Гнали голими в ліс та імітували страту

Останній репортаж

Про Євгена Ільченка “Репортери без кордонів” (RSF) дізналися, коли розслідували зникнення кількох українських журналістів у тимчасово окупованому Мелітополі.

Імовірно, представники РФ затримали Ільченка за те, що після захоплення Мелітополя він створив телеграм-канал, де розповідав про життя за умов російської окупації.

За даними “Репортерів без кордонів”, у російському полоні Євген Ільченко зазнав катувань. Росіяни також змушували його до примусової праці. Зокрема полоненого змушували рити окопи для загарбників.

В організації розповіли, що до окупації Мелітополя пан Євген працював адвокатом. У травні 2022 року Ільченко заснував телеграм-канал під назвою @Mitopol. Аналітика, події, факти — так Ільченко окреслив роботу телеграм-каналу. Зокрема пан Євген повідомляв про проблеми з постачанням продуктів, присутність окупаційних сил на вулицях Мелітополя, корупційні схеми, до яких вдавалися окупанти, коли видавали дозволи на рух транспорту, і таке інше.

Як наголосили “Репортери без кордонів”, Євген Ільченко пішов на особистий ризик, аби тримати громадськість у курсі того, що відбувається в окупованому місті. Хоча до цього чоловік не мав журналістського досвіду, після російського повномасштабного вторгнення Євген Ільченко продемонстрував “справжню відданість” репортажам, які висвітлювали повсякденне життя Мелітополя та його мешканців.

Останній репортаж у телеграм-каналі @Mitopol був оприлюднений 10 липня 2022 року. На відео, яке Ільченко зняв напередодні на мобільний телефон, видно довжелезні черги для отримання адміністративних документів, котрі стали звичним явищем після російського вторгнення, зауважували “Репортери без кордонів”.

“Мелітополь, субота, 09 липня 2022 року, — чергова черга в так званий фашистський РАЦС. Люди, які опинилися у безвиході, стоять у черзі для отримання необхідних їм документів: свідоцтва про народження, про смерть, хто за чим <…> Реалії окупації та відсутність української влади”, — мовилося у телеграм-дописі.

За даними “Репортерів без кордонів”, за дві години після цієї публікації до помешкання Ільченка прийшли четверо російських військових. Під час так званого “обшуку” вони перевернули усе догори дриґом, вкрали коштовності та документи. У цей час Ільченка не було вдома, він прогулювався містом. Коли адвокат повернувся додому, його затримали просто у власному саду та звинуватили в “тероризмі”.

Катування були звичайним явищем 

Рідні Ільченка розповіли правозахисникам, що Євгену вдалося надіслати їм кілька повідомлень і світлин з російського полону, та показали їх “Репортерам без кордонів”. Ільченко писав, що спочатку його разом з 15-ма іншими українцями кілька тижнів утримували в Мелітополі. Постійні катування були звичайним явищем. Росіяни регулярно катували в’язнів електричним струмом, зокрема пускали струм по геніталіях. Іноді в’язнів вивозили вночі голими до лісу для імітації страти, а потім заляканих повертали назад до в’язниці. “Я не зламався, але не всі такі сильні”, — писав пан Євген.

Від вересня 2022 року Євгена Ільченка змушували до примусової праці. На надісланих рідним світлинах було видно, що упродовж кількох місяців Ільченка змушували рити окопи та чистити зброю для російських військових. Увесь цей час росіяни утримували Євгена Ільченка на лінії бойового зіткнення в Запорізькій області, поблизу села Вербового.

“Полонений, катований і згодом поневолений… Уперше за майже сорок років захисту журналістики ‘Репортери без кордонів’ задокументували випадок, коли журналіст, блогер або викривач потрапив у тотальне рабство і був змушений брати участь у воєнних діях проти власної країни. Через те, що цей чоловік вирішив інформувати громадськість, його не лише утримували в полоні упродовж двох років, але й примушували до каторжних робіт. Від свавілля ми перейшли до варварства. Євген Ільченко має бути негайно звільнений” — так прокоментував черговий злочин РФ Арно Фроґер, керівник відділу розслідувань RSF.

Оновлено:

Наразі достеменно невідомо, де та в якому стані перебуває пан Євген. Проте у RSF припускають, що Ільченка можуть утримувати на території РФ, у Таганрозі.

Українські медійники в полоні РФ

Нагадаємо, що у серпні минулого року російські окупанти викрали адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь — це Україна”. Їх тримали у полоні та звинувачували у “тероризмі”. При цьому відео затримання українців оприлюднили в російських пропагандистських медіа і телеграм-каналах лише 29 жовтня 2023 року, хоча українців незаконно взяли у полон ще 20 серпня 2023-го. Тоді Російська Федерація оприлюднювала такий список затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачували за кількома статтями Кримінального кодексу РФ: українцям інкримінували публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожувало від 12 до 20 років позбавлення волі. 

У березні 2024-го Харківська правозахисна група детально розповідала про українських медійників, які потрапили в лещата терористичної країни. Детальніше про них можна почитати у статті “Невидимі бранці Кремля”. За даними Національної спілки журналістів України, станом на квітень 2024-го щонайменше 28 працівників медіа та громадянських журналістів перебували у російському полоні. Своєю чергою координаторка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко називала більшу цифру і казала журналістам “Новини Приазов’я”, що її організації відомо про 32 людини, які так чи інакше пов’язані з медійною діяльністю і перебувають у російському полоні. Як наголошувала правозахисниця, більшість із них були затримані ще до повномасштабного вторгнення.

Ми неодноразово писали, що Росія часто не підтверджує того, що утримує українців, у тому числі й журналістів, у полоні. Лише у травні цього року російське Міноборони визнало, що тримає в полоні Вікторію Рощину. На початку червня цього року інший журналіст, Дмитро Хилюк, зміг передати рідним звістку, що він живий. ХПГ також розповідала, що Росія утримує у катівні в Мелітополі колишню журналістку Ірину Левченко. Де перебуває її чоловік, якого також незаконно затримали представники РФ, наразі невідомо. Щобільше, російські окупанти досі не підтвердили, що подружжя перебуває у них, хоча з моменту їхнього незаконного затримання вже минуло понад рік. В Україні Левченки мають статус безвісти зниклих.

Так само невідомо, де наразі перебуває Жанна Кисельова, яку російські загарбники викрали в тимчасово окупованій Каховці. При цьому на момент викрадення пані Жанна, як і Ірина Левченко, вже навіть не працювали журналістками. Ірина Левченко та її чоловік Олександр були на пенсії, Жанна Кисельова, яка раніше була редакторкою однієї з місцевих газет, фактично не займалася журналістикою після початку російського повномасштабного вторгнення. Хоча пані Жанна була депутаткою міської ради, після того, як Росія окупувала Каховку, вона не мала жодних повноважень.

Аналітичне дослідження насильницьких зникнень, які відбувалися на тимчасово окупованих територіях України, підтверджувало, що Росія приховує місцеперебування зниклих безвісти людей. Більше про те, як Росія вчиняла насильницькі зникнення на тимчасово окупованих територіях України, можна почитати за покликанням.