Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядатиме звернення України щодо Олексія Кисельова, колишнього командира українського корабля “Славутич”, викраденого росіянами.
Про це 14 вересня повідомила правозахисна організація “КримSOS”.
28 листопада 2022 року правозахисники КримSOS подали скаргу до ЄСПЛ.
Як зазначав адвокат Сергій Заєць, справа Олексія Кисельова стала першою з відомих справ, що “демонструють переслідування владою РФ мешканців Криму, які виїхали з окупованої території після 2014 року та самоорганізувалися для активного спротиву окупантам”. Правник також наголошував, що справа Кисельова містить усі ознаки насильницького зникнення.
Сергій Заєць також перелічував цілу низку порушень, які росіяни скоїли щодо Олексія. Ідеться про тортури, незаконне позбавлення волі, незаконний обшук і викрадення майна (автомобіля).
“Ймовірно, надалі можна буде говорити також і про порушення права на справедливий судовий розгляд”, — вважає правозахисник.
Справа Олексія Кисельова
Харківська правозахисна група писала про справу Олексія Кисельова у лютому цього року. Тоді незаконний Джанкойський районний суд у тимчасово окупованому Криму визнав офіцера винним в організації “морської блокади” та членстві в кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. Олексія засудили до восьми з половиною років позбавлення волі з відбуванням першого року у в’язниці, а решту терміну — в колонії суворого режиму.
22 липня 2022 року росіяни викрали Олексія Кисельова, капітана 1-го рангу, колишнього командира корабля “Славутич” ВМС України. Вийшовши у відставку, Олексій спочатку займався громадською та підприємницькою діяльністю у місті Севастополь, а після того як Російська Федерація незаконно окупувала Кримський півострів, виїхав на Херсонщину. Останніми роками чоловік займався волонтерською діяльністю й проживав у місті Генічеськ.
Олексій розповідав, що представники РФ довго його катували: використовували електрострум й били під час так званих допитів. Тортури почалися, ще коли Кисельова незаконно утримували у професійно-технічному училищі № 17 міста Генічеськ, де базувався підрозділ Росгвардії. За словами політв’язня, знущання тривали п’ять днів: від Олексія вимагали, аби він на камеру зізнався, що очолює партизанський рух, проте офіцер відмовлявся давати неправдиві свідчення проти самого себе. 27 липня 2022 року викраденого українця перевезли до будівлі так званого “кримського управління ФСБ” у Сімферополі, де представники російських спецслужб продовжували катування. Лише після численних тортур так званий слідчий ФСБ провів “офіційне затримання” та порушив кримінальну справу.
Унаслідок тортур в офіцера відмовила права рука, йому було важко робити щось лівою рукою, навіть довго тримати ручку було проблематично. Сам політв’язень неодноразово говорив, що потребує медичної допомоги. “У мене зламані ребра, є вивихи суглобів рук і ніг, а також зламаний зуб. Ми направили скаргу до військово-слідчого управління Південного округу. Результат перевірки — нульовий. Слідчі заходи щодо моєї скарги на тортури не проводяться”, — писав Олексій в одному з листів.
Окрім нелюдського поводження, сумнівними були покази так званих “свідків”, а сам Кисельов заперечував власну вину. Докази так званої сторони обвинувачення також викликали сумніви. Детальніше про абсурдність звинувачень у “морській блокаді”, яку просто неможливо було вчинити, можна почитати у статті Харківської правозахисної групи.
Безпідставний вирок засуджувало і Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. У відомстві вважали справу сфабрикованою і наголошували, що, крім того, що незаконно затриманого офіцера катували, йому також відмовляли в наданні медичної допомоги, через що чоловік був вимушений оголосити голодування.
Насильницькі зникнення й невидимі в’язні Кремля
Як зазначав директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, коли ми говоримо про цивільних, яких росіяни незаконно затримують, слід згадувати такий злочин, як насильницьке зникнення.
“У багатьох випадках ми не знаємо, де перебувають наші цивільні ув’язнені, в яких умовах їх тримають”, — наголошував Євген Захаров. Він також зазначав, що у той час як Харківська правозахисна група веде близько 200 справ щодо цивільних і військових полонених, лише у п’яти випадках наявна офіційна інформація та достеменно відомо, де перебувають полонені.
“Ще у 48 випадках ми знаємо про місцеперебування позбавлених волі неофіційно”, — казав Євген Захаров.
При цьому правозахисники неодноразово наголошували, що незаконне тримання під вартою без рішення суду, так само як і насильницькі зникнення з приховуванням місцеперебування людини є грубими порушеннями прав людини і можуть бути попередньо кваліфіковані як злочин проти людяності.
У базі, зібраній глобальною правозахисною ініціативою “Трибунал для Путіна” (Т4Р), наразі є близько п’яти тисяч цивільних ув’язнених, незаконно затриманих і зниклих безвісти, проте реальне число може бути удвічі більшим. Задокументовані ХПГ випадки: кількість насильницьких зникнень, характер їхнього планування та ідентичність сценаріїв можуть свідчити про широкомасштабність злочинів проти людяності, вчинених представниками РФ на території України. Детальніше про насильницькі зникнення, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях України, від початку повномасштабного вторгнення до кінця березня 2023-го року, можна прочитати у нещодавньому матеріалі Харківської правозахисної групи, доступному за посиланням.
