В Росії засудили чотирьох кримськотатарських активістів: разом вони отримали 53 роки ув’язнення
Колегія Південного окружного військового суду (у складі суддів Миколи Гулька, Тимура Машукова та головуючого — Сергія Горєлова) оголосила вирок кримськотатарським активістам Рустему Мурасову, Джеббару Бекірову, Завуру Абдуллаєву та Рустему Таїрову. Кримські активісти отримали 53 роки ув’язнення на чотирьох.
Про чергове судилище РФ розповіли в громадському об’єднанні “Кримська солідарність”.
Кухаря Джеббара Бекірова засудили до 17-ти років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Перші чотири роки він має провести у в’язниці. Російські судді також додали Джеббару Бекірову півтора року обмежень після звільнення.
Активістів Рустема Таїрова, Рустема Мурасова та Завура Абдуллаєва засудили до 12-ти років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці та одним роком обмежень після звільнення. Після звільнення кримчани мають регулярно відвідувати наглядові органи, а також не зможуть залишати місця проживання, вільно пересувати з регіону до регіону та/чи змінювати роботу без дозволу підконтрольної РФ Федеральної служби виконання покарань, що незаконно діє в тимчасово окупованому Криму.
17-го травня 2023-го року російський прокурор запросив 19 років позбавлення волі для кримського мусульманина Джеббара Бекірова. Так звані слідчі та держобвинувач вважають кримчанина “організатором” релігійної організації “Хізб ут-Тахрір”, забороненої у РФ.
Для трьох інших кримчан прокурор запросив по 15 років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у в’язниці та по одному року обмежень — після відбування покарання.
“Сьогоднішні події, які з нами відбуваються, — це відлуння тих далеких років, ланка одного ланцюга. Спадкоємність незаперечна: у кожному столітті наявний правлячий режим вважав за обов’язок продовжити політику насильства, розпочату Катериною II. Що царський режим у 19-му сторіччі, що комуністичний режим на чолі з тираном Сталіним у 20-му сторіччі, що нинішній режим у 21-му сторіччі — жоден [режим] не оминув нас і продовжує свою репресивну політику і до сьогодні. Вочевидь, такою є ціна Криму, в якому ми живемо та відроджуємо власну культуру та цінності, взяті з нашої релігії, і комусь це, явно, не до душі. Хтось вважає свої ‘духовні скрєпи’ вище наших духовних, культурних і релігійних цінностей і тому насильно нав’язує їх нам”, — наголосив Джеббар Бекіров у своєму останньому слові.
У суді політв’язні сказали про упередженість та несправедливість як представників російської влади, так і судової та правоохоронної систем. На знак протесту, кримчани прийшли у футболках з написами: “Віра та стійкість — сильніші за меч тиранів”, “Депортація триває”, “Віра — не тероризм”.
“Сьогодні ані держава, ані ФСБ не мають формальних причин переслідувати людей за цими статтями, а тим більше [не мають на це] морального права. Вони, використовуючи неналежні статті, втручаються в особисте життя. Дуже легко поставити ‘жучок’, а коли [буде] зручно, використати проти активістів їхні розмови про політику, релігію, а потім створити ауру якихось ‘терористів’ та ‘екстремістів’ через свої замовні експертизи”, — прокоментував чергове судилище над кримськими татарами адвокат Еміль Курбедінов.
У “Кримській солідарності” наголосили, що ще на етапі судових розглядів, поговоривши зі свідками сторони обвинувачення, сторона захисту виявила суттєві порушення. Зокрема, під час засідання з’ясувалося, що 12-го лютого 2022-го року слідчий ФСБ Юрій Андрєєв зустрічався з підсудними у СІЗО, не сповістивши про це сторону захисту. Ефесбівець ставив провокаційні запитання і таким чином отримував необхідні слідству свідчення. На той момент справу вже направили до суду. Слідчий також допитав у цій справі іншого політв’язня — Ансара Османова, проте на той момент ще проводив досудове слідство й у справі так званої “другої Севастопольської групи”.
Під час дебатів адвокати також вказували на порушення законодавства, які відбувалися під час обшуків. Слідчі заходи та затримання відбувалися без участі адвокатів, кримчанам просто не дозволили їх викликати. Щобільше, затримані наголошували, що нібито “знайдена” у них література насправді їм не належить.
Ще до арешту Джеббар Бекіров, Завур Абдуллаєв, Рустем Мурасов та Рустем Таїров були активно залучені до громадського життя кримськотатарського народу. Вони відвідували суди як в Криму, так і Ростові-на-Дону, коли йшлося про політично вмотивовані справи проти кримських татар, брали участь у флешмобах, пікетах та різноманітних інформаційних ініціативах, аби підтримати кримських політв’язнів.
Передісторія
17-го серпня 2021-го року в Криму відбулися масові обшуки у будинках кримських татар у Сімферопольському та Бахчисарайському районах Криму та у Балаклавському й Нахімовському районах Севастополя. Так звані “слідчі заходи” проводили співробітники підконтрольних РФ ФСБ, Центру протидії екстремізму та ОМОНу, що незаконно діють у тимчасово окупованому Криму.
