Росія не надає медичної допомоги політв’язням Азамату Еюпову та Руслану Нагаєву
Росія продовжує знущатися з українських бранців і не надає їм належної медичної допомоги. 12 серпня 2024 року “Кримська солідарність” сповістила про два такі випадки.
Азамат Еюпов
Зокрема у російському ув’язненні потерпає Азамат Еюпов, кримськотатарський активіст, якого окупанти засудили до 17 років позбавлення волі за сфабрикованою “справою”.
Еюпова утримують у в’язниці у Верхньоуральську, місті розташованому у Челябінській області РФ. За словами адвоката Євгена Горошка, його підзахисний потребує комплексного обстеження та консультації невролога.
Адвокат наголосив, що Еюпов ще два місяці тому подав заяву, в якій просив надати йому медичну допомогу та провести обстеження. Відповіді політв’язень досі не отримав. Хоча рідні передають пану Азамату медикаменти, він потребує серйозного обстеження, підкреслив адвокат.
Нагадаємо, що за час утримання у СІЗО Еюпов переніс чотири ішемічні інсульти. Ще у травні 2022-го його співкамерник Руслан Сулейманов уперше повідомив про ознаки захворювання. Тоді адвокат Еміль Курбедінов звертався до керівництва СІЗО, аби домогтися хоча б медогляду для свого підзахисного. Проте фельдшер медсанчастини діагностував Еюпову остеохондроз і повернув чоловіка до камери, призначивши мінімальне лікування. Через відсутність лікування кримський татарин фактично не міг пересуватися без сторонньої допомоги. У липні 2022-го захисник Еюпова домігся того, аби його обстежили у приватній лікарні коштом родичів. Там незалежні лікарі повідомили, що підсудний переніс в ізоляторі чотири ішемічні інсульти та потребує термінової госпіталізації, проте окупанти проігнорували цю інформацію. Після етапування до Верхньоуральська Еюпов зателефонував дружині та розповів, що в нього повноцінно не працює права нога.
Детальніше про справу Азамата Еюпова можна прочитати у нашій статті.
Руслан Нагаєв
Консультації профільних лікарів потребує і засуджений до 13 років позбавлення волі політв’язень Руслан Нагаєв. Його також утримують у тюрмі Верхньоуральська у Челябінській області РФ.
За словами адвоката Євгена Горошка, його підзахисний звертався за медичною допомогою, проте росіяни проігнорували це звернення. Як сповістив адвокат, хоча лікар приходив до в’язниці, він навіть не прийняв Нагаєва.
Ще півтора року тому дружина політв’язня повідомляла “Кримській солідарності”, що її чоловік потерпає від високого артеріального тиску та болю у нирках, проте не отримує необхідного лікування у російській в’язниці.
Як розповів адвокат Нагаєва, остання зустріч з підзахисним відбулася через скло, хоча раніше такі зустрічі відбувалися особисто. За словами Горошка, це було розпорядження начальника в’язниці.
“Непоодинокі випадки”
Уповноважений ВР з прав людини прокоментував дії РФ. “Це — непоодинокі випадки. Люди фактично помирають у російських в’язницях”, — наголосив Дмитро Лубінець. Омбудсман вчергове нагадав, що, згідно з Женевськими конвенціями, подібне поводження з українськими ув’язненими прирівнюється до катувань і порушує невід’ємне право на життя. Росія продовжує катувати українців, не надаючи їм доступу до належної медичної допомоги, наголосив посадовець. Лубінець також нагадав, що торік у російських застінках через ненадання належної допомоги померли двоє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг.
Уповноважений ВР з прав людини закликав міжнародну спільноту “застосувати всі наявні важелі впливу на Росію, відреагувати на ганебні факти порушення прав громадян України та вимагати звільнення всіх незаконно утримуваних українських громадян”.
Доповнено:
Тофік Абдулгазієв
На початку серпня цього року суд у російському Челябінську відмовився звільнити важкохворого кримського політвʼязня Тофіка Абдулгазієва. “Суддя Калашніков вирішив, що утримання у сирих камерах хворого на туберкульоз Тофіка є цілком доречним. Ба більше, на зауваження адвоката щодо значної втрати ваги у засудженого суддя скептично відповів: ‘Ну не в санаторії перебуває’. Тобто втрата сорока кілограмів ваги через неналежні умови утримання, що спричинили страшні хвороби, — це нормально”, — писала дружина Абдулгазієва Аліє Куртаметова на своїй фейсбук-сторінці 6 серпня. Пані Аліє також відмічала, що Металургійний районний суд міста Челябінська розглядав клопотання адвокатів усього 10 хвилин.
