Загибель волонтерів, великий обмін полоненими, Кривий Ріг без світла — підсумки тижня

Атака на волонтерів

1 лютого російський безпілотник атакував Берислав: зазнали поранень і загинули кілька іноземних волонтерів. Серед убитих — двоє французьких громадян. Про це в соціальній мережі Х повідомив міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне: “Російське варварство вдарило по цивільних в Україні. Двоє французьких гуманітарників поплатилися життям за свою відданість українцям. Троє — поранених. Росії доведеться відповісти за свої злочини”.

Через загибель волонтерів 5 лютого Міністерство закордонних справ Франції викликало російського посла Олексія Мєшкова. Очікується, що також Франція “засудить відновлення дезінформації, спрямованої проти Франції”, повідомляє Суспільне із посиланням на BFMTV.

Іноземні волонтери не вперше стають мішенню для росіян. 6 січня 2022 року поблизу Краматорську загинули британські волонтери Ендрю Бегшоу й Крістофер Перрі. Вони допомагали з евакуацією людей із зони бойових дій та розвозили гуманітарну допомогу. Рідні загиблих вважають, що їх застрелили “вагнерівці”.

Хроніка обстрілів

• Ввечері 30 січня три шахеди влучили в Слобідському районі Харкова: у кількох багатоповерхівках вибиті війна, пошкоджені супермаркет, кав’ярня, автівки. Ще один безпілотник поцілив по житловому одноповерховому будинку у Салтівському районі. Четверо цивільних отримали гостру реакцію на стрес.

• О 21:45 31 січня росіяни поцілили двома керованими авіабомбами по лікарні у Великому Бурлуці на Харківщині. “Одна поруч, друга — пряме влучання. З лікарні за допомогою поліції, ДСНС евакуювали 38 людей, в тому числі 33 хворих, з яких двоє — лежачих, п’ятеро людей персоналу. Є потерпілі, дані будуть пізніше”, — написав очільник поліції Харківської області Володимир Тимошко. Всіх пацієнтів або відвезли до інших лікарень, або перевели на амбулаторне лікування. Чотирьом постраждалим надали першу медичну допомогу на місці. Пошкоджено фасад будівлі, вікна та дах.

• У ніч проти 2 лютого російські військові завдали удару шахедами по об’єктах критичної інфраструктури на Дніпропетровщині. Влучання по одній з підстанцій НЕК “Укренерго” спричинило знеструмлення понад 40 тисяч абонентів, а також двох шахт. Через це протягом кількох годин на поверхню не могли піднятися понад сотню шахтарів.

Наступної ночі атака російських дронів на високовольтні енергетичні об’єкти повторилася, завадивши відновлювальним роботам. В “Укренерго” назвали напад на енергетичну інфраструктуру Кривого Рогу “однією з найбільш масованих атак на енергетику за рік”. В місті відключали швидкісний трамвай, частина лікарень працювала від генераторів. Застосовували віялову схему подання електроенергії споживачам.

“Енергетикам вдалося значно мінімізувати наслідки дронових атак, навіть в конкретному енерговузлі, завдяки підготовці до всіх можливих сценаріїв влітку. Фактично, це були перші відключення після повітряних атак з початку опалювального сезону, який ми пройшли на дві третини”, — розповіли в “Укренерго”.

• Того ж дня російська авіація атакувала середмістя Херсона. Поранень зазнала жінка та 17-річний хлопець, вони в лікарні. Було пошкоджено багато будинків.

• Увечері 2 лютого ворог поцілив ракетою в заповнене зерносховище на Полтавщині. Як повідомив начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін, травмованих та загиблих немає, але частина врожаю втрачена. Власникам зерна пообіцяли відшкодувати збитки.

Обмін полоненими

31 січня з російської неволі вдалося повернути понад дві сотні воїнів та цивільних. “Наші — вдома. 207 хлопців. Повертаємо попри все. Пам’ятаємо про кожного й кожну в полоні. Воїни та цивільні. Маємо повернути всіх. Працюємо над цим”, — написав Володимир Зеленський у своєму телеграм-каналі.  Серед тих, кого сьогодні вдалося повернути, — цивільні та військові, зокрема, медики з Маріупольського металургійного комбінату та Азовсталі. Під час обміну з російського полону повернули українців, яких мали обміняти ще 24 січня, окрім 65 осіб, яких російська сторона називає загиблими в авіатрощі транспортного літака Іл-76, яке сталося 24 січня в Бєлгородській області. 

Діти і війна

• 2 лютого з окупованої частини Запорізької та Херсонської областей вдалося повернути ще 4 дітей. “Дітям від 0 до 16 років. Усі вони зараз у безпеці в одному з наших центрів”, — розповіли в Save Ukraine. В організації зазначили, що з Росії та окупованих українських територій повернули вже 235 дітлахів.

• За повідомленням ювенальних прокурорів, щонайменше 1739 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Росії. Станом на ранок 3 лютого 522 дитини загинули та понад 1217 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Найбільше постраждало дітей у Донецькій (508), Харківській (327) та Херсонській областях (146).

Допомога людям з інвалідністю

Всесвітня продовольча програма ООН разом з Мінсоцполітики запроваджують спільний проєкт із соціальної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю. Гроші надійдуть людям, які мешкають на території України, крім тимчасово окупованих РФ територій, якщо вони вже є отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю в розмірі, що не перевищує 3250 гривень. “Виплата додаткової допомоги проводитиметься щомісяця протягом трьох місяців у розмірі, що визначається як різниця між 3250 гривнями та сумою вищезазначеної отриманої соціальної допомоги, але не менше ніж 100 гривень на місяць, і може бути продовжена за узгодженим рішенням Мінсоцполітики та ВПП ООН”, — розповів постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Гаага

Міжнародний суд ООН у Гаазі 2 лютого визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо геноциду. У позові йдеться про те, що перед повномасштабним вторгненням Росія звинуватила Україну у нібито вчиненні геноциду на Донбасі та використала цей привід для великої війни. “Цим клопотанням Україна не намагається притягнути РФ до міжнародної відповідальності за міжнародно-протиправне діяння, яке інкримінується цій державі. Вона прагне судового висновку про те, що вона сама не вчиняла протиправних діянь, які РФ помилково, на думку України, інкримінує їй у публічних заявах”, — цитує рішення Суду Суспільне. Втім, Міжнародний Суд ООН не розглядатиме твердження України, що такі несправедливі звинувачення в геноциді самі собою порушують міжнародну конвенцію про запобігання геноциду.

Минулого тижня Міжнародний суд ООН оголосив рішення у ще одній справі за позовом України проти Росії. Він стосувався фінансування РФ тероризму та вчинення актів расової дискримінації щодо кримських татар та українців і був поданий у 2017-му році. 31 січня судді визнали, що Росія дійсно порушила обидві конвенції, але задовольнили позов України лише частково. Так, у Гаазі дійшли висновку, що РФ не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, а також не захистила права етнічних українців Криму на освіту рідною мовою. У Міжнародному суді ООН не побачили ані обмежень українських та кримськотатарських медіа та культурного життя цих громад, ані етнічного підґрунтя в забороні Меджлісу, та й взагалі — дискримінації кримських татар.

Статистика

Учасники глобальної ініціативи T4P (“Трибунал для Путіна”) документують події, в яких є ознаки злочинів, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. Станом на 4 лютого 2024 року ініціативою зафіксовано 63840 ймовірних воєнних злочинів, вчинених російськими військовими на нашій землі. Представлені дані не претендують на повноту та остаточність. Реальна кількість деяких видів злочинів майже напевно суттєво вища за те, що можливо зафіксувати.