MENU
Гаряча лінія з пошуку зниклих безвісти в Україні
Документування воєнних злочинів в Україні.
Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України

Серверу Зекір’яєву гіршає у російській колонії

15.01.2025   
Марина Гарєєва
У камері політвʼязня постійно смердить каналізаційними газами, там зависока вологість і замало кисню. Через це у кримського татарина почалися проблеми з диханням, він має серцево-судинну недостатність, потерпає від нападів блювоти та запаморочень. У Сервера отруєння та виснаження, його сили вичерпуються, каже дружина політвʼязня.

Сервер Зекір’яєв. Фото “Кримської солідарності”.

Сервер Зекір’яєв. Фото “Кримської солідарності”.

Як повідомили наші колеги з “Меморіалу”, Сервер Зекір’яєв, активіст “Кримської солідарності”, якого засудили до 13 років колонії суворого режиму, щодня потерпає від знущань і катувань у російській неволі.

Зараз кримського татарина утримують у виправній колонії №1 Тульської області. У камері політвʼязня постійно смердить каналізаційними газами. Крім того, в камері є зависока вологість та бракує кисню. За таких умов утримання у Зекір’яєва почалися проблеми з диханням. Кримський бранець також потерпає від серцево-судинної недостатності. Він виснажений і має постійні запаморочення й напади блювоти.

“Умови, у яких людина повільно вмирає, називають ‘задовільними’. При цьому Сервер блює піною після прийому їжі та тренувань, у нього постійно гірчить у горлі й увесь час паморочиться голова. У нього отруєння та виснаження! Його сили вичерпуються!” — каже дружина політвʼязня, пані Зарема.

Правозахисники нагадали, що починаючи з лютого 2023 року ув’язненого регулярно запроторюють до ШІЗО та приміщення камерного типу (ПКТ). Представники РФ регулярно призначають Зекір’яєву суворі умови утримання. При цьому пану Серверу жодного разу не надали пояснень, чому щодо нього так чинять і використовують подібні стягнення. Натомість у камері Зекір’яєва неодноразово проводили обшуки під “Собачий вальс”…

Як зауважили в “Меморіалі”, до утримання в ПКТ, де з каналізації смердить аміаком та вуглекислим газом, Зекір’яєва близько восьми місяців тримали в камері, всередину якої виходила витяжка з лазні. Через це вдень у приміщенні було занадто волого та смерділо засобами гігієни.

Правозахисники також наголосили, що хоча дружина політвʼязня, пані Зарема, бореться за його права, адміністрація колонії ніяк не реагує на її скарги. Кримському бранцю також відмовляють у переведенні з ПКТ і говорять, ніби його відправили туди “через спосіб життя”. Скарги до прокуратури та Слідчого комітету РФ також не дали жодних результатів.

Нині колеги з “Меморіалу” збирають кошти, аби Зекір’яєва міг відвідати адвокат, що зможе довідатися, у якому стані перебуває політвʼязень. Більше про збір можна дізнатися у фейсбук-дописі.

Передісторія

Ми вже писали, що Сервер Зекір’яєв потерпає у російській колонії. Його дружина розповідала журналістам “Кримської солідарності”, що надсилала лист до Слідкому РФ по Тульській області, у якому вимагала перевірити умови утримання чоловіка. У цьому лист пані Зарема описувала стан чоловіка, зазначала, що він має “сильне отруєння та виснаження” та потерпає від нападів блювоти й нестерпного болю у шлунку. У відповідь російський Слідчий комітет направив документ, у якому закликав виконувача обов’язків керівника слідчого відділу по місту Донській Тульської області організувати розгляд звернення Зекір’яєвої “за фактом можливих неправомірних дій з боку посадових осіб” колонії. На жаль, поки це нічого не змінило.

Ще у березні та у серпні 2024-го Сервер Зекір’яєв казав, що у колонії № 1 Тульської області його катують. Тоді дружина політвʼязня зверталася до регіональної спостережної комісії та російської прокуратури. На це пані Заремі відповіли, що умови утримання її чоловіка у приміщенні камерного типу (ПКТ) “прийнятні для утримання”… Сама ж адміністрація російської колонії ніяк не реагує на скарги політвʼязня. Крім того, що кримському татарину неодноразово відмовляли у переведенні з ПКТ, співробітники колонії регулярно називають його “терористом”.  

До ув’язнення Сервер Зекір’яєв працював учителем фізкультури, займався квітництвом. У Бахчисараї на нього чекають 13 дітей. 

16 вересня 2020 року Сервера Зекір’яєва засудили до 13 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у нібито організації та участі у діяльності “терористичної організації”. Ефесбівці затримали Сервера Зекір’яєва, а також пʼятьох інших кримських татар — Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, та Ернеса Аметова — 11 жовтня 2017 року в Бахчисараї. 21 травня 2018 року у рамках цієї ж “кримінальної справи” затримали й заарештували Едема Смаїлова та Сервера Мустафаєва. Їх також підозрювали у причетності до діяльності ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”…

Харківська правозахисна група неодноразово писала, що в російському полоні людям не надають належної медичної допомоги. Кримським бранцям не видають ліки, надіслані рідними, ігнорують медичні довідки, утримують у неналежних умовах і можуть навіть зняти з черги на операцію чи етапувати попри погіршення здоров’я. Як нещодавно повідомляв Кримськотатарський ресурсний центр, що покликався на близьких друзів кримчанки, у російській неволі гіршає й Ірині Данилович. Незаконно ув’язнена журналістка, яку утримують у колонії №7 у Зеленокумську, потерпає від постійного головного болю, свисту у вухах та голові. Крім того, її погано годують та забороняють сидіти чи лежати удень, а для людини з постійними головними болями такі обмеження є вкрай виснажливими. Хоча пані Ірина повністю втратила слух на ліве вухо, адміністрація колонії ігнорує численні скарги та не надає їй належної медичної допомоги. 

При цьому, згідно з Женевською конвенцією, ненадання медичної допомоги українським громадянам, яких РФ безпідставно утримує у в’язницях, прирівнюється до катувань і порушує невіднятне право на життя. Щобільше, як неодноразово наголошували правозахисники, переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, порушує статтю сьому Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), а Росія не має жодного права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованих територіях. Вивезення кримських політв’язнів на територію РФ також є злочином: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, навіть якщо особа скоїла кримінальне правопорушення на окупованій території, саме на окупованій території її мають судити й саме на окупованій території особа має відбувати покарання. Проте представники РФ повсякчас підважують і міжнародне право, і права людини. 

Доповнено: За даними “КримSOS”, упродовж минулого року щонайменше 29 засуджених з політичних та релігійних мотивів кримців незаконно етапували до тюрем і колоній на території РФ. Аналітик Євгеній Ярошенко також відмічав, що упродовж 2024 року російські силовики незаконно етапували щонайменше 10 кримців з СІЗО Сімферополя до СІЗО в Ростові-на-Дону для участі в так званих “судових засіданнях”.

Матеріал підготовлено за підтримки DIGNITY — Данського інституту проти катувань, у межах проєкту “Здійснення правосуддя за міжнародні злочини в Україні”
 Поділитися