російськими військовими цивільну техніку, яка належала місцевим мешканцям.

При цьому в Снігурівці не знайшли масових поховань, як це було в Бучі. Втім, раніше в населеному пункті були знайдені катівні: одну з них представники РФ облаштували у відділку поліції. Крім того, голова Снігурівської громади Інна Бойко розповідала, що місцеві мешканці ховали загиблих на власних городах, оскільки росіяни не дозволяли ховати людей на цвинтарях. Бойко також згадувала, що багато жителів громади загинули унаслідок катувань та обстрілів, але не наводила конкретних цифр.

Збройні сили РФ окупували місто у березні 2022-го, проте не могли просунутися далі. Оскільки Снігурівка фактично закриває дорогу на Херсон, росіяни не шкодували сил і засобів, аби втримати місто, розповідала Бойко. За словами очільниці громади, російські військові поводилися, “як і всюди, нахабно та жорстоко”. Російська окупація тривала понад сім місяців: за цей час містечко перетворилося на прифронтове. У листопаді 2022 року Збройні сили України звільнили Снігурівку.

Очільниця Снігурівської громади згадувала, що військовослужбовці РФ, “не ховаючись, грабували порожні помешкання, влаштовували полювання на колишніх бійців АТО і на тих, хто пішов до тероборони”. Багато навколишніх сіл (власне, як і сама Снігурівка) зазнали значних руйнувань через нищівні обстріли. За словами Інни Бойко, в громаді не лишилося жодного неушкодженого населеного пункту, а деякі села (до прикладу, село Безіменне) були повністю знищені.

Глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” станом на 16 лютого було зафіксовано щонайменше 32 606 воєнних злочинів, які могли бути скоєні представниками РФ. Це неостаточні цифри, адже реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно перевищує те, що можливо зафіксувати.

Отримані з деокупованих територій дані свідчать про цілеспрямоване знищення українського населення. В одній з оприлюднених СБУ розмов, російський військовослужбовець розповідав, що при відступі з Лиману армія РФ свідомо знищувала цивільне населення й вдавалася до зґвалтувань. В іншій розмові росіянин закликав убивати українських дітей, підбурюючи до вчинення геноциду. Раніше директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та Тетяна Самодерженкова писали про особливості доведення геноцидного наміру й геноцид, вчинений представниками Російської Федерації в Маріуполі.

Євген Захаров зауважував, що варто доводити злочин геноциду, скоєний у конкретних населених пунктах України. Це реальніше, ніж довести вчинення геноциду на всій території України, адже в останньому випадку вкрай важко чітко окреслити захищену групу, яку намагалися знищити. Навіть якщо взяти місто, яке зазнало російських бомбардувань: російські військовослужбовці вбивали мирних жителів міста, не зважаючи на їхні політичні погляди чи переконання, приналежність до ЗСУ чи цивільний статус. Тому не можна описувати захищену групу як певний політичний клас: до прикладу, говорити, що Росія намагається знищити політичний клас “свідомих українців”, адже представники РФ вбивають усіх, хто перебуває у певній громаді. Тому Євген Захаров пропонує розглядати громаду як захищену групу. Тоді, до прикладу, всі громадяни, які мешкали в Маріуполі станом на 24 лютого 2022 року (громадяни України, громадяни інших держав), стали жертвами воєнних дій, які відбувалися на території міста.