Зросла кількість загиблих від ракетного удару РФ по Грозі (оновлено)

55 убитих жителів Грози

Кількість загиблих через ракетний удар РФ по селі Гроза, що на Харківщині, зросла. Станом на ранок 11 жовтня вже було відомо про 55 загиблих цивільних, повідомляв речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко. Як розповів Чубенко, з-поміж загиблих були встановлені ще дві жінки, які раніше вважалися зниклими безвісти. Наразі ідентифіковано 55 тіл, троє людей вважаються зниклими безвісти. Ідентифікація тіл триває.

Речник Харківської обласної прокуратури також зауважив, що це неостаточні цифри. “Виходячи з заяв родичів про зниклих людей, кількість загиблих може ще збільшитися до 58”, — відмітив Чубенко. Він також розповів, що криміналісти й судово-медичні експерти здійснюють дуже кропітку роботу з ідентифікації загиблих, і навів приклад, коли тіло одного з чоловіків, який перебував в епіцентрі вибуху, було розірвано щонайменше на 19 частин.

Оновлено:

59 убитих російською ракетою

12 жовтня криміналісти завершили ідентифікацію загиблих від російського обстрілу 5 жовтня. Як повідомив очільник МВС Ігор Клименко, прямим влучанням ракети росіяни вбили 59 людей в селі Гроза. “Всі жертви — місцеві мешканці. Пенсіонери, медики, фермери, вчителі, підприємці. Всі — цивільні. Загинули цілими родинами у декілька поколінь”, — написав Клименко у своєму телеграм-каналі.

Очільник МВС розповів, що упродовж шести діб криміналісти поліції відбирали зразки ДНК у родичів, після чого виводили профілі та шукали збіги фрагментів. 19 осіб убитих вдалося ідентифікувати за допомогою мобільних ДНК-лабораторій. Ігор Клименко розповів, що “Одного із загиблих — 60-річного чоловіка — криміналісти встановили по 20-ти частинах тіла. Ще двох осіб вдалося ідентифікувати за допомогою особистих речей, вилучених з помешкань загиблих, оскільки в них не було родичів прямої лінії для порівняння ДНК-профілів”. 

“Нам важливо було встановити ім’я кожного загиблого, зберегти пам’ять про них та зафіксувати всіх жертв російського удару”, — зауважили у МВС.

Навідники “Іскандера”

11 жовтня пресслужби Харківської обласної прокуратури та Служби безпеки України також повідомили про підозри, оголошені ймовірним навідникам російської ракети.

“Зловмисниками виявилися двоє місцевих жителів — 30-річний Володимир Мамон та його молодший брат 23-річний Дмитро Мамон, які під час окупації регіону перейшли на бік рашистів”, — написав речник облуправління СБУ Владислав Абдула на своїй фейсбук-сторінці.

Він також зауважив, що за це підозрювані навіть отримали “посади” в лавах окупаційного “управління внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області”. “Там одного з них призначили ‘водієм конвойної групи’, іншого — ‘інспектором дорожньо-патрульної служби’”, — поділився деталями справи Владислав Абдула.

Слідчі також встановили, що колаборанти разом з родинами втекли до РФ ще напередодні звільнення регіону від російських збройних сил, проте й надалі продовжували працювати на країну-агресора.

“За вказівками російських окупантів вони дистанційно розпочали формувати власну мережу інформаторів на підконтрольній Україні території, — розповів Владислав Абдула. — Для цього ‘втемну’ залучали до підривної діяльності своїх родичів, сусідів та знайомих з деокупованих міст та селищ Харківщини. Під виглядом дружніх розмов і листувань у месенджері зрадники випитували у людей відомості про дислокацію Сил оборони та масові заходи на території регіону. За даними слідства, від початку жовтня цього року обидва фігуранти почали збирати інформацію про заплановане перепоховання загиблого українського захисника у селі Гроза. При цьому вони розуміли, що внаслідок ворожої атаки обов’язково загинуть мирні мешканці — їхні знайомі з села Гроза, в тому числі й ті, хто надавав їм інформацію”.

За даними есбівців, після того як Володимир Мамон дізнався точну адресу та час проведення мирного заходу, він передав цю інформацію росіянам.

На підставі зібраних доказів обом фігурантам висунули підозри за частиною другою статті 28, а також частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України (Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб).

Окрім цього, правоохоронці додатково кваліфікували злочинні дії Володимира Мамона за частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 438 Кримінального кодексу України (Пособництво у вчиненні порушень законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Правоохоронці також оприлюднили світлини російських паспортів обох братів та їхні посвідчення поліцаїв у лавах нелегітимної окупаційної влади, підконтрольної Кремлю.

Свідчення місцевих мешканців

Тим часом місцеві мешканці розповіли журналістам, що сумнозвісні брати Мамони були не лише навідниками, а й були причетні до катувань.

