Окупанти знову крадуть тварин із заповідника ‘Асканія-Нова’
23 квітня із колекції заповідника “Асканія-Нова” до приватного Ялтинського зоопарку в Криму попрямували три зебри Чапмана. Їх “обміняли” на альпаку, яків, кіз каморі, в’єтнамських свинок, карликових баранів, пеліканів та дрохв. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів директор Біосферного заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповал.
Науковець наголосив: “Це незаконні дії безвідносно до вигоди! Але треба розуміти, що рідкісні дикі види тварин з охоронним статусом обмінюються на поширені одомашнені види”.
Це не перший випадок, коли окупанти викрадають тварин з українського заповідника. Як ми повідомляли, у грудні минулого року звідси вивезли по декілька особин зебри Чапмана, бізона американського, коней Пржевальського та оленя Давида. Тоді тварин, що мають статус “зниклий з природи”, “на межі зникнення” та “близький до тих, які перебувають під загрозою знищення” російські окупанти “обміняли” на антилоп канна, яків свійських, двогорбих верблюдів і одного гуанако. При цьому олень Давида під час транспортування загинув.
Загалом за час окупації з біосферного заповідника “Асканія-Нова” незаконно вивезли 10 тварин, розповів Віктор Шаповал.
Усі так звані обміни здійснюються відповідно до “угоди про творчу співпрацю”, яку підписав поставлений росіянами рік тому “новий директор” заповідника. Нагадаємо, українська адміністрація продовжувала працювати в Асканії аж до середини березня 2023 року. Але 7 березня окупанти зареєстрували в державному реєстрі юридичних осіб РФ (рос.) “государственное автономное учреждение ‘Биосферный заповедник Аскания-Нова’”. А вже двадцятого колективу представили такого собі Дмитра Мещерякова як директора заповідника.
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” ім. Фальц-Фейна — науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, найбільший степовий заповідник Європи. Перебуває в окупації з перших годин повномасштабного вторгнення.
“Асканія-Нова” є об’єктом культурної спадщини. А частина 3 статті 4 Гаазької Конвенції забороняє привласнення культурних цінностей, що розташовуються на території іншої договірної сторони.
Війна проти природи
Від 24 лютого 2022 року окупанти вчинили 4200 злочинів проти довкілля. Саме таку кількість зафіксувала екологічна інспекція, розповів в ефірі національного телемарафону міністр довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, деякі з цих злочинів можна вважати екоцидом, зокрема підрив греблі Каховської ГЕС. Загалом українській природі завдані збитки, що складають 2,4 трильйона гривень.
Екологічну складову включили до нещодавно створеного Міжнародного реєстру збитків. Нагадаємо, такий реєстр є платформою для міжурядового співробітництва, яка слугуватиме для фіксації інформації про шкоду, збитки чи ушкодження, заподіяні Росією з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, усім фізичним і юридичним особам, а також державі Україна.
За словами керівника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генпрокурора Юрія Бєлоусова, найбільш небезпечними для нашої природи під час російської агресії є “атаки на об’єкти атомної енергетики, на гідроспоруди, а також прямі атаки, що пов’язані зі шкодою для заповідних територій”. Наразі триває розслідування близько 205 кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів РФ проти довкілля, із них 15 — за фактами екоциду.
Як наголошують в Офісі Генпрокурора, Україна “вперше в історії людства” розслідує злочини проти довкілля як воєнні злочини. Йдеться насамперед про обстріли Харківського фізико-технічного інституту. “Українські прокурори вперше повідомили про підозру у скоєнні екоциду найвищим посадовим особам військ держави-агресора. Російський генерал-полковник та четверо його підлеглих віддавали накази на здійснення обстрілів ядерного об’єкта — Національного наукового центру ‘ХФТІ’. Сума збитків сягає 15 млрд грн”, — заявив Юрій Бєлоусов.
Женевська конвенція забороняє застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної та серйозної шкоди природному середовищу.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах Програми “Права людини в дії”, яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать: зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за номером +380 44 521 57 53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: usaid.gov/ukraine, або на сторінку у фейсбуці: fb.com/USAIDUkraine.