Меню
• Політика
Ірина Скачко, 12 січня 2023

‘Убивцям такі строки не дають’ — російська влада переслідує кримських татар

17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму — такий обвинувальний вирок щодо імама Раїфа Февзієва виніс Південний окружний військовий суд. Днем раніше у тому ж суді п’ятьох кримських татар засудили до 13 років позбавлення волі.  

17 років позбавлення волі в колонії суворого режиму — такий обвинувальний вирок щодо Раїфа Февзієва, імама із Сімферопольського села Строгонівка, виніс Південний окружний військовий суд (Ростов-на-Дону). Про це повідомляє “Кримська солідарність”.

Раїф Февзієв з адвокатом Едемом Семедляєвим © Кримська солідарність

Раїф Февзієв з адвокатом Едемом Семедляєвим © "Кримська солідарність"

 “За 70 хвилин розмови про Іслам сьогодні людині дали 17 років”, — прокоментував рішення суду щодо Февзієва адвокат Едем Семедляєв. 42-річного політв’язня засуджено у справі “Хізб ут-Тахрір”. Його визнали винним в “організації діяльності терористичної організації та участі у діяльності такої організації”. На оглолошення вироку Раїф Февзієв прийшов у білій футболці з написом “Наш народ не терористи”. Імам відкидає всі обвинувачення і наполягає: справа проти нього сфабрикована.

Міжнародна ісламська політична організація “Хізб ут-Тахрір” називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. Верховний суд Російської Федерації заборонив “Хізб ут-Тахрір” у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих “терористичними”. В Україні організація діє без обмежень. Після окупації Криму російська влада стала використовувати участь у “Хізб ут-Тахрір” для тиску на кримських татар. Членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року, зазначають у “Кримській солідарності”.

17 серпня 2021 року оселю Февзієва у селі Строганівка обшукали співробітники ФСБ. Адвоката не пустили на обшук, а на самого імама під час трусу надягли кайданки. Як розповіла дружина Раїфа Ліана Февзієва, слідство відправило імама на психіатричну експертизу. Там його поселили до камери з чотирма засудженими за вбивство людьми. Таким чином слідство намагалося тиснути на арештованого.

“Через ув’язнення, погані умови харчування та відсутність медичної допомоги у політв’язня у слідчому ізоляторі розвинулися нові захворювання, — йдеться в повідомленні “Кримської солідарності”. — За рік перебування під арештом у імама з’явилися проблеми з тиском, із серцево-судинною системою, із підшлунковою залозою, ШКТ, а також нервовою системою. Належної медичної допомоги йому не надавали — лікарі призначали антибіотики, не проводячи при цьому базового огляду пацієнта. Потрібні ліки сім’я відправляла сама”.

Як і в інших справах цієї категорії, основні свідчення в суді надали секретні свідки. При чому, на думку захисту, під одним псевдонімом свідчення давали одразу кілька осіб. Спецслужби стежили за імамом та прослуховували його проповіді з 2016 року. Аудіозапис такої розмови і став головною підставою для ув’язнення Февзієва.

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов та Джеміль Гафаров © Кримська солідарність From left Servet Gaziev; Alim Karimov, Seiran Murtaza, Erfan Osmanov and Dzhemil Gafarov Photo Crimean Solidarity

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов та Джеміль Гафаров © "Кримська солідарність"

Днем раніше у тому ж суді було оголошено вирок у справі так званої “Другої сімферопольської групи” Хізб ут-Тахрір. Аліма Карімова, Сейрана Муртазу, Ерфана Османова, Джеміля Гафарова та Сервета Газієва засудили до 13 років позбавлення волі. 

Сервет Газієв та Джеміль Гафаров — люди похилого віку, які страждають від багатьох хронічних і набутих за ґратами захворювань. Для них такий вирок майже дорівнює вищій мірі покарання. 