По завершенню “слідчих заходів” підконтрольні РФ силовики затримали п’ятьох осіб. У Нахімовському районі міста Севастополя ефесбівці забрали активістів Рустема Мурасова та Рустема Таїрова, у Балаклавському районі Севастополя — затримали Джеббара Бекірова, у Бахчисарайському районі — Завура Абдуллаєва, а у Сімферопольському районі Криму — Раїфа Февзієва.
У лютому 2016-го Рустема Мурасова вже обшукували. Тоді кримчанина затримали й відвезли до підконтрольного РФ Управління ФСБ, проте згодом відпустили. Цього разу Мурасова обшукали й затримали невдовзі після того, як активіст повернувся з Ростова-на-Дону, куди він їздив підтримати затриманих кримчан.
Кримських татар звинуватили за статтею 205.5 КК РФ (організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності терористичної організації) та статтею 78 КК РФ (приготування до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою). Їм інкримінували участь та організацію діяльності ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”.
Узимку 2022-го справу “другої Севастопольської групи” передали до суду. Кримських татар етапували з СІЗО-1 у Сімферополі до СІЗО-1 у Ростові-на-Дону. 25-го квітня 2022-го року Південний окружний військовий суд почав розгляд матеріалів чергової “справи”.
Хоча ісламська релігійна організація “Хізб ут-Тахрір” заборонена в РФ з 2003-го року, вона дозволена не тільки в Україні, а й в інших країнах світу, які не вбачають у ній жодної загрози. Правозахисники неодноразово наголошували, що членів організації переслідують аж ніяк не за підготовку держперевороту чи тероризм, а за публічні акції, в яких беруть участь люди, які виступають проти політичних репресій у Криму й системно критикують представників РФ. Вочевидь кримських татар переслідують за їхню нелояльність до окупаційної влади й засудження незаконної анексії Криму й збройної агресії Росії.
При цьому переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), адже за міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
Щобільше, Росія не має жодного права вивозити жертв політично вмотивованих переслідувань на свою територію. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ є воєнним злочином. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте, за даними КримSOS, протягом 2022-го року щонайменше 15 жертв політично вмотивованих переслідувань у Криму були етаповані у російські виправні колонії. Правозахисники відзначали, що географія таких пенітенціарних закладів дуже широка: кримчан вивозять як до Тамбовської області, так і до Красноярського краю. “Перебування політв’язнів у виправних колоніях, що розташовані на такій великій відстані від півострова, створює перешкоди для своєчасного доступу адвокатів”, — наголошували у КримSOS.
Крім цього, Російська Федерація порушує норми утримання політв’язнів, не надає незаконно засудженим фахової медичної допомоги, фактично вбиваючи людей. Харківська правозахисна група писала про вигаданих Росією “шпигунів”, вироки без доказів й інші випадки кривосуддя, яке чинять підконтрольні РФ суди окупованого Криму. Представники РФ засуджують людей за вчинення “морської блокади”, яку неможливо вчинити, спираються на слова свідків, які навіть не бачили того, про що говорять, або плутаються у показах. При цьому маріонеткові суди, керовані Російською Федерацією, безкарно ламають життя людей і основи судочинства. Росіяни можуть ув’язнити людину на 17 років за 70 хвилин розмови про іслам, відібрати окуляри й Коран у 67-річного політв’язня та підкидати книжки під час обшуків. Можуть протримати людину у Володимирському централі (в’язниці для особливо небезпечних злочинців) за статтею про тероризм, а потім порушити нове кримінальне провадження. Представники РФ можуть користатися з власної безкарності на тимчасово окупованих територіях України.
Станом на 15-те травня 2023-го року відомо, що в Автономній Республіці Крим Росія незаконно утримує 182 політв’язні, серед яких 116 кримських татар. Такі дані наводило Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим на своїй фейсбук-сторінці. “Із загальної кількості 37 політв’язнів — арештовані, 125 — ув’язнені, 18 — без статусу, двоє — звільнені, однак перебувають у центрі тимчасового утримання іноземних громадян ‘на росії’”, — йшлося у фейсбук-дописі від 15-го травня.
Як повідомляли у Представництві, станом на 9-те травня 2023-го року, за абсурдним звинуваченням у так званій “дискредитації ЗС РФ”, а саме за статтею 20.3.3 КоАП РФ, було відкрито 343 “справи”. З усієї кількості “справ” окупаційні суди винесли 298 незаконних постанов про штраф у розмірі від 30 тисяч до 75 тисяч рублів. За так звану “дискредитацію ЗС РФ” (за яку країна-окупант також передбачила кримінальну відповідальність — статті 207.3 та 280.3 КК РФ) в окупованому Криму було винесено по два незаконні вироки, розповідали у Представництві Президента України в АР Крим.
У Кримськотатарському ресурсному центрі наголошували, що лише з 2017-го до 2022-го року на окупованому півострові було зафіксовано 7 911 порушень основних прав людини: 371 обшук (277 обшуків стосувалися кримських татар); 1 327 затримань (1 091 — кримських татар); 1 270 допитів (969 — кримських татар); 1 212 арештів (902 — кримських татар).
За підрахунками КримSOS, сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.