MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

До Дня пам’яті та перемоги, в день нової війни

08.05.2024   
Марина Гарєєва
Вдень 8 травня Росія б’є по Харкову, влучає у шкільний стадіон. Кількість постраждалих невпинно росте. Троє хлопців, які грали у футбол на спортивному майданчику, ушпиталені. Самозакріплений Президент РФ готується до дня російського побєдобєсія — бутафорного свята, яке гучно святкують в країні, що перемогла і привласнила право на фашизм.

Дим від пожежі над Лиманським лісом. Фото: ДСНС у Донецькій області.

Дим від пожежі над Лиманським лісом. Фото: ДСНС у Донецькій області.

Вбиті військовополонені, закатовані цивільні. Жінки з порожніми очима, які вдивляються у споночілі вікна так, наче очікують на повернення звіра. Зґвалтування як тактика ведення війни. Катування як частина державної політики Кремля. Розстріляні автівки родин, які не встигають втекти з окупації. Білі ганчірки, просякнуті кров’ю. Написи “ДІТИ”, беззахисні й недоречні, стерті з землі разом з будівлями, які вони не змогли захистити. Уламки колишніх осель, під якими затинаються обірвані крики, захлинаються потовчені життя. Лишається пил, що лягає на руки згорьованих вулиць. У наших містах і селах, які щодня здригаються від обстрілів. В окупованих містах і селах, які щовечора здригаються від жаху. Не знають: за ким прийдуть зранку, кого відвезуть в новостворену катівню, кого — в будівлю ФСБ, коли прийдуть за дитиною, чоловіком, жінкою. Аби депортувати, мобілізувати, знищити.

Бо війна РФ не має правил і має на меті одне. Знищити українську націю, вчинивши злочин геноциду. І покласти початок нової історії, де правитиме безкарність.

7 травня 2024 року, напередодні Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, палає лісовий масив у Лиманському лісгоспі на Донеччині. Уранці 7 травня Росія завдає удару по околицях Лиману, унаслідок чого хвойний ліс займається у п’яти місцях, розповідають надзвичайники. Понад 10 годин рятувальники Донеччини борються з вогняною стихією. Вогонь знищує 470 гектарів лісу. Екологічна прокуратура області розпочинає чергове досудове розслідування, порушує кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни. Деревам немає куди тікати, тож вони гинуть від російської артилерії. 

Люди гинуть від російських обстрілів фактично щодня. На світанку 8 травня російські військові запускають понад пів сотні ракет та понад 20 “шахедів” по Київщині, Полтавщині, Кіровоградщині, Запоріжжі, Івано-Франківщині, Вінниччині та Львівщині. Цілять по енергетичних і цивільних об’єктах. Влучають у мирних людей. У ніч проти 8 травня росіяни обстрілюють Білозерку на Херсонщині. Обстріл вбиває жінку 1959 року народження, вона гине у власній оселі. Щонайменше дві людини зазнають поранень. 

“На Київщині поранені 62-річна жінка і 34-річний чоловік, їх ушпиталили з численними пораненнями кінцівок та осколковими пораненнями”, — повідомляють у Київській ОВА, підхоплюють журналісти. “У Кіровоградській області травмована восьмирічна дитина”, — сповіщає міська влада. Так, наче вік може щось розповісти про постраждалих від чергових злочинів РФ.

У Запоріжжі російський снаряд влучає за пять метрів від одного з вольєрів у притулку для тварин: травмує і лякає собак. Деякі з них тікають, ті, що лишилися, перебувають у стресі. 

Уранці 8 травня російські війська обстрілюють Херсон: атакують цивільну залізничну інфраструктуру, пошкоджують колії та вокзал міста, сповіщають в “Укрзалізниці”.

Вдень 8 травня Росія б’є по Харкову, влучає у шкільний стадіон. Кількість постраждалих невпинно росте, наразі йдеться про пятьох людей. Троє хлопців, віком 13, 14 і 15 років, які грали у футбол на спортивному майданчику, ушпиталені. Двоє дітей перебувають у вкрай тяжкому стані, в одного хлопчика — травматична ампутація, каже очільник поліції Харківщини Володимир Тимошко. Пізніше стає відомо, що також госпіталізували восьмирічну дівчинку.  Кількість постраждалих зростає до семи.