Тофіка Абдулгазієва (активіста “Кримської солідарності”, звукооператора, учасника проєкту “Кримське дитинство”) заарештували у березні 2019 року та засудили у справі за буцімто участь у “терористичній” організації “Хізб ут-Тахрір”. Терористична країна засудила Абдулгазієва до 12 років у колонії суворого режиму. У липні 2023-го Абдулгазієва етапували до в’язниці у Верхньоуральську Челябінської області РФ. Після етапування політвʼязень почав стрімко втрачати вагу. Крім того, він постійно скаржився на сильний біль у суглобах. У березні 2024-го стан здоров’я Абдулгазієва різко погіршився. У критичному стані його вивезли до тюремної туберкульозної лікарні №3 в Челябінську. За два тижні політвʼязень опинився у реанімації. Згодом в Абдулгазієва виявили вісім хвороб: туберкульоз, двосторонню пневмонію, малий лівосторонній гідроторакс (рідину у легенях), анемію, синдром сполучнотканинної дисплазії з ураженням мітрального клапана (хворобу серця), хронічну серцеву недостатність, гастрит, нефролітіаз (камені у нирках). Згідно з російським законодавством, деякі з цих хвороб є у переліку таких, що звільняють людину від тримання під вартою. Проте Росія так і не розглянула клопотання з вимогою звільнити Тофіка Абдулгазієва.
Без медичної допомоги
Нещодавно Харківська правозахисна група писала, що у російській в’язниці у Сервера Мустафаєва погіршується зір.
Раніше ми також висвітлювали історії кримських політв’язнів, яким не надавали кваліфікованої медичної допомоги у російській неволі. Арсен Абхаїров, якого незаконно вивезли до Красноярського краю РФ, потерпав від болю в ногах і страждав на варикоз. Політв’язень потребував операції, проте росіяни пропонували йому оперуватися в туберкульозній лікарні з украй поганою репутацією. Арсен Абхаїров чув чимало негативних відгуків про медзаклад, зокрема і від своїх співкамерників, розповідала адвокатка Марія Терехова. Крім цього, Абхаїров мав проблеми з зубами. Як розповідала його адвокатка, зуби почали турбувати Абхаїрова ще у СІЗО Новочеркаська, де він раніше перебував. У Новочеркаську пана Арсена ніхто не лікував: у СІЗО навіть не було стоматологічного кабінету.
Необхідної медичної допомоги не отримував і Зекір’я Муратов, який мав інвалідність третьої групи, підвищений тиск, серцеву недостатність і низку інших захворювань. Як наголошували захисники політв’язня, умови утримання впливали на стан чоловіка. Минулого липня Верховний Суд у Москві залишив чинним вирок політв’язню, якому на той час було 66 років. До цього сумнозвісний Південний окружний військовий суд засудив Зекір’ю Муратова, колишнього вчителя музики з Криму, до 11 років позбавлення волі.
ХПГ також писала про Амета Сулейманова, який потребував термінової заміни серцевого клапана і потерпав від артеріальної та мітральної серцевої недостатності. У квітні минулого року Амета Сулейманова, громадянського журналіста “Кримської солідарності”, який три роки перебував під домашнім арештом, забрали з дому і відвезли до слідчого ізолятора. “Ми вважаємо цей вирок смертельним, оскільки його стан здоров’я та умови перебування у цих установах несумісні”, — наголошувала Ліля Люманова, дружина політв’язня. Вона також зазначала, що чоловік має багато захворювань. “Це і серце, і легені, і шлунок, і суглоби, буквально нещодавно у нього гонартроз підтвердився — це руйнування хрящових суглобів”, — казала пані Ліля.
Крім цього, у травні 2023-го стало відомо, що 68-річний політв’язень Халіл Мамбетов, якого окупанти перевели до нового слідчого ізолятора в окупованому Сімферополі, потерпає від артрозу та не отримує ліків, які йому передають рідні. Це лише кілька прикладів того, як Росія поводиться з незаконно увʼязненими українцями.
Більше про безчинства представників РФ у Криму та сфабриковані “судові процеси” можна почитати у рубриках: Право на справедливий суд, Політика і права людини, Право на життя.