У Джеміля Гафарова — хронічна ниркова недостатність четвертої стадії, хвороби серця. Сервет Газієв влітку 2021 року переніс мікроінсульт у СІЗО Ростова-на-Дону. У вересні того ж року його побили у лікарні: перед випискою його повалили на підлогу, скрутили руки, били по спині та поголили бороду.

Сервет Газієв (фото: «Кримська солідарність»)

Сервет Газієв (фото: «Кримська солідарність»)

“Друга сімферопольська група” — це 25 кримських татар, яких окупаційна російська влада обвинувачує у створенні терористичної організації та підготовці до насильницького повалення влади. Більшість із них було затримано під час масових обшуків у Криму в березні 2019 року. 

Фігуранти Другої симферопольської групи. Ілюстрація Кримської солідарності

Фігуранти "Другої симферопольської групи". Ілюстрація "Кримської солідарності"

“Відповідно до матеріалів справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували скоювати терористичних актів і не закликали інших до вчинення терористичних дій, — повідомляє “Кримська солідарність”. —  Але для обвинувачення за цими статтями спецслужбам достатньо лише прямої чи непрямої причетності до діяльності організації, яка входить до списку визнаних терористичними на території РФ”.

Правозахисний центр “Меморіал” визнав фігурантів цієї справи політв’язнями.


За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, у Криму кількість політв’язнів і переслідуваних у кримінальних справах досягла 266. У 189 випадках йдеться про представників кримськотатарського народу. З 2017 року до 2022 року на півострові було зафіксовано 7 911 порушень основних прав людини:

  • 371 обшук (277 обшуків стосувалися кримських татар);
  • 1 327 затримань (1 091 — кримських татар);
  • 1 270 допитів (969 — кримських татар);
  • 1 212 арештів (902 — кримських татар).

поширити інформацію

Подібні статті

• Політика   • Моніторинг

Кримінальна відповідальність за ‘втечу’ за кордон: що пропонує Кабмін

Уряд пропонує криміналізувати незаконний перетин державного кордону. Що не так із законопроєктом?

• Політика   • Дослідження

Зміни, внесені до статті 233 КПК України, неприйнятні!

Зміни у скасованому законі 12414 щодо обшуків без санкції суду збереглися в новому законі, проголосованому 31 липня, але вони суперечать Конституції.

• Політика   • Публіцистика

Правозахист на службі владі: чи потрібен Україні військовий омбудсман у такому вигляді?

3 червня Верховна Рада прийняла за основу винесений на розгляд Президентом законопроєкт № 13266 ‘Про військового омбудсмана’. Хоча попереду ще друге читання, вже зараз документ містить істотні ‘генетичні’ недоліки, які, на жаль, одразу ставлять під сумнів ефективність запропонованої посади.

• Політика   • Інтерв’ю

Друга світова війна: як національні міфи перетворюються на зброю

У День Пам’яті та перемоги над нацизмом говоримо, чому історія повторюється і які уроки Другої світової війни ми так і не вивчили.



Про ХПГ
Хто миКонтактиРічні звітиПолітики ХПГ
Теми
КонституціяПолітикаВпровадження норм європейського праваПраво на життяКатування та жорстоке поводженняПраво на свободу та особисту недоторканністьПраво на справедливий судПраво на приватністьСвобода совісті та віросповіданняСвобода вираження поглядівДоступ до інформаціїСвобода пересуванняЗахист від дискримінаціїСоціально-економічні праваАрміяКримінально-виконавча системаПраво на охорону здоров’яПраво на освітуЕкологічні праваПрава дітейПрава жінокПрава шукачів притулкуГромадянське суспільство
Спецпроєкти
Психологічна допомогаРосійсько-українська війнаГолоси війниДокументування воєнних злочинів в УкраїніПравова допомогаОнлайн-бібліотекаДисидентський рух в Україні. Віртуальний музейІсторії свавільно засудженихГромадянська освітаДовідник юристаПроти катуваньПраво на приватністьГаряча лінія з пошуку зниклих безвісти