Місцева жителька Лариса Шевченко (ім’я якої було змінено з міркувань безпеки), яка мешкає поблизу кафе, куди 5 жовтня влучила російська ракета, розповіла більше про родину Мамонів. Сім’я Лариси пережила російську окупацію Грози: її будинок декілька разів обшукували, чоловіка погрожували розстріляти, а сина викрали та відправили в катівню, розповідають журналісти. За словами Лариси, до цих та інших злочинів була причетна родина Мамонів: одразу після приходу окупантів Мамони погодилися співпрацювати з росіянами й стали поліцаями. “Один тут був, а два в Куп’янську катували”, — каже жінка. Прикметно, що пані Лариса розповідала про колишніх односельців ще до того, як на братів Мамонів вказали в Службі безпеки України, відмічають журналісти. Ба більше, вона згадувала не лише братів (Дмитра та Володимира), а і їхнього батька Сергія Мамона, а також ще одного брата — Олександра Мамона. За словами жінки, на Росію працювала вся родина.

“Ще до війни батько Мамонів працював з моїм чоловіком. Я потім йому якось кажу: ‘Тобі не соромно? Ти ж разом з чоловіком моїм працював’. А він каже: ‘Ну і що!’ Це звірі”, — згадувала пані Лариса.

Катівні у Куп’янську

Жінка також розповіла про те, як росіяни викрали її сина та не надавали жодної інформації ані про його місцеперебування, ані про його статус. У пошуках сина пані Лариса пішки дійшла до Куп’янська, усвідомлюючи, що росіяни на блокпостах можуть її вбити. “Я прийшла в поліцію, де вони [окупанти] тримали в’язнів. Вони не кажуть, чи тут та чи інша людина, чи ні. Але якщо ти хочеш передати якусь передачку і її приймають — судячи за все, він тут. Так я дізналася, що мій син в Куп’янській катівні”, — розказувала жінка.

Жінка також розповіла, що її сина катували струмом і приковували кайданами до металевих решіток. Пані Лариса також стала свідком того, як росіяни вели по вулиці колону українських заручників. Представники РФ били людей і змушували йти зігнувшись й опустивши голову максимально низько. Якщо люди падали, росіяни їх били та знову підіймали. Жінка припускає, що у різних катівнях та підвалах в Куп’янську могли перебувати сотні незаконно затриманих людей.

Крім цього, російські окупанти використовували незаконно ув’язнених українців, у тому числі й сина Лариси, у примусових роботах. З-поміж іншого, вони змушували людей розбирати завали колишнього управління Митної служби, оскільки в цій будівлі росіяни облаштували окупаційний штаб, знищений ударом українських оборонців. Сину Лариси вдалося втекти з примусових робіт за день до звільнення Куп’янська, коли росіяни поспіхом лишали території України.

“Неонацисти” й брехня РФ

Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя підтвердив, що військові російських збройних сил причетні до обстрілу 5 жовтня, внаслідок якого було вбито понад півсотні жителів Грози. Коментуючи черговий злочин РФ, Небензя заявив, нібито в момент російського обстрілу в кафе відбувався “похорон одного високопоставленого українського націоналіста”. Представник терористичної держави вдався до звичних наративів Кремля і заявив, нібито у похороні “брала участь неонацисти”, які були “спільниками” загиблого. “Невипадково на знімках, опублікованих у соцмережах одразу після удару, майже всі тіла належать чоловікам призовного віку”, — розповідав Небензя.

Небензя не вперше виголошує брехливі твердження в ООН і виправдовує російські злочини. Раніше він заявляв, що коли російські військові контролювали Бучу, що на Київщині, там не було жодних тіл убитих цивільних. Журналістські розслідування та супутникові знімки свідчили про протилежне, а правоохоронці неодноразово підтверджували, що російські військові віддавали злочинні накази, порушуючи усі закони та звичаї війни.

Нагадаємо, що наприкінці вересня цього року глобальна ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P) презентувала чергові подання до Міжнародного кримінального суду. В одному з них ішлося про позасудові страти українців під час російської окупації, в іншому — про дворівневу систему тортур і катівні, облаштовані росіянами під час окупації частин Харківщини. У нових поданнях до МКС правозахисники обґрунтували, що дії Росії є злочинами проти людяності. 

Раніше віцепрезидентка США Камала Гарріс заявляла, що Російська Федерація вчиняє злочини проти людяності під час війни в Україні. “У справі про дії Росії в Україні ми розглянули докази, знаємо правові норми, і немає жодних сумнівів: це злочини проти людяності. І я кажу всім тим, хто вчинив ці злочини, та їхньому керівництву, яке є співучасником цих злочинів: ви будете притягнуті до відповідальності”, — наголошувала Гарріс у лютому цього року.