Начальника Росгвардії та його підлеглих заочно судитимуть за катування мешканців Херсона
Українські правоохоронці скерували до суду обвинувальний акт щодо чотирьох громадян Російської Федерації, яким закидають жорстоке поводження з цивільним населенням і порушення законів та звичаїв війни під час російської окупації Херсона.
Про це сповістили в Офісі Генерального прокурора та офіційному телеграм-каналі Херсонської обласної прокуратури.
Ідеться про заступника начальника управління Росгвардії по Ростовській області, полковника поліції та ще трьох військовослужбовців РФ.
За інформацією слідства, підозрюваний високопосадовець Росгвардії з березня 2022-го керував російськими військовими, які перебували в окупованому Херсоні.
“У захопленій будівлі місцевого ізолятора тимчасового тримання він [підозрюваний] спільно з іншими військовослужбовцями керівного складу ЗС та силових структур РФ організував одну з катівень, — розповіли в Офісі Генпрокурора. — Там вони застосовували до місцевого населення жорстокі тортури. Він [підозрюваний] віддавав накази підлеглим про незаконні затримання людей, застосування щодо українських громадян насильства, проникнення до їхніх помешкань і заволодіння майном”.
Окрім цього, правоохоронцям вдалося встановити особи трьох військовослужбовців ЗС РФ, які були безпосередніми виконавцями злочинних наказів. За даними Офісу Генпрокурора, підозрювані діяли за попередньою змовою з іншими військовими РФ та затримували й піддавали тортурам різні категорії українців: людей з активною проукраїнською позицією, волонтерів, ветеранів АТО, родичів українських правоохоронців…
“Наразі встановлено понад двісті осіб, які утримувались у цій будівлі та щодня піддавались різним формам тортур”, — сповістили правоохоронці.
Підозрювані
В Офісі Генпрокурора традиційно не називають імен підозрюваних, проте раніше в СБУ повідомляли про полковника Олександра Науменка (позивний Альфа), який керував військовослужбовцями Росгвардії та представниками незаконних збройних формувань РФ в окупованому Херсоні з березня 2022-го. Есбівці розповідали, що саме за наказами Науменка “відбуваються незаконні затримання та тортури над місцевими мешканцями, проникнення до їхніх помешкань і заволодіння майном”.
У Службі безпеки також відмічали, що Науменко особисто брав участь у розгоні мирних мітингів у Херсоні, віддавав накази застосовувати світло-шумові гранати та сльозогінний газ проти херсонців, які постраждали унаслідок його дій.
“Крім того, за його вказівкою російські військові викрали двох українців і декілька тижнів жорстоко їх катували. Вони намагалися вибити з них інформацію про військових ЗСУ та їхні місця дислокації, а також схиляли до співпраці з окупантами”, — повідомляли в СБУ.
Щодо підозрюваних виконавців ними можуть бути: Анвер Муксимов (1989 р.н.), Олександр Чиленгіров (2002 р.н.) і Олександр Бочаров (1995 р.н.).
Окрім усього іншого, їхні роки народження збігаються з віком підозрюваних, дані яких оприлюднювали в Херсонській обласній прокуратурі. “Правоохоронці ідентифікували трьох безпосередніх виконавців злочинних наказів — військовослужбовців РФ віком 20, 28 та 34 років”, — сповіщали в офіційному телеграм-каналі Херсонської обласної прокуратури 11-го травня 2023-го року.
Катівні Херсонщини як частина ретельно продуманого та профінансованого плану РФ
Раніше група міжнародних слідчих (Mobile Justice Team), яка разом з Офісом Генпрокурора розслідує злочини, ймовірно скоєні представниками РФ в Україні, дійшла висновку, що Російська Федерація планувала та фінансувала мережу катівень на окупованій Херсонщині. Тоді слідчі віднайшли щонайменше 20 катівень. На думку українських та міжнародних правників, катівні були потрібні для втілення конкретної стратегії Російської Федерації:
“Численні катівні, фінансовані російською державою, не випадкові, а радше є частиною ретельно продуманого та профінансованого плану, який має на меті знищення української національної та культурної ідентичності”, — говорив Вейн Джордаш, керівник Mobile Justice Team. На думку Джордаша, ті самі методи росіяни застосовували й на інших тимчасово окупованих територіях України (зокрема, в Київській області). Команда Mobile Justice Team була переконана, що заздалегідь спланована Кремлем кампанія (включно зі створенням мережі катівень) передбачала “терор, підкорення [цивільних] та знищення українського опору на тимчасово окупованих територіях”.
