MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Хімічна зброя, цивільні у російському полоні, третина України забруднена мінами — підсумки тижня

15.01.2024   
Ірина Скачко
РФ нарощує використання хімічної зброї на фронті. Понад 100 цивільних громадян України загинули в російському полоні від початку повномасштабної війни. Окупанти вивозять кримських політв’язнів все далі від Криму. ХПГ коротко розповідає про події тижня, що минув.

Фото: Генштаб ЗСУ [хімічна зброя]

Фото: Генштаб ЗСУ

Обстріли

10 січня росіяни вдарили двома ракетами С-300 по Київському району Харкова. Перша — поцілила біля входу до готелю, друга — у дах будівлі. Крім готелю, пошкоджено п’ять будинків довкола епіцентру вибуху, а також автосалон і виробниче підприємство. Згоріло кілька автівок. Поранень зазнали дев’ятеро осіб, що на момент удару були в готелі, а також четверо людей, що мешкають поруч. Серед постраждалих — журналісти турецького ЗМІ (громадянка Туреччини та громадянин Грузії). “Ніяких військових найманців, військових тут не було. Це цивільний об’єкт, цивільна інфраструктура. Ми завжди розселяли тут наших друзів, гостей, які перебували у Харкові, іноземні делегації”, — заявив міський голова Харкова Ігор Терехов. Відомо, що зазвичай у готелі зупинялися іноземні журналісти.

Удар по Харкову 10 січня 2024 року. Фото: Харківська обласна прокуратура

Удар по Харкову 10 січня 2024 року. Фото: Харківська обласна прокуратура

14 січня російські військові ударили керованими авіабомбами по ангарах із зерном у місті Вовчанську на Харківщині. Крім двох ангарів, зруйновано будівлю для обробки зерна. Як ми писали раніше, Росія систематично б’є по українській агропромисловій інфраструктурі.

Розбите зерносховище на Харківщині, фото: Сергія Болвінова

Розбите зерносховище на Харківщині, фото: Сергія Болвінова

Того ж дня російський дрон-камікадзе поцілив по підрозділу пожежної охорони у Станіславі на Херсонщині. Пожежники саме загасили пожежу після попереднього ворожого обстрілу — палав житловий будинок — і поверталися на місце дислокації. Четверо рятувальників зазнали поранень: у них контузії, вибухові та черепно-мозкові травми. Співробітники ДСНС захищені міжнародними конвенціями, адже вони не беруть участі у бойових діях, а рятують людей, наголошують в Державній службі з надзвичайних ситуацій. Але російські військові системно застосовують тактику подвійних ударів, обстрілюючи рятувальників і поліцейських, які приїжджають на допомогу цивільним після першого обстрілу.

Фото: Херсонська ОВА

Фото: Херсонська ОВА

Наші в полоні

Понад 100 цивільних громадян України втратили життя в російському полоні, серед них — одна дитина. Така інформація пролунала 10 січня під час засідання Ради безпеки ООН.

Нагадаємо, у вересні 2023-го року Спецдоповідачка ООН з питань катувань Еліс Джилл Едвардс наголошувала, що катування і нелюдське поводження представників РФ з цивільними українцями і з військовополоненими не можна оцінювати як випадкові. Радше йдеться про “організовану частину державної політики РФ, яка має на меті залякування, покарання або отримання інформації та зізнань”.

Всього, за словами заступниці генерального секретаря ООН Розмарі Ді Карло, від початку повномасштабного вторгнення загинуло 10 233 цивільних українців, ще 19 289 було поранено. “Лише 29 грудня 58 цивільних осіб було вбито і 158 поранено в результаті ударів російських безпілотників і ракет по всій країні. Це найбільша кількість жертв серед цивільного населення за один день за весь 2023 рік, — цитує Суспільне Ді Карло. — …Ми чули численні свідчення про жахіття, яких зазнає українське цивільне населення. Ми послідовно висловлювали чіткі застереження, але відбувається подальша ескалація та розповсюдження конфлікту за межі України та далі. І ось ми стоїмо на порозі третього року найсерйознішого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, якому не видно кінця”.

Бранці Кремля

Окупанти вивозять кримських політв’язнів все далі від Криму: до Сибіру, Башкортостану, Приуралля, Північного Кавказу. Про це в інтерв’ю журналістам Радіо Свобода розповів аналітик правозахисної організації “КримSOS” Євген Ярошенко.

“Ми спостерігаємо, що зростає географія місць відбування покарання. За нормами міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла злочин, то її мають судити на окупованій території, і на окупованій території вона має відбувати покарання”, — заявив він. — …Останнім часом ми навіть фіксуємо, що політв’язні потрапляють у такі регіони як Челябінська область і Красноярський край. Не всі адвокати в Криму, враховуючи фінансові обмеження і зайнятість іншими політичними справами, можуть їздити кудись на Урал чи Сибір, щоб відвідувати своїх клієнтів”. За інформацією “Кримської солідарності”, близько 80 відсотків кримських бранців Кремля етаповані до російських в’язниць.

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов та Джеміль Гафаров © Кримська солідарність From left Servet Gaziev; Alim Karimov, Seiran Murtaza, Erfan Osmanov and Dzhemil Gafarov Photo Crimean Solidarity

Сервет Газієв, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов та Джеміль Гафаров © "Кримська солідарність"

Хімічна зброя

Російські збройні сили нарощують використання хімічної зброї, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. “Силами оборони зафіксовано 626 фактів застосування російською федерацією боєприпасів, які споряджені отруйними хімічними речовинами. З них лише за січень поточного року 51 випадок. При цьому динаміка застосування зростає. Щодня фіксується до 10 випадків застосування хімічних речовин”, — йдеться у заяві Служби зв`язків з громадськістю Командування Сил підтримки Збройних Сил України.

Ворог застосовує гранати К-51, РГР, саморобні вибухові пристрої, споряджені речовинами подразнювальної дії, обстрілює снарядами із небезпечними речовинами.

“36 випадків застосування небезпечних хімічних речовин було задокументовано і направлено для проведення слідчих дій у рамках кримінального провадження групами радіаційної, хімічної, біологічної розвідки зі складу військових частин Командування Сил підтримки спільно зі Службою безпеки України”, — кажуть в ЗСУ.

Нагадаємо, про те, що російські військові використовують на лівому березі Херсонщини хімічну зброю, наприкінці грудня повідомляв Інститут вивчення війни (ISW): “810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії підтвердила, що навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія”.

Фото: фейсбук-сторінка Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України [протигаз]

Фото: фейсбук-сторінка Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України

Обережно, міни!

Від початку великої війни 887 людей постраждало, підірвавшись на залишених ворогом вибухонебезпечних предметах, повідомив очільник МВС України Ігор Клименко: “610 людей дістали травм, 277 — загинули. Вороже залізо забрало життя 14 дітей. Найбільше потерпілих у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях”. Усього сапери знешкодили майже 755 тисяч вибухонебезпечних предметів. Третина української території є забрудненою.

Фото: Державна спеціальна служба транспорту [міна, снаряд, розмінування]

Фото: Державна спеціальна служба транспорту

Статистика T4P

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 14 січня 2024 року ініціативою зафіксовано 61529 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.

© Сергій Приткін

© Сергій Приткін

 Поділитися