MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Додому повернулися 95 захисників України. Серед них — правозахисник і журналіст Максим Буткевич

19.10.2024   
Ірина Скачко
Цього разу під час обміну полоненими вдалося визволити чимало українців, ‘засуджених’ російськими судами до тривалих термінів та навіть до довічного ув’язнення.

Максим Буткевич, скриншот з відео

Максим Буткевич, скриншот з відео "Громадського"

Як повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, 18 жовтня з ворожого полону повернулися 95 громадян України.

“Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали так звані ‘вироки’ судової системи країни-агресорки та були ‘засуджені’: 28 — до тривалих термінів, а 20 — до довічного ув’язнення за захист власної землі від агресора”, — йдеться в повідомленні Коордштабу.

Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Додому повернулися нацгвардійці, військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони, які захищали Маріуполь, Донеччину, Луганщину, Київщину, Харківщину, Чернігівщину, Херсонщину.

В Коордштабі наголошують, що у багатьох звільнених з полону є проблеми зі здоров’ям через поранення, катування та недостатнє харчування.

Звільнений правозахисник

“Я приїхав зі ще одним своїм товаришем і колегою з колонії, де перебуває понад чотири десятки засуджених військовополонених за сфабрикованими справами. Для них дуже важливо, що ми поїхали, і важливо, щоб вони про це дізналися. Ми перші обміняні засуджені військовополонені з цієї луганської колонії”, — заявив Громадському Максим Буткевич, щойно ступивши на українську землю.

Співзасновник Центру прав людини ZMINA та “Громадського радіо”, координатор проєкту “Без кордонів” Максим Буткевич став до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. У червні 2022 року стало відомо, що він потрапив у російський полон в районі Золотого Луганської області. Його разом з двома іншими військовослужбовцями — Віктором Похозеєм та Владиславом Шелем — звинуватили у “жорстокому поводженні з цивільним населенням та застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів”: нібито Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по цивільних. Вказувалося, що “злочин” було “скоєно” 4 червня у Сєвєродонецьку. Колеги Максима Буткевича оприлюднили інформацію про те, що в цей час журналіст взагалі перебував у Київській області. Ба більше, навіть підрозділ, в якому служив правозахисник, було передислоковано з Києва на Донбас лише за десять днів після “обстрілу з гранатомета”. Попри це у березні 2023 року так званий “суд” на тимчасово окупованій росіянами території Луганської області засудив Буткевича до 13 років колонії суворого режиму. Довго рідні нічого не знали про його подальшу долю. Лише в грудні минулого року стало відомо, що Буткевича тримають у ВК-2 поблизу міста Красний Луч (українська назва — Хрустальний).

Максим Буткевич на судовому засіданні. Фото: російський рух За права человека

Максим Буткевич на судовому засіданні. Фото: російський рух "За права человека"

Максим розповів журналістам Громадського, що обмін був неочікуваним: “Вчора вранці після ранкової перевірки повідомили, що за пів години етап, і не сказали, куди. Відповідно і стільки речей саме тому, що я їхав ‘на етап’, я не їхав на обмін. А про обмін ми дізналися вже випадково по дорозі. Тому це подвійна несподіванка”.

За непідтвердженою інформацією, в цьому обміні мала бути й журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні. “Її повернення було погоджене [з російською стороною], і остання інформація, яка відома, її етапували до ‘Лефортова’ з метою підготовки повернення додому”, — розповідав речник ГУР Андрій Юсов. Українські правоохоронці розслідують смерть Вікторії Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.

Захисники Маріуполя

Фото: фейсбук-сторінка бригади

Фото: фейсбук-сторінка бригади "Азов" НГУ
У 12 бригаді Національної гвардії “Азов” розповіли, що з російського полону повернулись ще 34 “азовці”.

“Ці воїни 86 днів обороняли Маріуполь, за наказом вийшли з території ‘Азовсталі’ та провели у російському полоні два з половиною роки. Завдяки бійцям Маріупольського гарнізону, Україна витримала перший удар навесні 2022 року”, — написав командир бригади “Азов” Денис Прокопенко. Він нагадав, що в російських тюрмах залишаються ще близько 900 “азовців”.

Серед бійців “Азова”, яких вдалося вчора повернути, — головний сержант Владислав Андріанов, який потрапив у полон під час оборони Маріуполя і пережив теракт в Оленівці. Російський “суд” засудив його до 25 років ув’язнення.

Також серед звільнених — тяжко поранений в Оленівці “азовець” Сергій Алексієвич, засуджений до довічного ув’язнення морпіх 36 бригади Олександр Свинарчук, маріупольські поліцейські Максим Дуднік та Єгор Денисов.


Це був 58-й обмін полоненими. Як наголошують у Коордштабі, з ворожої неволі визволено вже 3767 людей. Тим часом, за даними ПАРЄ, станом на 18 вересня цього року 65 956 військовослужбовців і цивільних осіб були зареєстровані як зниклі безвісти або полонені. Чимало українських бранців опиняються в РФ на лаві підсудних, попри те, що згідно з міжнародним гуманітарним правом комбатанти не можуть бути притягнуті до відповідальності лише за приналежність до збройних сил і участь у бойових діях. Як заявляв генпрокурор Андрій Костін, судові процеси над бійцями “Азова”, яких звинувачують у “тероризмі”, взагалі позбавлені юридичної логіки, адже “Азов” Росія включила до списку терористичних організацій вже після того, як взяла в полон “азовців”. 

 Поділитися