Згідно з дослідженням команди Conflict Observatory, оприлюдненим у листопаді 2022-го року, приблизно чверть постраждалих, затриманих у Херсонській області, “ймовірно, зазнала тортур або жорстокого, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження. За словами Джордаша, випадок Херсона дозволяв побачити “мікрокосмос” загального злочинного плану Кремля та зрозуміти, що чекало б на Україну, якби Російська Федерація зазнала успіху в загарбницькій війні.
На користь цього свідчать і останні дані, оприлюднені Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, де повідомляли про встановлені факти катувань, тортур і неналежного поводження з військовослужбовцями, які потрапили до російського полону. Як зауважував представник штабу, зібрана інформація вказує на те, що йшлося не про випадкові дії, а про системне явище. Представниця ООН в Україні також повідомляла, що понад 90% звільнених з полону військових і цивільних заручників, з якими вдалося поспілкуватися, пережили ті чи інші види тортур.
Правовий вимір
Нагадаємо, що наприкінці грудня 2022-го року набрав чинності Закон № 2812-IX “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за катування”, який розширює поняття “катування”. Відповідно до внесених змін, під катуванням слід розуміти “будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати інформацію чи зізнання, або з метою покарати її чи іншу особу за дії, вчинені нею або іншою особою чи у вчиненні яких вона або інша особа підозрюється, або з метою залякування її або інших осіб”. Про це йдеться у частині першій статті 127 КК. Як відзначали у ГО “Україна без тортур”, у попередній редакції закону способи вчинення катування були визначені як такі, що здійснюються “шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій”. У новій редакції закону способи катування не конкретизовані, тому під них підпадає “будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання <…>”. Експерти також пояснювали, що закон посилював кримінальну відповідальність за основний некваліфікований склад катування (ч. 1 ст. 127 КК). Окрім того, частина друга статті 127 КК України передбачає додаткову кваліфікуючу ознаку — застосування катування “з метою дискримінації” (“те саме діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з метою дискримінації, у тому числі з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”), а також закон передбачає відповідальність за вчинення катування представником держави, у тому числі іноземної. Щобільше, згідно з законом, катування, злочини проти основ національної безпеки України, а також злочини проти миру та безпеки людства стають злочинами без строку давності.
Як зазначав адвокат Харківської правозахисної групи Геннадій Токарев, “якщо йдеться про катування в масштабі окупованих регіонів, якщо ми кажемо про відповідальність військових і політичних керівників держави <…> — це вже предмет для судових інстанцій міжнародного рівня”. “Власне це те, чим ми в ХПГ зараз займаємося в плані збору інформації”, — зауважував Токарев.
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров наголошував, що після повномасштабного вторгнення РФ катування українських військовополонених та цивільних ув’язнених на окупованих територіях стало масовим явищем. Спілкуючись зі звільненими з-під російської варти, співробітники Харківської правозахисної групи зауважили, що майже всі вони зазнали катувань. У базі даних ініціативи “Трибунал для Путіна” (Т4Р) було задокументовано понад 500 випадків катувань (у тому числі 12 неповнолітніх).
Найбільше інцидентів катувань в базі Т4Р зафіксували в Харківській області — 278, в тому числі ішлося про катування шістьох дітей. Далі йдуть Київська область — 72 випадки (катувань зазнали дві дитини), Чернігівська — 58 (катувань зазнали три дитини), Херсонська та Донецька області — по 32 випадки, Запорізька область — 23 випадки (катувань зазнала одна дитина). У Сумській області було задокументовано 18 випадків катувань, у Миколаївській — 16, у Луганській — 6 випадків.
Адвокати Харківської правозахисної групи представляють інтереси 90 потерпілих від катувань, серед яких — 13 жінок та 77 чоловіків (у тому числі один хлопчик). Завдяки пошуку та опитуванню свідків адвокатам ХПГ вдалося встановити особи дев’ятьох катів, яких притягли до відповідальності.
“Діяльність на окупованих Росією територіях мала на меті знищення свідомих українців, залякування всіх інших, примус до виїзду до Росії або залишення на місці лояльних до Росії мешканців”, — говорив Євген Захаров, виступаючи під час слухань Підкомітету з прав людини Європарламенту.