Самозакріплений Президент РФ готується до дня російського побєдобєсія — бутафорного свята, яке гучно святкують в країні, що перемогла і привласнила право на фашизм.

У 2024-му Президент України пише звернення з нагоди Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні не з Києва, а з села Ягідного на Чернігівщині. У березні 2022 року російські військові майже місяць утримували понад три з половиною сотні мешканців Ягідного у шкільному підвалі. У задусі, в напівзабутті, коли спати доводилося сидячи або стоячи, без їжі, води та ліків, у полоні російських окупантів мешканці Ягідного на власні очі бачили, як діють рашисти. Діти, які були в підвалі разом з іншими бранцями російських військових, проживали свою історію війни, коли людяність програвала грубій силі та безкарності.

“80 років тому мільйони українців боролися, аби нацизм програв назавжди. Але сьогодні українці знову протидіють злу, яке відродилося <...> Армія нелюда, який убиває, катує, стирає з лиця землі мирні міста й села. Зло, ім’я якого — російський фашизм. Скорочено — РФ”, — каже Володимир Зеленський. 

“Кожен у світі може зрозуміти, що таке путінська Росія, уявивши себе тут, у цьому підвалі, серед цих людей. Без світла, їжі, води, ліків, повітря, у приміщенні, де було менше метра на одну людину. Спали сидячи. Виходили на вулицю лише раз. Їли по 200 грамів юшки на день. Чоловіків на морозі роздягали догола, аби знайти українські татуювання”, — нагадує Володимир Зеленський лише одну історію звірства з-поміж тисяч історій, створених Росією у війні проти людяності. Для мешканців Ягідного історія вела свій лік смертей. У березні 2022-го у шкільному підвалі померли 10 заручників, яких російські кати заборонили хоронити. Ще 17 людей вбили рашисти, наголошує Президент.

“У будь-якому куточку світу це називають одним словом: пекло. Коли спалюють цілі села, вчиняють масові страти, ставлять до стінки із зав’язаними очима та вбивають. У будь-якому куточку світу це називають одним словом: нацизм. Якщо це не нацизм, то що тоді? І всі на Землі знають історію й пам’ятають, як боротися з нацизмом. Коли людство об’єднується, протидіє Гітлеру, а не купує в нього нафту й не приходить до нього на інавгурацію”, — каже Президент України.

Зеленський наголошує, що скоєне в Ягідному “відображає всю суть путінського бачення світу”, “справжні цілі Кремля”. “Заганяти під землю всіх, хто хоче жити вільно. Загнати в підвал ціле село, а далі — ще одне, інше, а далі — усю Україну, а врешті загнати в підвал цілий світ. Для РФ це просто етапи божевільного плану: ув’язнити свободу в гетто. Концтабір під назвою ‘рускій мір’. Експортувати по всьому світу головне російське надбання — колючий дріт”.

“…Cвіт проспав відродження нацизму — о п’ятій ранку 24 лютого 2022 року, — провадить далі Президент. — І сьогодні всі, хто пам’ятає Другу світову й дожив до наших днів, відчувають дежавю. Битва за Київ, бомбардування Харкова, Одеси, Дніпра, масові могили, блокада портів, викрадення й вивезення зерна, катування, страти, депортація дітей, фільтраційні табори, колонії для полонених. Сторінки з підручників про Другу світову Росія повернула у заголовки світових ЗМІ. Страшне минуле Росія повернула у стрічку щоденних новин. Доводячи з кожним новим злочином — нацизм відродився. Тільки з новим маркуванням: ‘Сделано в России’”.

“Сьогодні ідеї Гітлера звучать російською мовою, — каже Володимир Зеленський. — Злочини нацистів скоюються під російським прапором. Відмінність формальна. Новий вермахт, який вдерся в Україну, носить на рукавах двоголового орла. Нові ‘Фау’ — це ‘калібри’ й ‘кинджали’, новий Люфтваффе — МіГи й ‘сушки’, нова свастика — ‘зетка’, новий ‘Гітлер’югенд’ — ‘Юнармія’. Таких паралелей — десятки, таких наслідувань — сотні.

І якщо сучасний Кремль походить на Третій рейх в усьому, то й кінець його має бути ідентичним.

У новому Нюрнберзі. У місті Гаазі”.

Бо, як вірить директор ХПГ Євген Захаров, “справедливість не має терміну давності”.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися